Повернутися на сторінку

Коментарів: 20

  1. Чудово. Професійно в усіх сенсах. Класний світ. Знову ж таки, кидаються в очі деякі штампи, однак я це недоліком не вважаю - куди без них? Красива вміру і зі смаком, мова. Автор вгадується. Або новий на конкурсі, але із якісним, напрацьованим стилем. Щоправда, маю зауваження до двох моментів: одне з претензією на обєктивність; інше - виключно субєктивне.

    Отож, з претензією: ГГ боїться смерті, наголошує на цьому, надає перевагу життю асоціала перед смертю. Через невеликий проміжок часу, абсолютно без емоційного наповнення, думає: "Нічого втрачати" і йде на явно смертельний експеримент. Ну, автор ніби вибачається: мовляв, ГГ проаналізував, що не має вибору. Однак, чи такою прагматичною, холоднокровною має бути поведінка життєлюба, зненацька загнаного у глухий кут, перед стрибком у бездонну прірву?

    Друге зауваження, НМСДешне: нудятина наприкінці мене зовсім не спонукає вникнути в суть відкриття ГГ. Перечитувати її теж бажання не виникає.

    Успіху на конкурсі!

  2. Маємо оповідання, яке структурно відповідає усім вимогам короткого літературного твору. Маємо чітко виражений конфлікт і його вирішення. Маємо ГГ, який зрозумів, що він у Матриці, зміг з неї вибратися і тепер хоче допомогти вибратись іншим...

    Стоп: Матриця!

    Перша алюзія.

    Людсво звикло жити, не думаючи про завтрашній день. Вони мають певний індекс соціальної корисності (ІСК) і не бажають його змінювати...

    Стоп: це ж "Полонені бірюзи" з їхніми "Індексами популярності" (одним із співавторів роману, до речі, є наш шановний Олег Сілін)!

    Герой поступово "стирається" зі своєї реальності...

    Гм, Лук"яненко, "Чорновик".

    Авторе, не ображайтесь за ці порівняння. Я майже впевнений, що деяких з цих творів Ви не читали, не знаю, звісно, як з фільмом "Матриця". Сам нещодавно дивувався тому, що в моєму опвіданні знайшли алюзії на невідомі мені фільми. Просто, ще раз переконуюся, як тяжко сучасному авторові, який вже досить ретельно вивчив матчастину літературної творчості, вигадати щось таке, щоб була ні на що не схожа НОВИЗНА.

    Постійні асоціації на дали мені змоги зосередитися на тексті і неупереджено оцінити твір. Тут авторові можна лише поспівчувати. Бо ж написано вміло.

    Із зауважень: треба ще вичитати, зустрічав русизми.

    Вен вірив, що вихід є. Я маю його знайти. Не заради себе — задля Веніаміна і СаСи.

    Трохи пафосно й нелогічно - мервим не допоможеш, знаходити вихід потрібно заради живих і себе самого.

    Навіщо шити пальта, коли простіше переконати мозок в тому, що надворі тепло?

    Наука фізіологія протестує проти такого твердження: дійсно, мозок переконати можна, але тіло такого не витримає. І з цим потрібно щось робити, якщо погодитись, що світи тісно переплетені між собою.

    Виникло ще два питання.

    Перше: і у "Матриці", і у "Полонених бірюзи" ми чітко розуміємо користь від людей субстанції, до якої вони під"єднані. І ця субстанція абсолютно не бажає змін і виходу людей з-під контролю. У даному оповіданні пропонується думка, що людям дається шанс на самоудосконалення. Для чого це системі? Для чого їй тоді люди-симбіонти, якщо, потенційно, вони можуть стати незалежними?

    І ще: ГГ, не зовсім розібравшись у взаємодії система-людина, намагається змінити світ. Чи не надто це поспішно, необгрунтовано, смертельно небезпечно для людства?

    Є у творі кілька моментів, які мені не подобаються, як людині з певними переконаннями. Але це вже особиста думка, що не впливає на загальну якість твору.

