Повернутися на сторінку

Коментарів: 18

  1. Ми підемо на вокзал і зістрибнемо з платформи під швидкісний потяг. Червоні квіти розквітнуть на снігу поряд із колією. Це буде красиво. Це запам’ятається багатьом. Вони змиють брудною водою нашу кров і закопають наші знівечені тіла в промерзлу землю у великих чорних пакетах.

    Не знаю чи тепер засну.

  2. Ще одне оповідання, де мене намагаються переконати, що негативні почуття так само цінні для життя, як і позитивні. Але тут хоча б добре видно, в чому помилка автора - він переплутав причину і наслідок. Байдужість - наслідок ненависті, злості і образ, а не навпаки. Тому якщо ставити собі за мету повернути людині волю до життя, достатньо пробудити в ній почуття радості чомусь, за щось, за когось, почуття любові до когось... Все негативне все одно прийде, і треба знаходити в світі щось хороше й добре, щоб погане не укорінювалось в душі. А що пропонує автор? Жити, щоб проявляти ненависть до всіх навколо? Найлегший шлях до тої самої байдужості. До того ж, в оповіданні забагато філософії, основна думка в ній просто губиться.

    Отже, авторська помилка щодо причин і наслідків + забагато філософії = абсолютна непереконливість. В мене бажання жити не стало сильнішим після цього оповідання. Навіть навпаки - настрій погіршився.

    Висновок: оповідання невдале, хоча це знову лише моє ІМХО.

  3. оповідання дуже негативне - цим мені й не сподобалось. Проте таке спрямування - вибір автора, тож його критикувати не буду, а спробую дати технчні зауваження.

    1. дуже багато цифрової інформації. ЇЇ все одно ігнорують, але пропускаючи цифри, пропускають і якийсь текст. Ну яке змістове навантаження має номер тої чи іншої справи? А дати?

    2.

    Олег уважно переглянув
    Олег твердою рукою поставив
    Олег знову увімкнув

    а враховуючи, що через надміру тексту шматки між цими "олегами" переглянув, складається враження, що це йже підряд. Урізноманітнити б

    3.

    Людці із сірими від голоду і смутку обличчями кутаються в сіре дрантя.
    це трішки випадає із загальної картинки.

    4. далі іде опис бюрократичних перепалок. Річ сама по собі цікава, але різко диссонує із темою самогубств. У мене це викликає неприйняття, якщо не тільки у мене, то варто подумати, чи така реакція свідомо очікувалась.

    5. діалоги - важкі. Говорять-говрять-говорять, дії наче й немає. Може, варто розбавити.

    6. я не зрозумів, яким чином держава контролює самогубців. Адже без дієвого механізму контролю вся та бюрократія нічого не варта.

    та і до бюрократії - по ідеї такі речі мали б автоматизувати.

    7. Закінчення нормальне, емоційне. Проте позитив закінчення не перекриває попереднього негативу. ІМХО.

    ну - десь так... загальні рекомендації - вирізати оту бюрократію, трішки більше описати світ через дію в ньому, перевести весь твір в позитивний бік.

    Успіхів!

  4. Ну яке змістове навантаження має номер тої чи іншої справи? А дати?

    Вступлюсь за автора, но не за рассказ. По поводу лишнего "змистовного навантаження"

    Документ 1

    В КОМКОН 2 Сектор «Урал - Север»

    Служебное Дата: 3 июня 94 года.

    Документ 2

    Президенту сектора «Урал - Север».

    Дата: 13 июня 94 года.

    Автор: М. Каммерер, начальник отдела ЧП.

    Тема 009 «Визит старой дамы»

    Содержание: смерть А. Бромберга.

    И т.д. Догадайтесь сами, откуда эти цитаты. Кончено, то роман, это рассказ. Тут малоизвестный автор, которому можно давать советы.

  5. то роман, это рассказ
  6. Ну яке змістове навантаження має номер тої чи іншої справи? А дати?
    )))

  7. ну, блін... давай проведемо аналогію. В романі є функція - часова мітка. Крім того то навіть не роман, а цикл романів, світ "полудня". Там є своя хронологія, своя географія. Тобто ці мітки виконують функцію прив'язки. Де. Коли. Хто. Для циклу романів це має зміст.

    Для оповідання це немає змісту - прив'язка по часу тут просто не потрібна, прив'язка до дійової особи та географії нефункціональна - простір дійових осіб та георгафія не настільки широка, щоб заплутатись. Далі. У "хвалях гасять вітер", коли не помиляюсь, Камререр не єдина діюча особа, то, крім всього, ці телеграми показують ще і його кар'єру. Отже, із кожен рядок "із цифрами" має додаткове навантаження.

