Повернутися на сторінку

Коментарів: 20

  1. Читається легко.

    До біса русизмів.

    Якась дивна заборона зброї: ножі, ломи, бритви, сокири дозволені і доступні. З одного боку, я розумію, що тих в'язнів ніхто не рахує. А з іншого, якщо вони тільки й робитимуть, що різатимуться, то хто ж буде працювати?

    Ще одне: гепатит, я так розумію, в цій реальності вже перемогли? Інакше чому шериф колупає руку бритвою, якою щойно порізався інший в'язень?

  2. Ух ти, НФ-детектив, та ще й із космічним антуражем! Зізнаюся чесно: приємно вражений! Не так часто в нас на ЗФ таке можна зустріти. Фантскладова вельми оригінальна, таємниця присутня й дозована, динаміка в наявності, а в результаті - цікавий триллер із марсіанським колоритом. Марс, щоправда, вже починає набивати на ЗФ оскому smile, але це в жодному разі не дорікання Авторові - що ж удієш, Планета Таємниць grin.

    Мова гарна, спіткнутися на чомусь не випало.

    До біса русизмів.

    Мабути, ми з шановним Тощею читали під різними кутами до площини екліптики. Бо мені як клінічному русизмофобові ніяк не вдалося б пройти повз купу русизмів. Одначе я не завважив ні першого, ні другого: чи то старію, чи то дурію, чи то щось третє. А тому просив би конкретизувати, бо стало аж надто цікаво.

  3. Вдячний коментаторам!

    Тощо:

    Дякую за зауваження.

    До біса русизмів

    Звичайно, з таким треба боротися. Тому буду вдячний за підказки. Звісно, підтримка Зіркохода в такій справі тішить, але й він міг щось пропустити.

    Щодо інших зауважень, при кінцевій правці, погоджуюсь, треба внести кілька фраз, щоб уникнути питань. А саме:

    Якась дивна заборона зброї: ножі, ломи, бритви, сокири дозволені і доступні.

    Заборонена вогнепальна зброя. Не вітається носіння з собою холодної. Звісно, на робочих місцях ломами, сокирами і т.д. користуватись буває необхідно.Тим більше, ні ломи, ні сокири, здається, не класифікуються, як холодна зброя.

    Ще одне: гепатит, я так розумію, в цій реальності вже перемогли? Інакше чому шериф колупає руку бритвою, якою щойно порізався інший в'язень?

    Можу запропонувати кілька пояснень:

    1. Хто з нас не чинив нелогічно в екстремальній ситуації?

    2. Бартон зовсім не турбується про своє здоров"я. Як вже відмічалося, йому все рівно, що з ним буде далі.

    3. Перед відправкою з колоністами провели належну санітарно-профілактичну роботу, зокрема, зробили купу щеплень і медичних обстежень.

    Зіркоходу:

    Дякую за підтримку!

  4. Сподобалось, виникло одне питання, якщо

    Проблема перенаселення Землі загрозливою тінню нависала над людством, а червона планета цілком реально підходила для терратрансформування.

    то чому, таку потрібну річ віддали злочинцям? Та й ще залишили їх без нагляду.?

    Уявляю Марс: маклери, ріелтори, агенти з нерухомості, представники корпорацій - та злочинців затопчуть grin

    Цікаво було до останнього. Успіху.

  5. Olex, дякую за відгук!

    то чому, таку потрібну річ віддали злочинцям? Та й ще залишили їх без нагляду.?
    Уявляю Марс: маклери, ріелтори, агенти з нерухомості, представники корпорацій - та злочинців затопчуть

    Та не віддали, а використали злочинців, як "пушечне м"ясо". І для чого наглядати - куди вони дінуться? Крім того, основну частину колонії сформували з частково реабілітованих в"язнів. До ріелторів, агентів з нерухомості, представників корпорацій ще ой як далеко.

  6. та злочинців затопчуть

    Ще додам: хай спробують, Бартон з Гролом наведуть там порядокwink

  7. До ріелторів, агентів з нерухомості, представників корпорацій ще ой як далеко.

    Не впевнений, як правило все саме з них і починається wink

  8. 2013-09-28 в 01:51:39 | Ката Стифан

    Скидається враження, що автор спочатку пише,

    а потім намагаєтесь пояснити доцільність

    написаного:

    Спочатку було сказано, що вбито чоловіка з

    подружньої пари - потім довелося

    пояснювати звідки взялись жінки серед

    увязненних.

