Повернутися на сторінку

Коментарів: 9

  1. 2016-09-20 в 09:27:12 | Конструктор

    Жорсткий початок. Досі не розумію чи то добре.

    Покручене речення - можна скоротити.

    Знала, що ніхто не допоможе, знала, тому, навіть коли її зміліла душа проростала крізь тіло ранами, не кричала.

    Банально. Дуже.

    пружні груди

    А як таке взагалі можна хотіти?? Наче спочатку була не проти, а потім набридло confused

    Я більше не можу. Я не хочу! Не торкайся мене!

    Вона хурму прожувала?

    У роті знову стало терпко.

    Краще замінити на "тріскалися".

    Опори душі тріщали.

    Краще вже просто знепритомніла. І так зрозуміло, що рано чи піздно це б сталося.

    Незабаром дівчина знепритомніла від больового шоку.

    Десятеро - точно перебір LOL

    І жодного вітчима, а їх було аж десятеро, не називала «батьком».

    І чого ГГ поперлася зустрітися з батьком, котрий ТАК колись про неї озивався...капець.

    А можна двері магічною паличкою відчинити? Непотрібне уточнення.

    подруги відчинили двері ключем для домофону

    Краще - мене звуть Ярина.

    Я – Ярина.

    Тю. Наче ГГ вперше приїхала побачити батька, а та тітка - Дарина - з легкістю її впустила. хм...

    Надто курчаво. Важко читається...скоротити.

    Годинник спершу уповільнився. А потім секундна стрілка тривожно озирнулася назад, ніби забула дорогу до вічності, і зупинилася. Ярина більше нічого не бачила і не чула. Її душа полетіла понад сірими хмарами, але не здійнялася до сонця: до батьківського серця, щезла в безутішній бурі під важкими повіками.

    Та її б вже давно турнули з медичного...авторе, ви що.

    Другий семестр майже не навчалася.

    Е-е...щось з цією фразою не так, авторе.

    Іноді їв не їв, а вже об’ївся.

    Той момент, де ГГ залишилася жити у батька, взагаі не зрозумілий. Ні коли це сталося, ні чому.

    От взяла і сама спалилася. Ну брєдово.

    Знайшла сардельки під ванною? Чи цукерки в коробці з-під електробритви?

    Що?? Ліки для задоволення?? confused

    Взявши коробочку, Ярина здивувалася:
    – Дороге нині задоволення. Це ж, мабуть, ціна.
    Вона також була збентежена, тому вирішила прогулятися.

    Знову курчаво...ой курчаво...

    Тривога повернулася нізвідки, запорошила розум параноїдальними думками, загвинтила біль у серце, пробила тіло наскрізь.

    Несумісно.

    Рожевощока школа

    Повибивали? Ну він же не дідусь...ну чого ви так.

    Беззубо посміхався

    Фє...ну от що за порівняння. Гидкувато.

    Коли в туфлях хлюпає кров

    Отой її приступ де вона знепритомніла...слів бракує. І як мати допустила переїзд? Отак полишила дочку? Серьйозно?

    Якщо чесно, то сюжет брєдовий. Повністю. Авторе, не ображайтесь, саме ваш твір впав під розбор польотів smile Але як ви думаєте - чи справді людина, яка не знала власної сестри б отак переживала за її смерть, шепотілась би з нею ночами і т.д.?

    Курчаво, зайве, курчаво...

    Та раптовий нічний дзвінок розтрощив тишу, розсипав її битим склом по темним закуткам квартири.

    Короче. ГГ - психічка, яка сама себе не розуміє, не має цілі в житті й відчуття реальності.

    Ідея твору не зрозуміла, кінцівка - взагалі нонсенс. Хто таки Артем? Той псих з початку твору? То вона його знає, то не знає...

    Твір лишив неприємне відчуття. Що хотів сказати автор - одному йому і відомо.

  2. Дивно. Якщо так не сподобалося, навіщо витрачати стільки часу на коментар. Чому не написати не моє і читати своє. Щось я не побачила конструктивної критики: тільки виплеск емоцій. В будь якому разі дякую, що прочитали.

