Повернутися на сторінку

Коментарів: 9

  1. 2016-09-13 в 02:07:53 | Спостерігач

    Ви порушили один з головних стовпів жанру. Ваш герой пішов неушкодженим. Ні може ви і хотіли щось інше сказати та я цього не помітив і не відчув.

    І це найбільше зауваження до твору.

    Ну і звісно дуже складно читати безперервну стіну тексту. навіть якщо вона ніби пошматована цеглинками.

  2. Ви порушили один з головних стовпів жанру. Ваш герой пішов неушкодженим.

    Гм... Ну, не так щоб зовсім... Хоча, мабуть, маєте рацію - не люблю я героїв калічити, хай того й вимагають закони жанру. Може, то й вада :-(.

    А от щодо стіни тексту - це якраз данина законам жанру grin.

    Хай там як, дякую вам, Спостерігачу, за слушні зауваження, постараюся їх врахувати на майбутнє.

  3. 2016-09-17 в 12:59:21 | Олександр

    Мені здається, герой суперечить сам собі, одні його бажання перекреслюють інші. То він хоче випустить демона і хай буде капець всім, то не хоче, то чогось боїться. Взагалі якось не логічно герой діє, скидається на маніяка якогось, який сам не знає, нащо він це робить. От. А так - цікаво. Зі стилем. Видно, автор писати вміє, писати, щоб людям хотілось прочитати далі. За це - дякую, все таки не жалію втраченого часу.

  4. Взагалі якось не логічно герой діє, скидається на маніяка якогось, який сам не знає, нащо він це робить.

    Авжеж, майбутній автор «Unaussprechlichen Kulten» і не міг бути людиною нормальною в загальноприйнятому розумінні smile. Крім того, досліджуючи темне знання фактично наосліп, він неминуче мусив стикнутися з дилемою "і хочеться, і колеться". Так що деяка екзальтація його вдачі змальована свідомо.

    Олександре, дякую за увагу до твору й цікаві зауваження!

  5. 2016-09-19 в 15:24:21 | Старліт

    Зізнавайтеся, авторе, ви писали оповідання на жовтневий конкурс жахастиків по Лавкрафту?smile Або ж підозрюю палкового шанувальника батька жахів. Бо наслідування від стилю, до структури і сюжету. Гріховне бажання пізнання, цитування Нікрономікону, лякання вже під час пошуків і від того позірна нелогічність дій... Все - класичні прийоми великого Говарда Філипсовичаsmile

    Але у вас вийшло більше непокори страшному, більше гумору. І менше жаху) Проміжні потвори взагалі кумедні. Не памятаю таких у Лавкрафта. Як результат - удушливої атмосфери Лавкрафта не вийшло. Не страшно( Тобто, якщо ви прагнули максимального наслідування - то тут прокол. А з мінусів такого наслідування - надмірне відтягування дії. І жодного наближення до таємниці, жодної вашої інтерпретації Богів, і що це за монастир, чому саме тут?

    Мова, як завжди, прекрасна.

    Прямо не знаю, як оцінюватиsmile Якщо як наслідування - дуже вдале. Якщо, як самостійний твір - слабенько. Ті, хто не читав Лавкрафта, можуть і взагалі заскучати. Але на жовтневий конкурс - цілком!

  6. Ви мене розкусили cool smile. Але не зовсім grin. Річ утім, що я принципово уникаю наслідувань, писати їх нецікаво. Має місце стилізація під усесвіт ГФЛ, це правда. Водночас ГГ - автор придуманої Робертом Говардом однієї з "чорних" книг, містик і окультист, про якого, як не дивно, досі не було написано жодного твору. Все це поміщено в конкретні українські локації, які для конкурсу довелося потерти, щоб за ними адепти Великих Прадавніх не вийшли на слід автора grin.

    Щодо інтерпретації богів, то вона краєм таки присутня - конкретно про Азатота не писав, здається, ні ГФЛ, ні послідовники. А тому це ставить під сумнів участь у конкурсі жахастиків, бо однією з його умов є "ніяких персонажів з міфології Лавкрафта". Хоча спробувати й можна grin.

    Старліт, спасибі за розлогий і змістовний відгук!

  7. Авторе, ви вмієте писати - і дякую вам за це. Хотілося побачити когось там ще, окрім головного героя в оповіданні. Бо коли одна людина на весь твір - це важкувато сприймається. Часом, трохи нудно, коли на сцені один актор грає всю виставу wink.

    Дякую, успіхів! smile.

  8. 2016-09-22 в 16:33:13 | Аноним

    Говарде, це ти?

    Так, закони жанру справді похитнулись, і від цього, здається, сама суть дещо розмилась.

    Втім, написано цікаво.

  9. Лео, Анониме, дякую вам за думку про твір і зауваги!

    Розумію, що твір без прямої мови не є традиційним для сучасної літератури, але... в даному разі описано історію про людину настільки сміливу чи божевільну, що знайти собі супутників їй би просто не вдалося - зважаючи, куди й навіщо вона попхалася. Може, слуга чи товариш у підземних мандрах і оживили б розповідь, але чи сприймалася б вона від цього достовірнішою? Хороше питання grin.

Повернутися на сторінку
Прокоментуйте!

grin LOL cheese smile wink smirk rolleyes confused surprised big surprise tongue laugh tongue rolleye tongue wink raspberry blank stare long face ohh grrr gulp oh oh downer red face sick shut eye hmmm mad angry zipper kiss shock cool smile cool smirk cool grin cool hmm cool mad cool cheese vampire snake excaim question

Коментувати без реєстрації

(войти без комментирования)

Ім’я та сайт використовуються тільки при реєстрації

Якщо ви вже зареєстровані як коментатор або прагнете зареєструватися, укажіть пароль і свій діючий email.

(обов’язково)