Повернутися на сторінку

Коментарів: 14

  1. Живі вихори, щось цікаве, раніше не зустрічав. А можливо й десь пропустив. Оповідання динамічне, але здається йому затісно в цих рамках. Сон ГГ здається вліпленим в канву оповідання. Автору тре подумати про розширення сюжету.

    Успіхів на конкурсі!

  2. Живі вихори, щось цікаве, раніше не зустрічав.

    Леонид Панасенко С той поры, как ветер слушает нас - Живой смерч.

    Советую, хорошая вещь.

  3. Оповідання виглядає казкою, в яку спробували втиснути наукову фантастику. Наївні герої, наївні вчинки. Генетична модифікаія є для цього твору чужою і, при тому, не додає реалістичності (не буду вантажити особливостями генів, що відповідають за ріст і розвиток, бо тут це неважливо).

    Треба добряче вичитати, почистити від русизмів.

    Але фантазія у автора - чудова. Є куди рости.smile

    Успіху на конкурсі!

  4. Вітаю!

    Оповідання цікаве. Видно, що фантазія у автора багатаgrin

    Є певна кількість нелогічностей. Наприклад, НМСД, занадто блискавично відбувся переорієнтир стосунків між «братом» і сестрою та розірвання зв’язків між «батьком та сином». В першому випадку молодь якось швидко, без переосмислення ситуації перейшла до поцілунків. У другому — вождь без зайвих вагань та емоцій повідомив названому синові правду про нього і пішов, майже не прощаючись. Виростити сина і сказати йому, що той не рідний, доволі побутова річ confused Але, припустімо, це можна списати на гіпершвидкість життя в досвітньому світі.rolleyes

    Через двадцять великих переходів, ви знову повернетеся на це місце.

    Хм... Умовно - через 20 років?... Огого, чекати. surprised Стільки, зазвичай, не чекають... Читаємо вище:

    Так от, коли позаминулого разу ми проходили біля Великого Каменю, я і твій батько були такими ж юними, як ти.

    Коротше, щось із часовими параметрами не те. Або я не так читалаcheese

    із свистом полетів назад на будинок. Камінь вгатив у ріг й зніс пів стіни

    Камінь зніс півстіни (а потім ще й частину кам’яної огорожі), але далі хлопець міркує: добре, що будинок вцілів. Ну, не зовсім вцілів, взагалі-то...smirk

    Також у оповіданні багато русизмів і неправильно використаних слів: смільчаки (сміливці); рахувати (вважати); розвалини (руїни, руйновища); відомстити (помститися) тощо...

    Привернуло увагу й таке:

    Вони наближалися дуже швидко, потріскуючи, як гарячі кізяки трирогів

    Можна топити кізяками для обігріву, угу. Тіко напишіть про це, бо ж можна сприйняти й по-іншому. А може, ви саме те й мали на увазі, що кізяки трирогів тріщать, така їхня специфічна особливість grin

    Попри невичитаність, у оповідання, на мій смак, є родзинки.

    Успіху!

  5. Дякую шановним рецензентам.

    Йду шукати книжку Панасенко, словник русизмів, НДСД, буду розплачуватися багатою фантазією.zipper

  6. 2015-02-24 в 10:59:10 | Олександр

    Твір сподобався, на русизми я уваги не звертаю. Одне лише - залишається почуття незакінченості історії, так наче останньої сторінки немає у книзі.

  7. якось воно не зрозуміло. Фантастика звичайно річ майже без рамок, але. Як це вони переміщувались зі швидкістю світанку - це між іншим до 1км/с, надзвукова швидкість. Прискорення життєвого ритму нічого тут не дасть. І потім, Землю по колу не обійдеш, там ще океани. Може то інша планета, так напевне потрібно якось на це вказати, описом чогось що у нас немає наприклад. У вас на сайті прочитав статтю Громова на тему явних ляпів у фантастиці, як на мене це туди.

  8. Щось в ідеї є, але багато незрозумілого, деякі неточності. А фінал взагалі скомканий і нічого не ясно.

    Спотикалочки:

    Кілька смільчаків
    сміливців?

    пів даху
    півдаху

    Минаючи купи сміття й битого каміння КОМА підійшов
    я не може
    можуwink

    Ти бачив кістяки на розвалинах.
    руїнах

    змахнувши мечом
    мечем

    БігКОМА уникаючи падаючого каміння
    Воїн не став мешкати, в
    мешкати?

  9. Дякую за відгуки, але чомусь хочеться посперечатися за сміливців. От розгортаємо словника: /Панас думав про Олену, що побігла туди, куди не наважувалися проникнути найодчайдушніші смільчаки (З. Тулуб)/;

    Є таке поняття в літературі, як відкритий фінал то я намагався туди втрапити, а не в напрямок вказаний в статті Громова.

    Далі, якщо уважно перечитати, то ніякого натяку на земне походження моїх героїв не було. Отже моя фантазія, шановному 88 не передалася, а жаль (

  10. ну це ж мої спотикалочки. І я, на відміну, від ДонькиДонКіхота, не філолог. Так, проходила повз філологічний факультет...grin

    Сперечайтеся на здоров*я!wink

  11. кінівка хромає. Науково-фантастична частина теж - вона якась чужорідна. Але в цілому непогано, динамічно. Можна доопрацювати.

    Успіхів.

  12. Обірвано.

    Гарно! Цікаво!

    Але ж обірвано!

  13. Цікава істроія. Стосовно "обірваності" оповідання - на мій погляд, в кінці усе і так зрозуміло: Арк убив ворожу істоту, знайшов собі соратників, навчився управляти вихрами, День йому вже нестрашний. На мій погляд, кінець вдалий - з одного боку, не треба навантажувати текст і так очевидними речами, з другого, відкритий фінал дозволить автору в майбутньому написати продовженняgrin Але, на мій погляд, було би доцільним на початку оповідання зробити невеличкий вступ - пояснити, чи на Землі взагалі відбуваються ці події, чому настав такий світопорядок і люди змушені мандрувати весь час по колу.

  14. Дякую, авторе, ви змусили піти дивитися в енциклопедії на швидкості обертання планет smile

    У вас це щось типу Венери виходить. За виключенням її атмосфери, звісно.

Повернутися на сторінку