Повернутися на сторінку

Коментарів: 32

  1. Найперше - автор видно серйозно вирішив познущатися з читачів коли давав імя героїні. Лєкья - це навіть вимовити важко. Мова колоритненька - тече річечкою, та не завжди рівненько інколи знаскоку на перечіпки налітає ( у вигляді довгих речень). Сама полюбляю такі складати, а читати - не вельми.Тому не буду за це автора критикувати.

    Спершу важкувато було зв"язати лекції професора з снами Безіменного, та згодом усе стало на місця. Щоправда трохи я на тих лекціях нудьгувала.

  2. Лєкья - це навіть вимовити важко

    Всі претензії до покійного Сергія Старостіна, укладача етимологічної бази прасінокавказької мови, якою, на думку автора, балакали трипільці smile))))

    Лєкья - це ще найбільш близький для нашої фонетики варіант передачі слова, що ним у тій гаспидській мові позначається "ніч". smile

  3. Всі претензії до покійного Сергія Старостіна, укладача етимологічної бази прасінокавказької мови

    Ні! Притензій покійному виставляти не будемо.

  4. 2013-02-11 в 00:26:31 | Альтаїрченко

    Ідея - на 5 з плюсом: прадавні легенди, жорстока минульщина, зв'язок часів...

    На жаль, вийшов підручник з історії. Але не зовсім підручник, а мікс між загальним описом історичних подій та історією кохання сотника УПА з комсомолкою з Полтавщини сина вождя з донькою жриці. Історію кохання описано схематично і галопам по європам, тому вона не зачаровує. Конфлікт сина і тата з летальним кінцем - це сильний момент. Але й його описано схематично і поверхнево.

    Тобто, замість історичної драми - перелік трагічних подій минульщини.

    Ті герої, що є нашими сучасниками, ніяк не пов'язані з героями минулого. І з ними, власне, нічого цікавого не відбувається. Професор читає лекцію, бізнесмен виснажує грунт, таксист веде машину...

    А Безіменний взагалі нічого не робить. Тільки вештається навколо, "пригадує" події у поетичній формі і інколи ляпає щось Дуже Мудре smile Хто такий(така), чим живе, що взагалі за людина - невідомо smile Функція - магнітофон smile

    Мораль сєй басні здалася... ну, не дуже. Очевидна паралель: трипільці виснажували землю і через це зникли - і наші багатії роблять те саме, і скоро усім кірдик: Донецьк Гулук'ю знов піе війною на Дніпропетровськ Хром’к’ве. Через нестачу рапсу smile Щоправда, не розкрито тему новітніх людей-вовків grin

    Підсумки: тема дуже сильна і якби її розкрити - ціни б цьому оповіданню не було! І в автора є всі можливості це зробити. Як сказав/сказала би Безіменний: " Не бажаєш зіграти інакше?" (себто переписати ?)

  5. 2013-02-11 в 00:34:40 | Альтаїрченко
    Лєкья - це ще найбільш близький для нашої фонетики варіант передачі слова, що ним у тій гаспидській мові позначається "ніч".

    Цікаво, арабською мовою "ніч" - це "Лейла"

    До імен в мене жодної претензії: навряд чи давні трипільці називалися Іванками та Надійками smile

  6. я напишу розлогий коментар до цього оповідання, адже тут є немало для мене цікавого, але трохи пізніше

    а поки просто питання, яке мучило мене ввесь вечір grin - якщо Безіменний спочатку "виповза з храму" , "Підповзає до вогню" , а ще в нього "ознаки як чоловічої, так і жіночої статі" - це первинні чи вторинні статеві ознаки? тобто це всього лиш згадані вище обвислі жіночі перса і сива борода чи ще й ота нижня частина, яка, на жаль, не збереглася?

    авторе, не подумайте, що я Вам голову морочу grin - справді цікаво, як виглядала та істота, бо з опису в оповіданні уявити ніяк не годна grin

    і ще одне питання - герр Шольц, в своєму історичному екскурсі в минуле трипільців, говорячи досить доброю і культурною укр. мовою, встидається перед студентами казати слово "гній" чи слово "навоз", крім того, що є відповідником укр. слова "гній" має ще якесь значення? чи то просто він так балакає?