    В даному творі ці мітки-прив'язки просто недоречні.

  8. І ще один твір із циклу "Перлини українського декадансу"... Написано непогано, а от щодо змісту... чужа мені філософія й мораль, та й світосприйняття, коли вже на те пішло. Тому коментувати це не почуваюся вправі. Є чимало поціновувачів такої прози.

  9. Після штовханини у громадському транспорті він почувався так, ніби кожен із пасажирів, які торкнулися його, залишив на ньому свою злість, свою зневагу і свій відчай. Неначе частинки чужого зболілого тіла чіплялися за нього й намагалися проникнути всередину, аби спричинити якусь страшну невиліковну хворобу.

    Він, його, ньому, свою, свою, свій, нього.

    І навіть численні бланки у нього на сталі – із сірого паперу.

    Долго думал над предложением. Логічно – если все серое, то из металла. Криця – она такая.

    Комиссия самоубийств. В настоящее время это называется по-другому. Эвтаназия или суицид.

    Олег твердою рукою поставив на заяві штамп «Заборонено» й поклав аркуш до червоної теки. Подошел к окну. И тут же звонок с просьбой пересмотреть дело, положенное в папку. Либо начальник читает мысли, либо в папке встроенный сканер с электронной почтой.

    – Невже?! – Софія примружила очі

    – Це ж очевидно, що вам усе байдуже! – Відповіла Семенко

    Скажите, как можно читать рассказ, если автор даже ленится выучить правила оформления прямой речи.

    – Ви мертвий – яка вам різниця?! – Криво посміхнулася Семенко.

    – То не треба тривожити мій прах!

    – Яке мені діло до вашого праху?! – Знизала плечима Софія.

    Угу – «я на вас, на ваш прах, на вашу работу… тьфу с высокой башни».

    Взвод делать не буду. Очень надеюсь, что автор не разделяет некоторые мировоззрения своїх персонажей. И матчасть следует учить, иначе вывод можно сделать очень легко.

  10. Перебуваю у деякій розгубленості, бо початок твору змусив очікувати чогось значно більшого. Прекрасні заяви, прекрасна ситуація, коли телефонували з різних установ, прохаючи дати Софії Тарасівні дозвіл.

    Взагалі-то, якщо Софія – така талановита людина, то змінювати світ на краще – це якраз її справа. Коли вона з’являється «в кадрі», виникає розчарування.

  11. От нарешті й автор з'явився smile Дякую всім, хто прочитав і прокоментував мій твір! Дуже цікаво дізнатися про вподобання пишучої й читаючої публіки. Для мене це буде корисний досвід. Щодо зауважень. З приводу пунктуаційних помилок - караюсь, мучусь і каюсь! Дуже прикро, навіть не знаю, як так вийшло :( Прислухаюся до поради урізноманітнювати діалоги й уникати повторів, особливо особових займенників. Хоча деякі повтори (наприклад, зображення дій Олега) введені навмисно, аби показати автоматизм та інерцію його життя. Із зауваженням про телепатичні здібності начальника комісії не погоджуюся. Олег кладе заяву до теки, виносить секретарю, дивиться у вікно, і лише після цього йому телефонують. Нагадаю: заяв того дня лише 3, і на затвердження заяви Софії, напевно, вже очікують. Не зрозуміла, до чого тут у Пана Мишеуса криця. Не тільки метали мають сірий колір, хіба ні? Обличчя людей сірі від втоми й поганого харчування, а папір – поганої якості. Щодо емоційного забарвлення й загального морального спрямування твору. Оповідання задумувалось як зразок антиутопії. Не знаю, чи вдалося цього досягти, але саме цим я мотивую негатив у оповіданні. Здається, Орруел, Хакслі та Замятін теж нікого особливо не втішають і не звеселяють smile Знаю, такі твори не для всіх, але особисто мені вони подобаються, спонукають до роздумів, залишають у душі глибокий слід. Саме тому спробувала себе в цьому метажанрі я. У жодному разі не намагаюся нікого переконати, що негативні почуття важливі для життя. Я просто показую, як це буває. Якщо ви ніколи не стикалися з подібними людьми й ситуаціями - щиро за вас радію! Я маю багатий матеріал для осмислення цієї теми. Не вважаю, що в творі забагато філософії. На мій погляд, забагато філософії ніколи ще не було замало smile Цифрова інформація, на мою думку, важлива з огляду на прогностичну функцію антиутопічної літератури. Введення документів з усіма датами й цифрами виконує потрійну функцію: 1. окреслення часу й місця дії (не десь на іншій планеті, а в нашій державі, не за 1000 років, а за кілька десятиліть); 2. розширення виходу на світ твору (науковці так само не мають грошей навіть на лікування, родичі погоджуються на самогубство батька лише тому, що він збонкротував); 3. за допомогою фіктивних документів створюється ілюзія документальності. Опис бюрократії за задумом має дисонувати з темою твору. Не закидайте мені, будь ласка, українофобію абощо, але я не вірю, що в нашій країні бюрократію, яка принижує людину, можна знищити. Деякі думки героїв твору категорично не поділяю. Щодо невиправданих сподівань з приводу Софії хочу сказати, що в зображеній державі талановиті люди, на моє глибоке переконання, мали б вовком вити, що вони в моєму оповіданні й роблять. І порятунок приходить від тої людини, яка раніше сама виносила вироки, бо інколи розпач велета викликає в маленькій людині бажання жити й активно діяти всупереч обставинам. Усім дякую і всім успіхів!