    Спочатку написали, як шериф кинув капелюх на

    цвяшок, далі довелося пояснювати звідки

    взявся капелюх.

    Якщо мені це надумалось, вибачте будь-ласка.

    стосовно русизмі лише вдалося виявити

    НП, якщо це невдалий переклад ЧП,то краще НС (надзвичайна ситуація)

    ага таки вдалося натрапити на поодинокий

    русизм у Вашому творі

    акуратно - обережно

    Бартон прикинув - русизм, але український

    відповідник щось в голову не приходить (може

    обмізкував)

    ще кілька зауваг на Ваш розсуд:

    упиналися в тіло - впивалися в тіло по-моєму

    краще.

    на канапці - канапі (канапки бувають з

    сиром)

    "захопивши її лівим передпліччям" -

    формально правильно, але якось в голові

    картинка не складається, так ніби не

    говорять.

    Більшу половину оповідання я гадав, чи є таки на Вашому Марсі атмосфера, чи немає. Врешті зрозумів що таки немає. Хотілось би, щоб хоч кількома фразами була звернута на це увага в тексті, а не лише двома натяками.

    Такі моменти в творі подобаються особливо (говорю щиро, не іронізую)

    "Тільки тепер до місцевих монстрів

    приєднався ще один, страшніший.

    Бо народився колись людиною." Не знаю як це

    по літературному називається, назву

    авторською знахідкою.

    Також сподобався момент, де говорилось, що сектант вбив не двох, а трьох, хоча третій і залишався ще живим.

    В таких знахідках мені здається і проявляється справжній авторський талант, який необхідно розвивати.

    Загалом оповідання сподобалось, всі зауваги другорядні, і можливо кинулись у вічі лише тому, що класику читав перед тим. Оповідання незважаючи на кровавість приємне і затишне, є ідея, є динаміка. Фантастичний детектив вже сам по собі вартий уваги.

    Автору наснаги і творчих успіхів!smile

  9. Ката Стифан, щиро дякую за відгук!

    Зауваження слушні, врахую при доопрацюванні.

    Більшу половину оповідання я гадав, чи є таки на Вашому Марсі атмосфера, чи немає. Врешті зрозумів що таки немає.

    Зрозуміли правильно smile

  10. Що ж, детектив. Звучить непогано. Принаймні не філософська притча і не любовна історія.

    Детективи мені подобаються тим, що в них не можна звалити все на стилістичне забарвлення і на декорації. Повинна бути інтрига, бо без неї всі зусилля перетворяться на пшик.

    Це оповідання інтригу містить. Десь посерединці стає і справді цікаво, що ж там таке вбиває тих поселенців? Місцевий? Колоніст? Робот? Незрозуміло тільки, навіщо стільки розповідей про зашморг і вбитих дружину з дітьми (хід не надто оригінальний, але менше з тим, у нас же детектив). Шериф замість того, щоб розслідувати ностальгує, лікується, намагається втрапити капелюхом на вішак, словом займається відвертим марнуванням часу, коли вбивця десь поруч.

    Момент з лікарем проливає перший промінчик світла на загадку. Щось, значить, пов’язане з кров’ю. Плюс до того два абзаци тому монстряка ледь не хряпнула самого шерифа. Чому не хряпнула? Бо був один? Треба подумати. Які ще деталі кине автор зацікавленому читачеві? Які ще елементи відкриються з наступним промінчиком світла?

    На жаль, далі починається щось страшне. Замість повільного відкривання і занурення, читачеві пропонується холодний душ. Відволікшись від основної справи, шериф кидається рятувати жертву від маньяка. А як же монстр? – не розуміє читач і напруга, що її так гарно нагнітав автор з самого початку, втрачається майже повністю. Далі відбувається дія, якісь незрозумілі діалоги, детектив перетікає в бойовичок, ллється кров і зверху апогеєм розчарування падає рояль. Образно, звісно.