    У оповідання є реальний шанс потрапити до фіналу.

    Авторові - успіху на конкурсі!

  3. Нурсултане, дякую.

    ГГ боїться смерті, наголошує на цьому, надає перевагу життю асоціала перед смертю. Через невеликий проміжок часу, абсолютно без емоційного наповнення, думає: "Нічого втрачати" і йде на явно смертельний експеримент.
    Спочатку ГГ взагалі не бачить сенсу життя (там, де він ішов від батьків). І тільки потім він розуміє що ладен жити хоч як. А перспектива одного разу померти від побоїв - якось не дуже радісна. Втім, погоджусь, треба було зробити якось глибше.

    Доку

    Стоп: Матриця!
    От цього я чекав у першому ж коментаріgrin Справа в тому, що починаючи писати про мережу треба готуватися саме до цього порівняння. До того ж, тут спільного із Матрицею - наявність мережевого світу і вихід ГГ за межі того світу.

    Далі. ІПО у "Фімбулвінтері" відіграють трохи іншу роль - показника публічності. ІСК ж - показник "працьовитості". Більше працюєш - вище індекс. До того ж на колір ІСК не зав'язанийsmile Хоча так, схожості проглядаються. Втім, ІСК виник не просто так. Світ розглядався як певний масив даних, а в масиві доступ до даних відбувається за допомогою індексівwink

    За алюзії до "Чорновичка" не подумавshut eye Тут навіть сцену з батьками можна асоціювати. Каюся.

    Трохи пафосно й нелогічно - мертвим не допоможеш
    Це ви розкажіть тим, хто сповідує вендетуsmile Тим більше, далі сказано, що ГГ робить це і заради себе, і заради інших.

    Наука фізіологія протестує проти такого твердження: дійсно, мозок переконати можна, але тіло такого не витримає.
    Поняття аутотренінгу теж ніби не дуже узгоджується з фізіологією, але ж існує. Але так, погоджуся - перегнув палицю. Міркуватиму.

    У даному оповіданні пропонується думка, що людям дається шанс на самоудосконалення. Для чого це системі?
    Можливо, для самопізнання? Пізнання світу, не зачиненого рамками планети, до якого теоретично люди здатні дістатися.

    ГГ, не зовсім розібравшись у взаємодії система-людина, намагається змінити світ. Чи не надто це поспішно, необґрунтовано, смертельно небезпечно для людства?
    Не думаю, що смертельно. Небезпеки, звісно існують. Але чи завжди люди приймають рішення після довжелезних зважувань усіх "за" і "проти". До того ж, емоційний стан героя, що втратив усе, цілком би міг би штовхнути на такий вчинок. Навіть із помсти невідомо кому за таку свою долю.

    Дякую за прочитання і аналіз. Успіхів навзаєм!

  4. Зарікалась я колись читати конкурсні оповідання під музику. От і зараз: мало того, що твір і так справляє сильне враження - музика, що саме грала в колонках, його багатократно посилила. smile

    Однак мені все муляє одна нелогічність. Герой ковтнув незнайому таблетку і прийшов до тями за тиждень. І при цьому в нього жодного разу не виникло запитання, що ж то за препарат такий, як і чому так подіяв? Взагалі я все чекала, що ГГ почне розбирати причини таких прикрих змін у своєму житті, і думала, що почне пошуки з того, що призвело до тих змін... натомість герой взявся вивчати систему. Пробачте, не дуже віриться. Не в те, що знайшов причину в системі, а в те, що в своїх пошуках ну зовсім оминув такий фактор, як краплина райдуги.

    Ну і кінцівка дещо розчарувала. Герой же не пам'ятав, що саме з ним відбувалося під час дії препарату - знає лише про деякі наслідки. І отак легко вирішив, що напоїти цією райдугою цілий світ буде безсумнівно доброю справою?

    А справді, де герой тинявся весь той час? Квартиру продав, а надворі, як сказано, часті шторми... логічно припустити, що до тями він міг не прийти взагалі.

