Хороше написаний твір. Час від часу око чіпляється за окремі слова та вирази - але, може, то просто моє південне коріння не завжди може знайти спільну мову з Вашим, шановна Автор, галицьким корінням.
Фактажні моменти часом викликають невдоволення: пахана-перепахана тема пологів, наприклад, чи п'яний лікар... Звідки герой знав, що саме цей п'янючий, прости хоспади, ескулап має приймати пологи? Главгер під час аварії устиг його роздивитись? Навряд. Так, розумію: містика, фантастика, сяке-таке. Але ж - ріже око.
Шановний читачу, дякую за те, що завітали та прочитали.
Те, що мова своєрідна - маю таку наглість вважати радше за позитив, аніж негатив
Щодо фактажу! Чи залишилися теми, які не чіпали-зачіпали фантасти, та й назагал письменники? Звісно, це не виправдання. Оповідання таке, яке написалося. Ваші зауваги беру собі в нотатник чи то у функції "нагадування" - є зауваження, отже варто над цим міркувати.
І вже останнє. Ви зауважуєте: - "Звідки герой знав, що саме цей п'янючий, прости хоспади, ескулап має приймати пологи?" Цитата з оповідання:
"Лідуся розповідає йому те, чого він чомусь ніяк не пригадає. П'ять тижнів тому, якраз у день народження їхнього сина, Сергій потрапив у жахливу аварію. Так-так, у нього є син. Водієм, що керував машиною, яка заледве не вбила Сергія, виявися той самий лікар , котрий мав приймати пологи в Ліди". Він(глагер) і не знає - дружина розповіла, у нього ж в голові - інша реальність. Перепрошую, якщо не зуміла донести до вас цю думку.
З повагою, до висловлених думок усіх читачів.
Пану ПуШу!
Я і Автор "Ланки" - не одна і та ж людина, запевняю вас. Чесно, чесно!
Коли помирає рідна людина, помираємо й ми самі. Отже, не дивно, що герой, що знаходився за крок до смерті, вважав, що це він втратив дружину, а не вона - втрачає його.
Прийом не новий, ідеї не нові, але все одно - дуже добре!
Дуже добрий стиль. Дуже яскраві зображення - крук, кам"яна пані.
Дякую щиро, шановна Рисе, за гарні слова, за підтримку!
Ви зрозуміли - це найважливіше. Коли розуміють читачі - це вже нагорода для автора. А то вже почала думати - невже твір зовсім непрочитуваний?! Рада, що помилилася
шановна Автор твору, коли вдуматись, перечитати, то ці два пласти (я щодо лікаря) і справді - "окремо". Просто я, як пересічний читач, який твір радше читає, ніж аналізує (є в мене така вада; звісно, якщо твір хороший, і його читати скоріше приємно, ніж неприємно) - як пересічний читач я перечепилося через цей момент. Може, цього лікаря в реальності Ліди та лікаря в реальності главгера просто по-іншому назвати? (щоб не виникало непотрібного знака "="). Акушер, наприклад.
Я тут у кількох попередніх дописах полаяв жінок за жіночу прозу - а тут навпаки. Якби не призналися, то, може б і не здогадався. Добре написано, не викликає несприяття з боку чоловіків.
Але, на жаль, сюжет новим не дуже назвеш. Розвелося, панімаєш, лежнів у комі... коміків... чи як їх можна обізвати.
Мова непогана. Заздалегідь вдячний за "лічозір", як ви переклали російського "звездочета", значно краще за телевізійного "звіздаря"... але ж по назві видно, що оповідання перекладене. Хай якісно, але перекладене. Шкода.
Кілька сумнівних місць, незважаючи на якість, таки лишилося - слабоумність, плохенький.
Запевняю вас - твір не перекладала з жодної мови))))
На свій сором, очевидно таки сором, іншими мовами окрім рідної не пишу, тому що не вважаю себе знавцем аж настільки в іноземних (польська, російська, англійська, трішки німецька), щоб ними "путньо" творити. Мешкаю в місцині, де українська панівна і в побуті, і в праці, і в навчанні.