    Оповідання – занадто коротка форма, щоб намагатися втиснути туди дві інтриги. Увага розпорошується, читач втрачає думку і розслабляється. Йому вже не цікаво, хто вбивав поселенців, його більше цікавить, якого біса відбувається цей карнавал. Марсіанин з машини, який приходить в кінці і розповідає щось про свої релігійні переконання виглядає насмішкою. Де ти раніше був, марсіанине? Чому я, читач, дізнаюся про тебе тільки зараз. Я ж не мав жодного шансу зрозуміти, що відбувається, метався між невірними здогадками, а ти лежав за портьєрою, прихований автором до кращих часів.

    Словом те, що починалося як хороший детектив (хоча і не без стилістичних огріхів), переросло зрештою у якусь подобу дешевого психотрилера. Плюс домівка, приплетена в кінці виключно для відповідності темі. Ось і все, що тут можна сказати.

    Порада: Спробуйте написати цей твір з точки зору вашого марсіянина. Час від часу можна хапати уламки думок людей, щоб було приблизно зрозуміло, що відбувається насправді. Було б цікаво почитати.

    Рекомендації до ознайомлення: Вербер, Ми Боги. Там теж детектив у дивному середовищі з надміром деталей. Але, я думаю, ознайомитися буде корисно.

    Успіхів!

  11. Все-то вам, Але, на цьому конкурсі нудне, сире, дешеве і графоманське. Ви вже хоч, як радять Правила, додавайте десь у своїх текстах "На мою думку" чи "Я так думаю", чи "ІМХО", коли пишете нищівні реци, бо все-таки вони чисто суб'єктивні, а помпи ж...

    Даруйте, Авторе, за втручання.

  12. Але, дякую за відгук.

    Всі зауваження проаналізую й відповідні висновки зроблю. Погоджуюсь, що оповідання не відповідає класичній детективній схемі. Причина - воно й не задумувалось, як детектив. Детективний елемент виник у ході роботи і він мене влаштував. Вийшла така собі суміш жанрів. Чи це погано? Подивимось, якщо судити з коментарів, деякі читачі сприйняли експериент досить позитивно.

    Плюс домівка, приплетена в кінці виключно для відповідності темі.

    Тут з Вами не погоджуся. І у шерифа, і у марсіянина є свій дім. Але одному він ще не став рідним, а для другого таким перестав бути. Намагався, щоб протягом твору акцент на такому прозвучав.

    Ловчине, дякую за підтримку. Якщо я правильно зрозумів, Ви не зовсім погоджуєтесь з Алом? Можливо, будуть якісь конструктивні зауваження по тексту, не підмічені попередніми коментаторами?

  13. 2013-10-05 в 02:55:19 | Альтаїрченко

    Правду кажуть: відправ перфекціоніста молитися, так він собі лоба розіб'є. Тільки, цього разу, не собі, а іншим. Службове рвєніє - страшна річ: доручили безтолковому Хранителю захищати від втрату Еліксиру, а він проявив ініціативу. Результат - море трупів.

    Але нічого: зараз пройде стажування в американського колеги (теж шерифа) - і навчиться уму-розуму. Висновок: Шерифи усіх планет - єднайтеся.

    А взагалі твір сподобався. Є таємниця, небезпека, інтрига. Читачеві цікаво, що буде далі. Та й читається легко.

    Що зайве (імхо) - секта душителів і трагедія шерифа.

    Що неправдоподібно: щоб у західному світі людей, що -вже- відсиділи примусово селили у небезпечних місцях.

    Зауваження: на Марсі живуть виключно нащадки європейців і американців - із англійськими/французькими/іспанськими іменами-прізвищами. Людей з арабськими, індійськими, китайськими, в'єтнамськими іменами чи прізвищами туди не відправляють (видно, вони не роблять злочинів grin ). Земля страждає від перенаселення, але видно що народжуванись підвищилася лише на заході і лише серед осіб європейського походження grin

  14. Авторе, я виросла на зачитаних до дір Шерлокові Холмсові і Алісі з майбутнього Буличова. Ці книги були моїми бібліями, і в їх світ я поринала з головою. Виходить, що детектив і фантастика супроводжували мене з усвідомлених років. Шерлока я й у дорослому віці перечитую час від часу, а от "Дівчику із Землі" уже настав час читати доньці.