  5. L.L.

    Цікаво, і що ж у вас грало? До речі, не в перше стикаюсь на різних конкурсах з такою манерою читання, треба колись і собі спробувати grin

    ГГ почне розбирати причини таких прикрих змін у своєму житті
    Взагалі, не думаю, що в перший момент ГГ став би дізнаватися, де він той тиждень провів. Тим більше, що шок слідує за шоком і для нього цей тиждень стає вже не першочерговою проблемою. Далі він намагається з`ясувати, де ж подівся його ІСК, тому, гадаю не така вже це й нелогічність.

    І отак легко вирішив, що напоїти цією райдугою цілий світ буде безсумнівно доброю справою?
    А ви б не злилися на систему, якби вона скинула вас на самісіньке соціальне дно? Здається, гнів тут праведний. І навіть більше - він же хотів вимкнути систему, але не знав, що стане з людьми. А так - цілком нормальний варіан - ГГ ж вижив, то ризики для інших не дуже і великі.

    логічно припустити, що до тями він міг не прийти взагалі.
    Міг не прийти... але ж має колись герою пощастити grin

  6. Поняття аутотренінгу теж ніби не дуже узгоджується з фізіологією, але ж існує.

    Оскільки сам мав справу з системами, подібними до автотренінгу, можу сверджувати, що його можливості часто перебільшують. І в основі лежить та ж фізіологія і рефлекторні реакції. Втім, короткочасний вплив екстриму людина у певному стані витримати може. Але не довготривалий.

    Це вже не зауваження, а так, у порядку бесіди. smile

  7. Цікаво, і що ж у вас грало?

    Ну, ось ця пісня випала на розділ, де герой зустрівся з іншими дисконами. А взагалі слухала альбом, з якого ця пісня. smile

    https://www.youtube.com/watch?v=pa6ag5OWq2U#t=80

    Пісня: Константин Селезнев "Снег".

    Альбом: Константин Селезнев "Территория Х"

  8. Вітаю, авторе!

    Непогане оповідання, щоправда витиснули ви з нього не максимум. Хотілося більшої психологічної гри, метань героя. Хоча, це так, смаковщина, без претензій на об"єктивність.

    Успіхів та наснаги!

  9. Написано якісно. Як на мене, автор зловживає розбивкою речень на менші, але це дуже і дуже суб'єктивно, я розумію. Про штампи сказали до мене.

    Але при цьому мені було нуднувато і чим ближче до кінця - тим сильніше.

    У колекцію алюзій я б додав "Футурологічний конгрес" Лєма, де приймаєш якусь субстанцію - стирається одни шар ілюзії, приймаєш другу - стирається другий і т.д. Там люди думали, що їдуть у ліфті, а насправді дерлися вгору канатом. А ви тут про "є пальто / нема пальта" smile

  10. От Лема якраз і не читав.

    Між іншим, цікаво виходить - всі знаходять якісь алюзії, окрім тих, що автор закладав свідомоwink

    А ви тут про "є пальто / нема пальта"
    Тут згоден, пальто виявилося поганеньким прикладом.

  11. Основной недостаток – нет плавности текста, отсутствует гармония. Вы давите читателя короткими предложениями, они идут, как удары барабана, без переливов.

    Дощ вщух. Хмари розійшлися і запалало сонце. Пекло, ніби літом. У голові паморочилося, та я не зупинявся. Доповз до якогось підвалу, смикнув двері. Зачинені. Я рушив далі.

    Тум-тум-тум. Это художественный текст или простое перечисление событий? Текст должен литься плавно, короткие предложения сменяться длинными в определенном ритме. Тум-тум-та-дам.

    Аналогично посмотрите переизбыток короткого

    Небо поволі затягували хмари. Певно, знову збирається шторм. Два дні поспіль — то вже занадто. Треба поквапитися. Вулицями можу не встигнути, дворами буде швидше. Сподіваюся — не заблукаю. Я шмигнув у подвір’я. І одразу позадкував.
    Вам не кажется, что что-то не так звучит?

