Повернутися на сторінку

Коментарів: 9

  1. Автор вправно стирає грань між дійсністю й вимислом - вірю. Звичайно, образи-стереотипи (кіт, чаклун) зазвичай ослаблюють оригінальність твору, але не у цьому випадку. В оповіданні сформульоване запитання: що трапляється з котами у потойбічному світі? Сподівалася, що автор скерує оповідання саме у це русло.Мені було б цікавіше дізнатися про те що трапляється з котами у потойбічному світі, аніж дізнатися про щасливе кохання героїв. Хоча й так незле вийшло.

    Оповідання пронизане позитивними емоціями. Ніякого зла, бруду. І це вже добре.

    Успіхів.

  2. Отже маємо доладне міське фентезі. Це - гут

    помилка на початку - вводить героїня Люба, яка далі "не грає". Але читач уже запам'ятав її ім'я та опис, частина його уяви зайнята цим. І все - це не має продовження. Це не гут.

    Котик і "чаклунське" життя описані яскраво і образно. Класно. Котик, ризикну сказати, вийшов яскравішим за Свята.

    А от героїня не розкрита. Чому вона так боїться чаклунів? бачите, "міське фентезі" має свої правила, і в його рамках отой панічний страх дівчини перед чаклунами не є мотивованим. Нормальна панянка спробувала б розібратись "що воно таке". Тим паче, надприродне тут подається як буденщина... вовкулаки духи... ну чого їх боятись?

    Виявлю, які в неї наміри. Може, навіть натякну на справжню сутність її хлопця».
    ха-ха. Дурний поступок... "натяку"

    але для кота - саме те.

    Ну і тепер перейду до закінчення... пробачте, його - немає. Невже все зводить до примирення дівчини з інсуванням протиприродного? Читач (я тобто) цього не зрозуміє, він сам примирився із цим ще на початку твору і тому вже не поділяє почуття дівчини. "це ж нормально - коти говорять, духи в окулярах... чого вона?" Тому така кінцівка не сприймається і залишається почуття обманутості, розчарування.

    От, наче, і все.

    резюмуючи - один із рідкісних представників українського міського фентезі, але автор "не дотягнув", не витримав інтриги. Втім, недоліки не є аж геть критичними, просто в результаті твір сприймається як перша глава роману, а не щось самостійне. Може, це натяк? wink

    Успіхів.

  3. Приємне оповідання. Авторові - успіхів!

  4. А в мені збрикнув біс протиріччя grin! Образ чаклуна якийсь ніякий, зліплений із вульгаризованих уявлень. Дівчина... як казав Чернідар десь вище, такі бувають, але поведінка видається геть недостовірною. Щоправда, вдався кіт, і навіть дуже, але він персонаж другорядний і становища не рятує. Щодо сюжету: "дельфин и русалка, сюжет..." grin і так далі, тобто я його не розгледів. Є любовна історія, чи не десята на конкурсі. Не знаю, може мені вже дах зриває від пересичення лавсторі й негативом smile?

    Написано незле, хоча, можливо, будуть доречними наступні завваги:

    витягнув вперед ноги – а міг і назад?smile

    гірший за Коція – від Коція

    потиснув плечима – знизав, стенув, здвигнув

    правий був Коцій – мав рацію/слушність

    марити наяву – снити наяву

    не йшла з голови - не виходила

    вовкулака який? - якийСЬ?

    У сучасних вовкулак – вовкулакІВ

    діти горлають по дому зграями – гасають?

    декілька ночей у місяць – на місяць

    так сказати – так би мовити

    погано закрив двері – кепсько замкнув

    залишити кота у спокої – дати котові спокій

    казанець… на вогнище – романтика – на сьомому-бо поверсі варити їсти в казані на ватрі!grin

    - Чого кликав, неробо? – суворо спитав він. – Ой, а ти хто така? – в Автора дивне уявлення про духів та їхню манеру спілкування, настільки, що в мене пропало будь-яке відчуття реальності описаного

    Дівчина заволала – як віл? Я вже уявляю собі ту дівчину!cool smile

    це пройде – мине

    подзвонити – зателефонувати

    розверзлася блискавка – розверзнутися може небо, земля, блискавка ж – сяйнула

    Олена позіхнула. Як? Як можна це прийняти? І жити з цим? – знаєте, з такими думками, мабуть, не до позіхання, ні?

