Повернутися на сторінку

Коментарів: 10

  1. Я намагався склеїти в голові потріскане дзеркало реальності, читаючи це оповідання. shut eye І коли все таки склеїв, то зрозумів, мені бракує розумності все те осягнути. Ну не моє.smirk

    Автору удачі!

  2. Я намагався склеїти в голові потріскане дзеркало реальності, читаючи це оповідання. shut eye І коли все таки склеїв, то зрозумів, мені бракує розумності все те осягнути. Ну не моє.

    Приєднуюся. Спочатку думав, технічні проблеми з прямою мовою. Потім зрозумів, що така, мабуть, авторська задумка.

    Авторові успіхів!

  3. Конечно авторский замысел. У них же телепатия - общие мысли. Остались со стариком. Но в конце я не понял, почему он решил разговаривать, как тот, лишенный дара телепатии? Дама его услышала. Свобода от общего разума? Я правильно уловил?

    Хорошо написано. Если бы автор четче прописал концовку, было бы немного лучше.

  4. Незва невдала. Банальна і створює настрій, який стовідсотково не відповідає написаному. Тобто читат вже починає читати упереджено.

    Вона стояла біля вікна, оголена й нерухома, немов мармурова богиня. Звикнувши до ранкового світла, я підійшов до неї, обійняв. Вона
    вона-вона

    пряма мова. читати правила граматики. поки що - мінус до карми.

    якраз дві милі
    от добре. А миля це скільки? І яку роль відіграють саме "милі" в цьому творі? чому не км?

    Було вітряно.
    "Було". Цього слова треба уникати.

    блін... ПРЯМА МОВА! якби не конкурс, не дочитав би до кінця.

    комком
    русизм

    доосилив до місця, до зрозуміло, що специфіка ігнорування автором пунктуації - авторський вибір та експеримент. ІМХО - вкрай невдалий.

    Дочитав.

    Отже, узагальнення прочитаного.

    Інструмент для показу телепатії вибраний невдало. Це основна претензія.

    В іншому твір дуже непоганий, атмосферний. Можна було б трішки менше мудрагелити та трішки більше окреслити світ - всі надто зациклились на "відносинах", але відносини ми бачимо й вжитті, а от віконце, щоб заглянути деінде відкриває не кожен.

    А от "що можна зробити" - я не знаю. Може, погратись із курсивом. Може обіграти прямою мовою та хоровим мовленням - але в рамках діючих граматичних правил. Може уявити. що це радіоспектакль - і виходити із цього. Не знаю.

    Можливо, твір перевантажений недомовками. Теж не знаю.

    Успіхів, це ймовірний кандидат на фінал.

  5. Дуже майстерно, дуже доладно!Доки читала, у мене було сильне відчуття, що це оповідання - руки якогось англо-американського майстра - оповідка рясніє іноземними іменами та словами типу "миля","паркінг", "пресвітер", і взагалі весь намальований світ такий забезпечений, добротний, лякливий, наче нинішній Захід. Як для українського автора - нетипове письмо. Загалом, це викликає здивування - чого Майкл, чого Теса, чого Вернон Сандлер, а не свої імена у тому ж таки забезпеченому майбутньому?

    Не вельми зрозуміла кінцівку, розмита і "нерозжована" - самому треба домальовувати невидимі штрихи, а хочеться почитати, отримати задоволення і подумати над твором (такого добротного рівня).

    Одначе, підтримую Chernidar-а: кандидат у переможці. Удачі!

  6. Атмосферно й написано гарно. Але з думками повна абракадабра, важко втямити, хто що думає, варто було б їх хоч рознести по абзацах, а не давати загальним потоком.

    По сюжету - традиційний для сучукрліту декаданс. Оскільки я не споживач такої продукції, то не займатиму тут часу порожніми теревенями.

    Верном – Вернон

    Вереск – верес, ялівець

    показував одинадцять тридцять – одинадцяту тридцять, пів на дванадцяту

    всеодно – все одно, однаково

    плетенку – плетеницю

    одного поселень - одного З поселень

    завів двигун – запустив

    З тих пір – відтоді

  7. 2013-02-02 в 11:34:43 | Дврг квдл

    Отже дане оповідання супер і заслуговує на перемогу. Автор молодець!

    Подумав і вирішив написати схвальні відгуки до всіх оповідок, без виключень... а то повторюється старорежимне минулоконкурсне ярликування і зомбування. Це - супер і заслуговує фіналу, а це - не дуже.

  8. Господь, всемогутній і милостивий, разом із щедротами своїми, дає нам також уроки смирення.
    От що цікаво. Світ оповідання (та й не тільки цього, а взагалі багатьох) перейшов на інший виток - а вірування лишилися незмінними. А як же те, що Бог створив людину за образом і подобою своєю? Гадаю, якусь еволюцію віри можна було б показати. Або лишити це питання взагалі поза кадром.

    Двічі по тексту зустрів згадки про глухоту. Я так розумію, мається на увазі телепатична глухота? Але ж Тревор чує, але не каже, себто він телдепатично німий виходить. (А може я просто щось невірно зрозумів).

    Авторе, скажіть, а для телепатичних діалогів правила оформлення прямої мови відрізняються? Це я до чого - текст важко сприймати і іноді доводилося перечитувати хто і що каже.

    А взагалі оповідка класна, атмосферна. Героям співчуваєш. З кінцівкою щоправда я не дуже розібрався. Свідомість Вернона перенеслася в тіло Майка, так? Тут би трохи чіткіше, яскравіше її показати.

    Успіхів.

  9. На мою думку, твір заслуговує на перемогу! Потік свідомості передано нормально, я особливих проблем із цим не бачу. Вірю автору і в автора! Успіхів!

  10. Вот тут я с авторством угадал изначально. Что ж, "пересичный" читатель на кокурсах не любит замысловатые сюжеты. Желаю удачи с этим рассказом.

Повернутися на сторінку
Прокоментуйте!

grin LOL cheese smile wink smirk rolleyes confused surprised big surprise tongue laugh tongue rolleye tongue wink raspberry blank stare long face ohh grrr gulp oh oh downer red face sick shut eye hmmm mad angry zipper kiss shock cool smile cool smirk cool grin cool hmm cool mad cool cheese vampire snake excaim question

Коментувати без реєстрації

(войти без комментирования)

Ім’я та сайт використовуються тільки при реєстрації

Якщо ви вже зареєстровані як коментатор або прагнете зареєструватися, укажіть пароль і свій діючий email.

(обов’язково)