Отак читаю собі і думаю "де фантастика", "де фантастика" - реалізм якийсь суцільний, але завершення збило наповал, підкралося отак з-за рогу - бац і все. Раптовість зміни, коли ти собі уявляєш, що читаєш про наш світ, а потім виявляється що це про інопланетян - майстерно зроблено.
Прочитала. Закінчення розсмішило. Але тепер сиджу і думаю, якщо ГГ настільки відрізняється від людини, то як же в цьому світі повинні виглядати куповані на базарі фрукти?
Прийом - класичний. Використовувався і ще буде використовуватися не один раз.
Коментарів: 10
Отак читаю собі і думаю "де фантастика", "де фантастика" - реалізм якийсь суцільний, але завершення збило наповал, підкралося отак з-за рогу - бац і все. Раптовість зміни, коли ти собі уявляєш, що читаєш про наш світ, а потім виявляється що це про інопланетян - майстерно зроблено.
Прийом досить старий. Але й, справді, непогано.
Така собі класична short-story.
Таке собі гумористичне оповідання без особливих претензій. І написане добре. Сподобалося.
Не сподобалось. Прийом надто затяганий.
Прочитала. Закінчення розсмішило. Але тепер сиджу і думаю, якщо ГГ настільки відрізняється від людини, то як же в цьому світі повинні виглядати куповані на базарі фрукти?
Прийом - класичний. Використовувався і ще буде використовуватися не один раз.
навіть пану Шеклі було б не соромно за таке оповідання
Тату, а люди є?
Ні, сину, це фантастика...
Дякую всім за коментарі — а Скаю за аванси (чи може це жарт такий тонкий). Пані Наталю: знаю ще однин варіант відповіді:
Тату, а люди є?
Ні, синку, їж сир…
Сподобалося… Дуже…