    присів на диван – давня прикмета – звичай

    - Коцій! – КоціЮЮЮЮЮЮЮ!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!

    зараз приїде таксі, і друг має от-от зайти за ключами. – Авторе, ви ж це все вже сказали вище!

    Олена виявиться не такою бридкою – наче ж раніше він вважав її хорошою

    Проміні – промені, проміння

  5. Дякую за зауваження! Візьму їх до уваги. І, якщо чесно казати, кіт мені також подобається більше над усіх)))))))

  6. Святослав помітив, що колір її обличчя змінювався кожного разу, коли дівчина дивилася на свого керівника
    Розовый, зеленый, голубой, в крапинку. Как хамелеон.

    Святослав помітив, що колір її обличчя змінювався кожного разу, коли дівчина дивилася на свого керівника.

    Потом только доходит, что Святослав и начальник – одно и то же лицо.

    Люба завжди знаходила якісь нові приводи з ним заговорити, затримати його.

    Ним, його.

    Жінки швидко втрачали голову. Йому було шкода тих дівчат, але що вдієш?

    Вот такие они, высокие голубоглазые брюнеты, мерзавцы.

    - З тієї, що треба, - кіт стрибнув чоловікові на коліна.

    Конечно, какие женщины, когда такой кот дома. «Был бы у меня такой кот, я бы не женился» (с)

    Нет, женщина есть – Олена.

    Ще три дні без Олени, сповнені примарами, неземними істотами та ритуалами.

    «Туда ехали – за ними гнались. Назад редут – за ними гоняться. Ну интересная у людей жизнь!» (с)

    – Олено, я – чаклун.

    - Не дзвони мені більше, - тільки й сказала вона. – Прощавай.

    Хороше настроение у читателя гарантировано.

    «думала – мужчина, ну что за чертовщина» (с)

    Але знати, що твій чоловік – чаклун? Ні. Неможливо стерпіти.

    «Плюнула на плешь ему, и послала к лешему. Эх-эх-эх»

    Деффачкина история.

  7. Трохи розчарувало те, що сюжету не відбулося. Бо що маємо? Дівчина злякалася чарівника, а потім вирішила прийти та вибачитися. І все.

    Але...

    Чесно кажучи, хотілося цю Олену чимось стукнути. Ну ці дівчата... То всім загалом закохуються у гламурненьких вампіров, то лякаються звичайнісінького чаклуна smile Суцільні крайнощі!

    Написане гарно та емоційно. Кіт сподобався.

  8. А ось і я - Б-52!

    Твір вийшов виключно ні про що. Якщо прибрати кота, то зовсім пусте. Слова доладно нанизані в не менш доладні речення, проте доладним сюжет ніяк не вимальовується. Все таке затишне, біле і пухнасте, що нічого більш позитивного про твір годі й казати. Спочатку хотіла привернути увагу авторки до помилок, але, якщо немає сюжету, то виправлення помилок не рятує твір в цілому.

    З дозволу господаря сайту, запрошую на www.samete.blogspot.com

  9. Авторе,

    Як на мене, доладне легке оповідання. Ну так, сюжет не дуже закручений, але на те твір і не претендував. smile

    Єдине, мені не дуже зрозуміла реакція дівчини. Чому саме: "Прощавай"? Бо ж якщо дійсно любиш, то в першу чергу будеш придумувати виправдання, а не рубати все з плеча.

    Удачі!

Повернутися на сторінку
Прокоментуйте!

grin LOL cheese smile wink smirk rolleyes confused surprised big surprise tongue laugh tongue rolleye tongue wink raspberry blank stare long face ohh grrr gulp oh oh downer red face sick shut eye hmmm mad angry zipper kiss shock cool smile cool smirk cool grin cool hmm cool mad cool cheese vampire snake excaim question

Коментувати без реєстрації

(войти без комментирования)

Ім’я та сайт використовуються тільки при реєстрації

Якщо ви вже зареєстровані як коментатор або прагнете зареєструватися, укажіть пароль і свій діючий email.

(обов’язково)