  7. 2 Альтаїрченко

    Дякую за відгук. Ваші зауваги на загал видаються слушними. Інша справа, що помічений Вами схематизм - частина авторського задуму: Ви не маєте зачаруватися любовною історією (бо ні про яку любов, звичайно, не йдеться), Ви не маєте їм співчувати (бо вони, як казав відомий дохтор, "всі ідіоти"). Проте, звичайно, цей твір варто буде переписати. Не тепер, звичайно - може, колись. В будь-якому випадку, дякую.

    Цікаво, арабською мовою "ніч" - це "Лейла"

    Обидві мови вийшли з долини Йордану за часів... е... дуже далеких часів. тому мають певний відсоток спільної базисної лексики.

    2 engineer

    про Безіменного. Бозна що воно було на ділі. До нас дійшла скульптура з відбитою нижньою частиною, з чоловічим лицем, однооким і бородатим, але з явно жіночими персами (розміру, даруйте, десь третього з половиною). Ще в неї паралельно хребту росте чи хвіст, чи якесь гілля, чи ячмінь. Отаке от казнашо. В творі ця істота має замість ніг здоровенного зміїного хвоста (невже я забув це написать?). Які в нього первинні статеві ознаки - даруйте, не придивлявся smile

    Це суттєво?

    Про навоз. Чи пак про гній. Це питання мені нагадало хрестоматійний пасаж із Пруста, де він порівнює дрібні козячі кувелдики з моцний послідом коня (на користь останнього). Знову ж таки: це суттєво, чи гній, чи навоз? Пахне однаково, їй-бо smile

    чекаю на Ваш розлогий коментар і трусюся дрібним трусом... smile

  8. Хороша історична реконстукція. І лекції Шольца використано вдало. Щоправда, Безіменний виконує в творі суто роль "фантастичної" складової smile. Варто було б хоч схематично натякнути, що то таке. До речі, якщо судити з численних аналогів різних епох, нижня частина бородатого й грудастого персонажа була наділена коренем життя, й символізувало все це родючість і плодючість. Зате в описі світу трипільців фантазія Автора розгулялася на славу. Багато з чим можна б подискутувати, але то так, на рівні історичних спекуляцій. Світ вийшов яскравий, цілісний і достовірний. Читати цікаво - й пізнавально.

    Якихось особливих помилок не помітив, та й ті не виділяв, зіткнувшись із суржиком у прямій мові. Але на питання

    це суттєво, чи гній, чи навоз?

    мушу зазначити, що таки суттєво, бо навозу не знали ні трипільці, ні українці, а приїхав він на гринджолах із півночі (Не з Лапландії) wink.

  9. 2 Зіркоход

    По-перше, дякую за відгук.

    По-друге,

    Щоправда, Безіменний виконує в творі суто роль "фантастичної" складової
    - еть, Ви мене розкусили... smile мала ж бути в тексті хоч якась фантастична складова хоч би pro forma?

    Зате в описі світу трипільців фантазія Автора розгулялася на славу

    ну це хіба стосовно їхнього суспільного устрою та мовних практик. Матеріальний бік, убоявшись гніву ордену святої закльопки, звіряв з джерелами, наскільки міг.

    І по-третє,

    бо навозу не знали ні трипільці, ні українці, а приїхав він на гринджолах із півночі

    от лишенько, далося Вам те лайно smile

    Не буду зараз розводитися про те, скількох впливів зазнала наша мова під час формування. Зазначу лише, що літературною нормою справді є "гній", а "навоз" іноді подається словниками у якості діалектного синоніму. Хоч я, звичайно, вніс відповідну правку в чистовий текст і дякую, що зауважили.

  10. ок. що тут можна сказати? я бачу історичний науч-поп а не фантастику. В значній мірі актуальний, "екологічного" напрямку (ой, ця екологічність...). Але це не фантастика навіть при усій розмитості поняття.

    Основна проблема творі (ІМХО- тільки на мою особисту думку) - саме надмір популяризаторства. Тобто популяризаторсько-накового в творі більше, ніж художнього. Як результат - розповідь йде, а героїв, з якими читач "зживається" немає.

    Втім, схоже автор вибрав таку структуру свідомо. Непогана цінцівка, яка показує авторську позицію, трішки моралізаторствує і проводить аналогії.