  3. Читається неймовірно легко, просто як по маслу: нби почала, а вже кінець. Дуже живе і динамічне оповідання. сподобалась мова героїв) видно, що говорять різні, а не один. Початок мене купив, заінтригував, але лишилося відчуття ніби ідея велика для такого формату, багато подій. Особливо хотілося б дізнатися хто він) Щоб була закрита кінцівка, а не відкрита. Звісно, я буду вірити в хепі енд) Написано класно, місцями було весело, містями сумно за гг. Дуже сподобався авторський виклад: нінащо не схоже. Хотілося б почтиати ще. Автору, respect! Натхнення вам!

  4. 2016-09-20 в 12:25:29 | Конструктор

    Шановний (на), Амі, а в якому саме місці вам було весело?smile) весь текст - суцільний негатив. Не бачу, на жаль, жодного промінчика в усьому цьому.

    Авторе, комент тому і написаний такий великий - щоб ви зробили якісь висновки для себеsmile і помилки побачили. І критика є - просто ви не хочете її побачити. Відчутно вашу образу. Але ж ми для того і беремо участь у конкурсі щоб не лише показати себе, а і отримати різні відгуки. Тобто вчитися писати.

  5. Шановний (на), Конструктор. Мені ваша думка... щонайменше це не цікава.LOL Я давно виросла з того віку, щоб підпадати під чужу думку. Любите тролити безмістовно і з жовчю, то прошу, ваше право. Авторе, не зважайте. Комусь подобається, комусь ні. Мені сподобалосяwink

  6. Дякую Амі! Приємно, що вам сподобалося! Я пишу режисерську версію, де буде розгорнута кінцівка. Вона буде щасливоюgrin

  7. Це не на мій смак оповідання, але:

    1. написане гарно;

    2. текст захоплює та затягує - його хочеться читати, має чимало метафоричних-симпатичних речень (навіть залишає по собі трошки заздрощів tongue wink ) - а це вже почерк авторський, власний, його не сплутаєш, змахує на авторку "Солоного тістечка" Ліщинську: буде прикольно, якщо це дійсно так і є smile))). В усякому разі, з нетерпінням почекаю результатів голосування, щоб дізнатись, хто автор цього творіння.

    3. оригінальність фабули присутня.

    З поганого:

    1. текст наче й "масляний", як сказали вище, читаєш легко, на кшталт Винничука, наповнений деталями, має фарби жирні - вже точно не акварелька, але... якась простота прозаїка у ньому... Наче автор - писав та пише більше у течії реалізму, а не фантастики. Він пахне побутом, просякнутий ним. Фантастичного - обмаль, а чорнухи - хоч половником у тарелю насипай! І це реально, поза фантдопущень з боку моєї, перепрошую, критики - ну, псує все;

    2. зміст виявився , на жаль, заплутаним, хто такий головний герой і чого йому треба - не зрозуміло. Гадаю, більшість читачів, не обраних - таку загадковість та таємничість не прохавають. А хотілося б.

    Менше з тим, авторе: великий респект! Мною вже прочитано разом із вашим оповіданням 5-ть, з цього невеличкого ланцюжка - ваше найкрутіше. Успіхів бажаю, перемоги!

  8. Дякую, Лео! Приємно, що вам сподобалося! Ніякої загадковості не мало бути, то я банально не розрахувала об’єм і віддала в жертву кінцівку з фант-припущенням. Через що каюся й посипаю голову попелом. Мені не притаманний міський реалізм, вперше спробувала. Тепер буду обережніше працювати з фобіями і ножамиred face

  9. 2016-09-24 в 12:37:50 | Сторонній

    В багатьох місцях дії та думки персонажів здаються дуже нелогічними. Втім, мова автора і його (чи, точніше, її) вміння драматично описати ситуацію зробили свою справу - читати було приємно.

    А ще мені дуже сподобалась відкритість і загадковість фіналу. Не пишіть розширену версію wink

Повернутися на сторінку
Прокоментуйте!

grin LOL cheese smile wink smirk rolleyes confused surprised big surprise tongue laugh tongue rolleye tongue wink raspberry blank stare long face ohh grrr gulp oh oh downer red face sick shut eye hmmm mad angry zipper kiss shock cool smile cool smirk cool grin cool hmm cool mad cool cheese vampire snake excaim question

Коментувати без реєстрації

(войти без комментирования)

Ім’я та сайт використовуються тільки при реєстрації

Якщо ви вже зареєстровані як коментатор або прагнете зареєструватися, укажіть пароль і свій діючий email.

(обов’язково)