А слово лічозір, як дивним не звучить, діалектизм))) Так у нашій місцині називають, нізащо не повірите, безхатченків, людей, що змушені любити та спостерігати вночі за зорями, замість стелі рідної хати)
Згода, тема не нова, як і тема дверей... Тєжко зітхаю Можливо на трієчку таки втрафила навигадувати
Перепрошую щиро, що "примусила" вас перечитати "Лічозора" ще раз. Рада, що в дечому вдалося мені вас переконати, як і до слова, вам - мене (щодо лікар/акушер -поміркую))) Спасибі за співпрацю.
Істина народжується не лишень під час суперечок, а й під час розмови
Як замінник на банальний русизму "бомж" ви витягнули на світ божий діалктичне, майже забуте, ЛІЧОЗІР. Говорю чесно: не повірила Вам - зазирнула в словник Грінченка. Аплодую - маєте слушність, таки безхатчнеко, лічозір та "бомж" - синоніми
Тепер я розумію чому ви так назвали свій твір
Справа не лише в астрономічних уподобаннях "головгерика", чи не так
Спасибі, Калино, що не полінувалися та зазирнули в словники)))
Цікава наша мова, правда ж, особливо ось такими своїми "вивертами"
Пане Джоне, дякую дуже за "ТОП". Мені приємно, звісно ж
Щодо введення пояснення слова "Лічозір" в канву твору. Це легко можна вчинити, але, перепрошую за необізнаність, чи можна правити текст на сайті "Фортеці"? Здається - ні
Можливо я чогось не розумію. Тоді розтлумачте, будь ласка, "чайнику-початківцю", як це можна зробити
Коментарів: 37
Або коньяку
Калинко, ПуШ то завсігда "за"
То ви - віртуал, віртуал... Тим більше, що й третього довго не прийшлося б шукати
Хороше написаний твір. Час від часу око чіпляється за окремі слова та вирази - але, може, то просто моє південне коріння не завжди може знайти спільну мову з Вашим, шановна Автор, галицьким корінням
.
Фактажні моменти часом викликають невдоволення: пахана-перепахана тема пологів, наприклад, чи п'яний лікар... Звідки герой знав, що саме цей п'янючий, прости хоспади, ескулап має приймати пологи? Главгер під час аварії устиг його роздивитись? Навряд. Так, розумію: містика, фантастика, сяке-таке. Але ж - ріже око
.
Шановний читачу, дякую за те, що завітали та прочитали.
Те, що мова своєрідна - маю таку наглість вважати радше за позитив, аніж негатив
Щодо фактажу! Чи залишилися теми, які не чіпали-зачіпали фантасти, та й назагал письменники? Звісно, це не виправдання. Оповідання таке, яке написалося. Ваші зауваги беру собі в нотатник чи то у функції "нагадування" - є зауваження, отже варто над цим міркувати.
І вже останнє. Ви зауважуєте: - "Звідки герой знав, що саме цей п'янючий, прости хоспади, ескулап має приймати пологи?" Цитата з оповідання:
"Лідуся розповідає йому те, чого він чомусь ніяк не пригадає. П'ять тижнів тому, якраз у день народження їхнього сина, Сергій потрапив у жахливу аварію. Так-так, у нього є син. Водієм, що керував машиною, яка заледве не вбила Сергія, виявися той самий лікар , котрий мав приймати пологи в Ліди". Він(глагер) і не знає - дружина розповіла, у нього ж в голові - інша реальність. Перепрошую, якщо не зуміла донести до вас цю думку.
З повагою, до висловлених думок усіх читачів.
Пану ПуШу!
Я і Автор "Ланки" - не одна і та ж людина, запевняю вас. Чесно, чесно!
Добре. Просто, проте добре.
Коли помирає рідна людина, помираємо й ми самі. Отже, не дивно, що герой, що знаходився за крок до смерті, вважав, що це він втратив дружину, а не вона - втрачає його.
Прийом не новий, ідеї не нові, але все одно - дуже добре!
Дуже добрий стиль. Дуже яскраві зображення - крук, кам"яна пані.
Дякую автору!
Дякую щиро, шановна Рисе, за гарні слова, за підтримку!