    До чого це я? До того, що вплетення детективного сюжету у канву фантастичної історії - це для мене вельми несподіваний мікс. Звісно, поєднання жанрів уже давно використовують письменники, починаючи, мабуть, від часів Алана По. Але я раніше мало читала подібного, власне, до минулого мініатюрника ("Підошви") і не замислювалась, скільки ж осилила фантдетективів. Отож, відверто кажу - оповідання читала з цікавістю. Попри марсіанський антураж Земля добре відчувається, навіть скажу так: Землі у оповіданні більше, ніж Марса, який несподівано вискакує, наче чортеня із табакерки, тільки у фіналі. Причому, цілком несподівано вискакує. Чудовисько виявляється не зовсім чудовиськом, зате люди у повній мірі проявляють характерні риси чудовиськ.

    Деталізація - той же сто раз згаданий капелюх на цвяхові чи тріщинки на стіні печери - тільки поглибила сприйняття твору, оскільки, як на мене, без тонкої деталізації не буває гарної історії, що чіплятиме.

    Жодних порад у мене немає - відчувається рука майстра. А якщо чіплятися до дрібниць, то можна розкритикувати і багаторазових володарів Неб'юла чи Г'юґо. До слова, подібні експерименти тут уже проводили і на форумі це обговорювали. Дружно посміялися з критики, як такої, простіше кажучи.smile

    Бажаю твору і автору успіху!

  15. Альтаїрченко, Ловчине, дякую за відгуки!

    Що неправдоподібно: щоб у західному світі людей, що -вже- відсиділи примусово селили у небезпечних місцях.

    Питання філософське, особливо, коли мова йде про майбутнє. І колоністи - не відсиділи, їх перевели з одного режиму утримання на інший.

    Зауваження: на Марсі живуть виключно нащадки європейців і американців - із англійськими/французькими/іспанськими іменами-прізвищами. Людей з арабськими, індійськими, китайськими, в'єтнамськими іменами чи прізвищами туди не відправляють (видно, вони не роблять злочинів

    Людей в колонії ще зовсім мало, в центрі подій ще менше із них. Звісно, підтримуючи традиції американців з їх політкоректністю, в сюжеті обов"язкові "білий", "жовтий" і "чорний". wink

    Втім, щоб не виникало подібних запитань, можна когось із героїв обізвати Лі, Джавахарлалом чи Абдурахманом. Не проблема.

    PS. Щойно згадав: у китайців свої плани на Марс, вони з іншими в цьому контактувати не будеwink

  16. Взагалі я не люблю детективи/бойовики/трилери, де кров, убивства, божевільні маньяки та численні жертви. Але це саме той випадок, коли авторові вдалось написати так, що мені сподобалось те, що зазвичай не до вподоби. Особливо вдалим вийшло закінчення. де інопланетна істота робить спробу зрозуміти прибульців. Спробувати зрозуміти інших - то завжди добре, а хепі-енди я люблю. smile

  17. L.L., дякую!

    Приємно, що сподобалосяsmile

  18. кінцівка - надто "в лоб", це псує інтригу. Ну й варто було б світ краще описати - при перенаселеній Землі Марс би заселяли не злочинці, а піонери.

  19. Чернідаре, дякую за відгук!

    Ну й варто було б світ краще описати - при перенаселеній Землі Марс би заселяли не злочинці, а піонери.

    Вже подібне питання зустрічалось. Піонери ще будуть (можливо), а поки що немає відповідних умов. Злочинці - такі собі живі "техзасоби"

  20. 2013-10-12 в 22:56:55 | Альтаїрченко

    P.S. Авторе, для американців це вже не просто австрактна "політкоректність", а відображення реального стану речей на вулицях та в офісах. І там і там - давно вже не тільки John Mikeson і Jessica Gretzky grin

Повернутися на сторінку
Прокоментуйте!

grin LOL cheese smile wink smirk rolleyes confused surprised big surprise tongue laugh tongue rolleye tongue wink raspberry blank stare long face ohh grrr gulp oh oh downer red face sick shut eye hmmm mad angry zipper kiss shock cool smile cool smirk cool grin cool hmm cool mad cool cheese vampire snake excaim question

Коментувати без реєстрації

(войти без комментирования)

Ім’я та сайт використовуються тільки при реєстрації

Якщо ви вже зареєстровані як коментатор або прагнете зареєструватися, укажіть пароль і свій діючий email.

(обов’язково)