    І тут ми переходимо не до тексту, а до сприйняття тих ідеологічних моментів, які проводить автор через твір. Повторюю - все далі не стосується тексту, а тільки ідей, проведених через нього.

    -------

    Боротьба з природою показана як зло, мовляв "треба жити в мирі та злагоді" Це шкідлива дурниця - бо прогрес і є наслідком боротьби з природою. Забракло дичини - відкрили землеробство, скотарство. Обробку металів. Плавання через океан. Гідропоніку, міндобрива, генномодифікати. А тим, хто "живе з природою в мирі" тільки й залишається чекати приходу білих людей з вогнянними палицями. І вогнянно водою.

    І ще момент - рапс. А автор знає, що він НЕ виснажує землю, а збагачує її при вірному культивуванні? Треба уточнити: який рапс, по якій технології вирощується, з якою метою ітд. без уточнень фігня виходить - рапс-зло, ГМО - зло, міндобрива- зло, про антибіотики й мова не йде. Будемо ближчі до природи.

    ----

    а взагалі - твір вирізняється серед інших, успіхів йому!

  11. 2 Chernidar

    Отже, про ідеї.

    По-перше, дякую за рапс, треба буде уточнити в тексті, що саме мається на увазі.

    По-друге, Ви хибно зрозуміли основну ідею. Звичайно, це мінус авторові, а не Вам. Але коли вже таке діло, то, мабуть, варто кинути копійчину. Суто щоб не зажити з Вашої ласки слави дурноверхого зеленого активіста. Герр Шольц, здається, прямо вказав, через що гигнули трипільці. Не через "боротьбу з природою", ні, навпаки - через брак банального емпірічного знання. Через екстенсивне землеробство, примітивні знаряддя, соціальний колапс, необізнаність у хімії ("навозно-гнойне питання") тощо. Відтак цивізілація ніколи не гине суто через природу, вона завжди гине з причини ідіотизму її носіїв, а потім все списує на пророцтва і всяку есхатологію. Хай би як неполіткоректно це твердження виглядає.

    Але, звичайно, коли авторові доводиться розводитися про це пост фактум, то лишаєтся лише перепросити в читачів за їхній згаяний час smile

  12. Почну, як зазвичай, з початку =)

    А початок дуже нагадує «Дужче від пітьми» із першої «Мантикори» – він і вона, які не помічають нічого, і змія, яка все бачить =), але на цьому, мабуть, на щастя, все і завершується – «Довга зима» то зовсім інша історія.

    Жанр я би визначила як НФ.

    А теорії С. Старостіна також непогана НФ на думку не-спеціаліста, себто мою =)

    Є в оповіданні протиставлення трипільців і аріїв, хоча арії й жили, наче, пізніше.

    А ще кажуть, що перша згадка про абрикос була в записах китайського імператора Жу близько 2200 років до н. е., потім він (абрикос, а не імператор =) ) потрапив в Азію, Вірменію, Грецію і т.д., а до нас, тобто в Східну Європу вже до початку ХVІ ст. Трипільську культуру датують ранішим, аж навіть перша згадка про абрикос часом. Ну не росли тоді абрикоси =)

    Про паралелі між трипільським минулим і сьогоденням (не трипільським, звісно, а нашим =) ) автор вже говорив.

    Є майже любовна лінія Відхи і Лєкьї, але добре, що не любовна. Прагматична Лєкья, каже автор, просто хотіла

    дати своїм дітям найкраще, як це одвіку робили жінки цієї землі
    бо Безіменний казав, що за чужинцями майбутнє.

    Мотиваційні неспівпадіння в очі не кидаються.

    Гарно, що з оповідання можна зробити висновки.

    Розповідь цікава, а науково-популярні уривки корисні для загального розвитку, звісно, історію за ними не вчити, але читається легко і приємно.

    Герої не-мертві, але безіменне божество таки найживіше =) От воно і привернуло найбільше уваги. Кажуть, андрогіном був ще Першо-Адам.

    Хочу коротко зауважити, що андрогін це той, хто має зовнішні ознаки обох статей, або не має яскравих ознак жодної статі, а гермафродит – той, в кого є жіночі та чоловічі статеві ознаки і репродуктивні органи. Тобто андрогін це хлопчик, схожий на дівчинку чи дівчинка, схожа на хлопчика, а гермафродит це людина, яка має первинні статеві ознаки обох статей – вибачте за тавтологію =)

    Описаний етнографами мотив шамансько-го гермафродизму (передусім психологічного) чи принаймні жоновидності
    твердження некоректне – психологічною може бути андрогінність, а не гермафродитизм. Хоча раніше ці слова (андрогін і гермафродит) вживали як синоніми, але не тепер.