Ви зрозуміли - це найважливіше. Коли розуміють читачі - це вже нагорода для автора. А то вже почала думати - невже твір зовсім непрочитуваний?! Рада, що помилилася
Спасибі
шановна Автор твору, коли вдуматись, перечитати, то ці два пласти (я щодо лікаря) і справді - "окремо". Просто я, як пересічний читач, який твір радше читає, ніж аналізує (є в мене така вада; звісно, якщо твір хороший, і його читати скоріше приємно, ніж неприємно
) - як пересічний читач я перечепилося через цей момент. Може, цього лікаря в реальності Ліди та лікаря в реальності главгера просто по-іншому назвати? (щоб не виникало непотрібного знака "="). Акушер, наприклад
.
Я тут у кількох попередніх дописах полаяв жінок за жіночу прозу - а тут навпаки. Якби не призналися, то, може б і не здогадався. Добре написано, не викликає несприяття з боку чоловіків.
Але, на жаль, сюжет новим не дуже назвеш. Розвелося, панімаєш, лежнів у комі... коміків... чи як їх можна обізвати.
Мова непогана. Заздалегідь вдячний за "лічозір", як ви переклали російського "звездочета", значно краще за телевізійного "звіздаря"... але ж по назві видно, що оповідання перекладене. Хай якісно, але перекладене. Шкода.
Кілька сумнівних місць, незважаючи на якість, таки лишилося - слабоумність, плохенький.
Дякую щиро, пане Джон!
Запевняю вас - твір не перекладала з жодної мови))))
На свій сором, очевидно таки сором, іншими мовами окрім рідної не пишу, тому що не вважаю себе знавцем аж настільки в іноземних (польська, російська, англійська, трішки німецька), щоб ними "путньо" творити. Мешкаю в місцині, де українська панівна і в побуті, і в праці, і в навчанні.
А слово лічозір, як дивним не звучить, діалектизм))) Так у нашій місцині називають, нізащо не повірите, безхатченків, людей, що змушені любити та спостерігати вночі за зорями, замість стелі рідної хати)
Згода, тема не нова, як і тема дверей...
Тєжко зітхаю
Можливо на трієчку таки втрафила навигадувати
Спасибі за увагу
Пан чи пані Воно!
Перепрошую щиро, що "примусила" вас перечитати "Лічозора" ще раз. Рада, що в дечому вдалося мені вас переконати, як і до слова, вам - мене (щодо лікар/акушер -поміркую))) Спасибі за співпрацю.
Істина народжується не лишень під час суперечок, а й під час розмови
Ну, Авторе, ви "блин и даете".
Я в шоках
Як замінник на банальний русизму "бомж" ви витягнули на світ божий діалктичне, майже забуте, ЛІЧОЗІР. Говорю чесно: не повірила Вам - зазирнула в словник Грінченка. Аплодую - маєте слушність, таки безхатчнеко, лічозір та "бомж" - синоніми
Тепер я розумію чому ви так назвали свій твір
Справа не лише в астрономічних уподобаннях "головгерика", чи не так

Он воно як! авторе, а чому б вам не розповісти в тексті про цей діалектизм? Гадаю, це значно,значно покращило б оповідання.
у сподівання того, що ви це зробите, поставив вас у топ.
Спасибі, Калино, що не полінувалися та зазирнули в словники)))
Цікава наша мова, правда ж, особливо ось такими своїми "вивертами"
Пане Джоне, дякую дуже за "ТОП". Мені приємно, звісно ж
Щодо введення пояснення слова "Лічозір" в канву твору. Це легко можна вчинити, але, перепрошую за необізнаність, чи можна правити текст на сайті "Фортеці"? Здається - ні
Можливо я чогось не розумію. Тоді розтлумачте, будь ласка, "чайнику-початківцю", як це можна зробити
Наперед вдячна
Неможна тут правити. Та й до закінчення конкурсу вже лишилося майже нічого...
Я мав на увазі - після конкурсу. Бо, на мою думку, оповідання має перспективи.
І доречі, не треба розжовувати у тексті слово "лічозір"! "Об"ясняловки" тільки псують текст завжди!
Межі досконалості нема
У Да Вінчі немає жодної завершеної картини, на його думку
Тому, шановна Авторко, не варто відкривати "всі двері", дайте читачам можливість додумувати, домислювати, дофантазовувати
Згідна з Рисею - від філологічних пояснень оповідання тільки втратить свій шарм