    — Ні! — Крикнув я світові. І втратив свідомість.

    Ошибка – крикнул должно быть с маленькой буквы.

    — СаСа, відчепись від гостя. Краще нагодуй. — І додав вже мені, — ти в наші двері шкрібся.

    І додав вже мені: (двоеточие)

    перекладати з місця на місце нікому не потрібні масиви

    Наверное, лучше масиви даних. Хотя не понятно, чем он занимается. Работа сисадмина заключается несколько в другом.

    Я заварив чаю. З корицею, як люблю. Я сьорбав гарячий напій майже не відчуваючи смаку
    Много я. Смотрите, если убрать второе «я» будет лучше.

    Я заварив чаю, з корицею, як люблю. Сьорбав гарячий напій майже не відчуваючи смаку

    О системе мира, где все решает коэффициент нужности обществу, писали очень многие. Обычно сюжет стандартен – герой лишается своего состояния, бежит, встречает подобных изгоев, борется с системой, всё. Кажется, что здесь то же самое. Но есть одно «но» - герой наркоша, ширанувшийся дозой. Возможно – все остальное только галлюцинации.

    Наверное, я читал невнимательно, ибо мало что понял. Герой «ширанулся», после чего начал видеть, что все люди, словно марионетки, ходят с обручами?

    Потом – ему хорошо, надо, чтобы всем было хорошо – пусть все лишатся индексов и отключатся.

    Мне не понравилось, как он лапает девицу с подробностями. Не понравился способ решения – наркотики. В общем, не очень все понял, но за всем этим скрывается стандартный сюжет. Лично мне не особо понравилось, но это личное. Допускаю, что рассказ будет достаточно высоко, ибо написан не новичком.

  12. латексна вечірня сукня, що ледь прикривала сідниці

    е... вечірня сукня - цілко конкретний вид одежі. І не такий, як описано.

    та… чоловічим одеколоном. Не моїм, іншим. капітан очевидність зазвичай шкодить тексту.

    ремарка - автор, ви грішите використанням минулого часу коли варто використовувати теперішній. Наприклад: "тому працював лише я". Тепер не працює?

    однокімнатний модуль чому модуль, а не квартира? якщо із якихось міркувань, то їх не зрозумів. Якщо для красивості - то зайве.

    нічого не повернеш. Від нічого - повтор

    Так перша третина. Чувака кинула дівка, він напився і обкурився. Нічого не пропустив? навіщо цьому присвячено так багато тексту? Особливості світу не розкрито, решта - банально і штамповано. ІМХО можна було обійтись двома абзацами.

    мести заважаєш, ірод е... на тій планеті теж був ірод? чи під час колонізації ця ідіома збереглась? не вірю. авторе, будьте обережнішими із мовними інструментами, вони мають відповідати моменту. Про це Арєнєв весь час торочить, раджу його послухати, я краще не скажу.

    До речі, на тій планеті місяці такі самі, як на Землі? лютий містить 28 днів ітд? дивно.

    Дібровський Ігор Анатолійович, паспорт, серія… і все написано на друкарській машинці. Не знаю, що там за світ, але автоматизація до них не дійшла, так?

    а батьки навіть не спробували розібратись, що сталось? не вірю. якась картонна реакція, притягнута за вуха.

    В мене ІСК стерли. так стерли, вкрали чи зробили від'ємним? стертий по ідеї нульовий або відсутній. До речі, не повірю, що такого не трапляється, по ідеі мають бути стандартні способи вирішення. Вони можуть не спрацювати, але герой їх і не пробує, нє? і батьки його не згадують. І при загальній інформатизіції - паспорт радянського зразка.

    Блимали зеленими діодами. той самий анахронізм, що й паспорти. "вогниками" нехай уже.

    зупинилися в розвитку, мов комахи у бурштині дуже невдале порівняння. Комахи у бурштині не зупиняються а застивають.

