Кредо - Людино, відчини двері в собі - і світ відчиниться тобі назустріч... десь так?
Так, десь так. І про вічні цінності, також, куда ж без них. А ще - про те, що не треба опиратися власному призначенню. Не пам"ятаю, у когось з класиків було - давити в собі свої таланти "это не преступление, это грех!". Даруйте за пафос.
про боротьбу протилежностей, перехід кількісних змін у якісні та іншу діялектичну... діялектику?
Ой, а це ви щось таке розумне сказали, що я аж не зрозуміла. А кажете - мораль не по вашій часті!
Ганнусю - мораль і діялектика - то різні речі Погугліть - якщо не проходили ще її в якому-то навчальному заклЯді - в силу свого юного віку чи інших факторів))))
А классіки, вони канєшна же, классіки, але про закопаний талант - то із Біблії, мон шеррр...
"Літу" адресовано. Чесно кажучі, звинувачування у ЖФ вже починають діяти на мене, як червона хустка на матадорів. Ми ж, степнячки, нервові та збуджені!
А сміливому Пухнастику я можу відповісти тільки - муррр!
"Отже біда йде зі сходу". Біда завжди приходить зі сходу чомусь і в реальному житті також
Оповідання хороше, одне з тих, якому хочеться віддати бали
Читалося легко, казково. Хто сказав, що казка не може бути фантастичною чи містичною У вашій присутнє і те, і інше
Закінчення трішки залагідне. Напруга, яка вирувала-нуртувало в отій зеленій ковилі мала б вилитися чимсь на кшалт буревію, принаймі, грози з блискавицями. А після цього обв'язково визирає сонце Жанр вимагає - це ж казка!
Декілька граматичних зауважень:
Брат довго мовчав, потім качнув головою./ хитнув головою
мечеться Ганна по кімнатах/ метається, метушиться
Спочатку Князя боялися, потім – чутків про нього. / Спочатку боялися Князя, потім - чуток про нього.
Коментарів: 39
Кредо - Людино, відчини двері в собі - і світ відчиниться тобі назустріч... десь так?
Так, десь так.
І про вічні цінності, також, куда ж без них. А ще - про те, що не треба опиратися власному призначенню. Не пам"ятаю, у когось з класиків було - давити в собі свої таланти "это не преступление, это грех!". Даруйте за пафос.
про боротьбу протилежностей, перехід кількісних змін у якісні та іншу діялектичну... діялектику?
Ой, а це ви щось таке розумне сказали, що я аж не зрозуміла. А кажете - мораль не по вашій часті!
Ганнусю - мораль і діялектика - то різні речі
Погугліть - якщо не проходили ще її в якому-то навчальному заклЯді - в силу свого юного віку чи інших факторів))))
А классіки, вони канєшна же, классіки, але про закопаний талант - то із Біблії, мон шеррр...
І шо ви мені отут кігті випускаєте? о_О
Хіба у діалектиці не може народитися мораль? Як на мене - саме у ній і народжується.
А Біблія - це те ж класика. Це, по-перше. А по-друге:
"Я не стремлюсь лидировать, где тараканьи бега.
Пытаюсь реабилитировать вокруг понятье греха.
Душевное отупение отъевшихся кукарек.
Это не преступление – великий грех." Андрей Вознесенский
Браво! Біс! Прехороша декламація
(захоплено аплодує)
Пухнастик мав на увазі першоджерело сього тезису - наступні покоління експлуатували його досить широко.
Кігті ніхто й не гадав випускати
- то всьо любя)))
ПуШ - то останній бастіон небаченого гуманізму на Старфорті
Кігті ніхто й не гадав випускати - то всьо любя
ООО! Сеньйор знає толк у збоченнях?
)))
Ганнусю, ну як вам оце не встидно?
Така молоденька, а вже й туди ж...
(закочує очі під стелю і болісно кривиться)
О темпера, о морес...
куди котиться цей світ, коли й любов вже записали у збочення...
Я не любов записала у збочення, а кігті! А я кігтями по спині - боляче ж мабудь! Чи приємно?
Гаразд, гаразд, засоромили ви мене!
Піду до монастирю гріхі свої тяжкі замолювати)))
Ганнусю - в монастир ше рано вам.
(підступно примружився і крутиться перед дзеркалом)
Пропоную спочатку згрішити, а потім вже... видно буде
А от тоді вже пізно буде!
І взагалі - ви, як я бачу, вже з кимось нагрішили - чи-то на сеновалі, чи-то у лісі...
Ревнуєте, небось?
Та ні, не грішив Пухнастик сьогодні... Дощить - не розгуляєшся по лісах(((
ООО! Знаєте, які ми, степнячки, ревниві!
Ну, якщо ви по лісу ще не побігали, запрошую до степу! Якщо Князів не боїтесь...
Пухнастик не боїться нікого і нічого
Ні Князів, ні золотих жаб...
Він сам кого хош налякає
ЖэФэ
насквозь романтиццкое и беспощадное
І шо ви таки цим хочете мені сказати?
Ганнусю - це ви кому питання адресуєте?
Думаю Автор Літа - колєго,звиняйте - хтів сказати, що захоплюється вашою творчістю і цілує ручки
"Літу" адресовано.
Чесно кажучі, звинувачування у ЖФ вже починають діяти на мене, як червона хустка на матадорів. Ми ж, степнячки, нервові та збуджені!
А сміливому Пухнастику я можу відповісти тільки - муррр!
"Отже біда йде зі сходу". Біда завжди приходить зі сходу чомусь і в реальному житті також
Оповідання хороше, одне з тих, якому хочеться віддати бали
Читалося легко, казково. Хто сказав, що казка не може бути фантастичною чи містичною
У вашій присутнє і те, і інше
Закінчення трішки залагідне. Напруга, яка вирувала-нуртувало в отій зеленій ковилі мала б вилитися чимсь на кшалт буревію, принаймі, грози з блискавицями. А після цього обв'язково визирає сонце
Жанр вимагає - це ж казка!
Декілька граматичних зауважень:
Брат довго мовчав, потім качнув головою./ хитнув головою
мечеться Ганна по кімнатах/ метається, метушиться
Спочатку Князя боялися, потім – чутків про нього. / Спочатку боялися Князя, потім - чуток про нього.
Успіхів, шановна Авторко
Калино, дуже дякую! Гарне слово - воно і степнячці приємне!
Завжди будь ласка
Твір вартий доброго слова і багато балів