  12. Ой, Пане Мишиус, вибачте, я Вас неправильно назвала! smile

  13. Не зрозуміла, до чого тут у Пана Мишеуса криця. Не тільки метали мають сірий колір, хіба ні?

    І навіть численні бланки у нього на стАлі – із сірого паперу.

  14. Ого! Ну це вже я щось зовсім того... smile

  15. 2013-02-21 в 04:03:04 | Альтаїрченко

    Ой, як нагадує мою роботу! У сенсі, що атмосфера схожа smile Але в нас кава краща! smile

    Оповідання мені сподобалось. Ну що тут критикувати? Може, треба більше динамізму, подій, персонажів? Але з іншого боку як раз і треба показати, що усе навколо сіре і нудне, аж до останніх параграфів.

  16. А ось і я - Б-52!

    Я б ще якось зрозуміла, якби жертва неунормованого державою самогубства силоміць, гарантовано поверталась до життя, а про подібну можливість у творі жодного слова - відповідно, померти без жодних формальностей і перешкод, як зараз, так і описані автором часи, не складає особливих труднощів. Далі читати можна тільки під певним примусом над собою, бо надто важко себе переконати навіть у примарному існування подібної антиутопії.

  17. Авторе,

    Як на мене доволі непогано написане оповідання. Герої є, герої описані, герої живуть. Проте мені здалося, що фантастика тут була трохи зайвою (можливо через неповну її концепцію).

    Згоден з самнасамою: у творі не вказано ніяких механізмів контролю над потенційними самогубцями. Формальність - то лише формальність. Насправді ж: роби, що хочеш. Також повністю підтримую її ідею з "гарантовано поверталась до життя". Ось тоді б дійсно була повна приреченість: людина може померти лише з дозволу якогось чиновника (не з волі самого прохача, чи Бога).

    Навіщо тільки заборонили самовільні самогубства, ввівши штраф із членів родини загиблого?!

    Це не достатня причина самогубства не вчиняти. Чогось мені здається, що смерть близького родича значно гірший "штраф", аніж який-завгодно його грошовий еквівалент.

    До того ж: навіщо ГГ вів блог, жалів ГГню, якщо

    Так, він був порожнім. Він помер багато років тому. У нього не було вже болю, мрій, думок.

    І останнє, я не зрозумів, звідки взялася вся ця світова сірість. Лише через те, що ввели заборону на самогубство без дозволу?

    Удачі!

  18. Ще раз дякую за поради! Дійсно, мотивації не вистачає. Можливо, в майбутьому я доопрацюю і розширю оповідання, прописавши ефективний механізм контролю чисельності населення. Чесно кажучи, для мене це замалий обсяг. Задумувався значно більший твір, але він не був достатньо "виношений", багато чого не увійшло до тексту, від чого, ймовірно, він і постраждав. Особлива подяка Альтаїрченко та Бурлаці! Приємно, що хоч комусь сподобалось! smile

Повернутися на сторінку
Прокоментуйте!

grin LOL cheese smile wink smirk rolleyes confused surprised big surprise tongue laugh tongue rolleye tongue wink raspberry blank stare long face ohh grrr gulp oh oh downer red face sick shut eye hmmm mad angry zipper kiss shock cool smile cool smirk cool grin cool hmm cool mad cool cheese vampire snake excaim question

Коментувати без реєстрації

(войти без комментирования)

Ім’я та сайт використовуються тільки при реєстрації

Якщо ви вже зареєстровані як коментатор або прагнете зареєструватися, укажіть пароль і свій діючий email.

(обов’язково)