    дочитав. Резюме - забагато місця витрачено на кліше, замало - на, власне, ідею. Світ прописаний слабко, без деталей і з анахронізмами. Раджу вичистити кліше, скоротити дві третини тексту і добряче розтягнути решту. Що, до речі, головне - страждання кинутого чоловіка, пошуки себе чи питання прогресу? По об'єму головні страждання. Так має бути?

    і дуже багато аллюзій на твори класиків. Про непомічання із від'ємним індексом - так узагалі, дежавю жутке. І оригінал - цікавіший, значно цікавіший.

    Успіхів. Усе сказане - особиста думка без претензії на істину smile

  13. Доброго дня, авторе!

    В мене головна претензія до початку. Дівчина з'язвляється раптово, так само раптово зникає, не встигнувши викликати в читача будь-яких почуттів. Крім того, ця жінка напивається та зраджує свого хлопця (чи хто він їй там) в день їхньої роковини, а потім навіть не вдягає білизни під міні-сукню, подорожуючи містом, тому будь-які позитивні почуття в її бік незрозумілі. Отже, всі подальші страждання герою, які власне й призводять до наступних подій, виглядають неприродніми. На мій погляд, зав'язку треба переробити.

    В іншому оповідання сподобалося. Хороша реалізація старої теми про те, як людина відкриває неочікуваний бік власної реальності. Хороший текст.

    До речі, алюзій на "Матрицю", як не дивно, в мене не було - скоріше натяк на не таке вже й далеке потенційне майбутнє нашого світу. Чи я не права, що це відбувається на Землі?

    Успіхів, авторе!

  14. Дякую за відгуки!

    2 Пан Мишиус

    Щодо плавності тексту і зайвих "я" поміркую, дякую що звернули увагу. В іншому, не сперечатимуся, тут суто ваша суб`єктивна думка.

    2 Chernidar

    З деякими заувагами згоден, щодо інших - є певні питання:

    е... на тій планеті теж був ірод?
    А де ви побачили іншу планету?

    і все написано на друкарській машинці. Не знаю, що там за світ, але автоматизація до них не дійшла, так?
    Знову ж. В тексті сказано про паспорти, але не сказано, який формат вони мають. Ви не допускаєте можливості існування паспортів у цифровому вигляді?smile

    2 Естелла

    Дівчина - персонаж суто функціональний. Тому за задумом жодних емоцій у читача не має викликати. Свою роль вона виконала, та й все по тому. Мавр сделал свое дело, мавр может уходитьwink

    потім навіть не вдягає білизни під міні-сукню, подорожуючи містом
    Взагалі, вона зраджує у під`їзді, ГГ ж засікав час між тим, як кар приїхав і тим, коли Ріта зайшла додому. А білизну дівчина могла просто подарувати, так би мовити - на згадку.grin

    скоріше натяк на не таке вже й далеке потенційне майбутнє нашого світу. Чи я не права, що це відбувається на Землі?
    Отут маєте рацію на всі 100%

  15. Вітаю!

    Сподобалось. Світ змальований достатньо об"ємо, щоб читач міг його "побачити". Герой живий і викликає емоції. Якщо при читанні бути тільки читачем, а не критиком, то можна сказати, що твір вдалий на всі 100 і затягує з перших абзаців.

    Якщо ж трішки покритикувати...

    Маю питання. Чому Землю перейменували в Ереййю? З чим пов"язана така необхідність? По-моєму, це - дууже нелогічна річ, якщо брати до уваги, що вся система існування сучасного технократичного світу (і, як передбачається, - світу майбутнього) зав"язана на назві Земля - астрономія, астрологія, екологія, географія тощо. Я не бачу необхідності. Крім того, це збиває читача з пантелику,розсіює увагу, адже він не має змоги звернутися до автора за роз"ясненнями, якщо, наприклад, читає десь у Мережі чи в журналі. Виникає німе питання - де відбувається історія на Землі, чи за межами, чи в паралельнім світі-симбіонті? rolleyes

    Теж скажу про момент з дівчиною. Занадто він виписаний натурально. Далі по тексту емоційно йому на рівні - епізод відречення батьків. Але перший в силу еротичної складової все ж переважає. Не знаю чи добре це, чи ні - тут читач зазвичай визначає сам (втім, як і автор), але для мене деталізація зайва. Тим паче, що далі напруга спадає. Наприклад, мене не зачепили ні байдужість натовпу до героя-дисконта, ні зграя псів, ні його психологічні роздуми...

    Ще кінцівка трохи невиразна. Про наркотик, що весь локалізований у одному "складі"(який то в капсулах, то в каністрах - зверніть увагу: набивав кишені ампулами, виливав у водосховище каністри)... Його що влада поширює? Може, це я не вчиталась чи не так зрозуміла і тому вважайте це моїм персональним "недоглядом". Однаково, враження від оповідання хороші.

    Успіху Вам!

  16. Вітаю, Ловчине!

    Чому Землю перейменували в Ереййю?
    А її не перейменовувалиsmile Це самоназва віртуального світу (ну от, як у "Матриці" про алюзії до якої неодноразово сказано вище grin ). Назва походить від array (англ.) - масив.

    Теж скажу про момент з дівчиною. Занадто він виписаний натурально.
    Одним із завдань у цьому оповіданні було навчитися писати легкі еротичні сцени.

    Наприклад, мене не зачепили ні байдужість натовпу до героя-дисконта, ні зграя псів,
    Взагалі - це алюзії (які теж ставилися за мету в оповіданні smile ). Також вони мали "ламати" ГГ. Бачу, задум не вдався повною мірою. Міркуватиму, що з тим робити.

    який то в капсулах, то в каністрах
    У капсулах - порошини, які потім розчиняються у воді - на початку оповідання розписано, як ГГ приймав "Краплину". Звідки потім і каністри з`явилися.

    Взагалі, оповідання настільки експерементальне, що навіть дивно - як воно до фіналу потрапилоgrin

    Дякую за увагу і зауваження. Вам успіхів навзаєм!

  17. Одним із завдань у цьому оповіданні було навчитися писати легкі еротичні сцени.

    хехе. Можна сказати, що завдання перевиконали. Тепер відучуйтесь так непідробно хвантазіроватьgrin Жартую.

    За роз"яснення дякую. Іноді я буваю лінивою читачкою. shut eye

    А в мене - після прочитання відповіді - була підозра, що це ваш зі Сновидою тандем. Ага, упізнала стиль розмови.smile

    Ну, успіху в новім експерименті!

  18. Не тільки у вас. Чернідар он теж підозрювавsmile

  19. Взагалі, вона зраджує у під`їзді, ГГ ж засікав час між тим, як кар приїхав і тим, коли Ріта зайшла додому.

    От дикі люди, вже й зрадити культурно не можуть LOL Це не зовсім зрозуміло, адже невідомо, скільки треба часу, щоб дістатися від входу до квартири за нормальних умов. Адже герой використовує збільшення, щоб роздивитися кар біля під`їзду - хто зна, на якій височині він живе... grin

  20. От дикі люди, вже й зрадити культурно не можуть
    А раптом це було спонтанною пристрастю grin

    Адже герой використовує збільшення, щоб роздивитися кар біля під`їзду - хто зна, на якій височині він живе...
    Гм...не подумав. Врахую. Дякую.

Повернутися на сторінку
Прокоментуйте!

grin LOL cheese smile wink smirk rolleyes confused surprised big surprise tongue laugh tongue rolleye tongue wink raspberry blank stare long face ohh grrr gulp oh oh downer red face sick shut eye hmmm mad angry zipper kiss shock cool smile cool smirk cool grin cool hmm cool mad cool cheese vampire snake excaim question

Коментувати без реєстрації

(войти без комментирования)

Ім’я та сайт використовуються тільки при реєстрації

Якщо ви вже зареєстровані як коментатор або прагнете зареєструватися, укажіть пароль і свій діючий email.

(обов’язково)