    Магія, тотемізм, культ предків – звичайні речі для описаного в оповіданні періоду, але я не розумію, що там робить оте «синтетичне божество». Звісно, я не історик чи релігієзнавець, але таке складне божество, як на мене, мало б виникнути пізніше – надто складне й химерне, хоч і цікаве =)

    І мова автора – до кінця не визначилася чи то стилізація під якусь місцеву говірку чи як, бо для стилізації, наче, кільки пропущених закінчень мало…

    Що ми маємо – часові невідповідності: абрикоси, трипільці + арії; нестиковки з термінами: андрогін і гермафродит. Перше і третє легко поправити без шкоди для сюжету, а от друге можна списати на фантастику =)

    Ну і граматична правильність імені Лєкья – Лєк’я українською (за аналогією із к’янті, Рейк’явік і т. д.), а російською то вже було б як у Вас.

    Якщо щось згадаю, то допишу ще =)

    Але, авторе, мені Ваше оповідання сподобалося, Ви молодець, тому успіху!

  13. P.S. і про Лєк'ю не забудьте! grin

  14. Про навоз. Чи пак про гній. Це питання мені нагадало хрестоматійний пасаж із Пруста, де він порівнює дрібні козячі кувелдики з моцний послідом коня (на користь останнього)

    а мені, так до теми скажу, ця розмова нагадала веселу книжку про кротика (http://www.netlore.ru/kto-nakakal-krotu-na-golovu) - ото люди книжки видають - не те, що в нас =(

  15. вибачте, авторе, я ще трохи насліджу тут

    я собі так подумала, що фігурка може просто бути бородатою жінкою, адже в єгиптян, наприклад, які жили і в той час, що трипільці (Раннє і Древнє царства і т.д.) борода мала символічне значення, навіть фараон Хатшепсут (правда, вона жила дещо пізніше) носила бороду

    але то таке, моє припущення

    сподіваюсь, Ви не проти, що ділюсь думками...

    і ще хочу спитати - а статуетка з оповідання існує? а якщо існує, то чи не можете Ви поділитись посиланням?

  16. Доступний Керносівський ідол із Дніпропетровщини. Там повний набір усього smile.

  17. Доброго часу доби, шановна engineer.

    Дякую за цікавий коментар.

    Отже, по пунктах smile

    А теорії С. Старостіна також непогана НФ

    Компаративний метод рулить форева (ну, він продуктивніший за метод Грінберга)

    арії й жили, наче, пізніше

    Арії - так, і не в Україні. Моя гіпотеза полягає у тому, що пра-арії, праіндоєвропейці загалом, сформувалися у вказаний період на генетичному матеріалі місцевого мезоліту і культурному матеріалі балкано-дунайського неоліту на землях від верхівок Дунаю до Дону. "На тому стоїмо!" (с)

    Ну не росли тоді абрикоси

    Ви будете здивовані smile За даними палеоботаніки, трипільці таки ростили абрикоса, аличу і ще якусь садовину. Інша справа, що, звичайно, це був геть інший сорт, який не пережив занепаду землеробства і різких холодів. У мене у садку росте, мабуть, трипільська абрикоса, дрібненька така. Не вірите? Я можу варення показать! smile

    андрогіном був ще Першо-Адам

    Ага. Дякую, що вказали, бо забув.

    Хоча раніше ці слова (андрогін і гермафродит) вживали як синоніми, але не тепер

    Справді, якось не подумав. Виправлю.

    таке складне божество, як на мене, мало б виникнути пізніше

    Бозна. Трипільці й балканський неоліт загалом створили досить складну і розвинуту міфологію. Нема наративів, і в цьому біда! А синтетичні (химеристичні) божества там, принаймні у період С, були вельми розповсюджені. Чи це південні впливи, чи локальна традиція, я твердити не годен. Але отой андрогін найкраще зберігся у вигляді скульптури з пос. Крутуха-Жолоб, про що сказано у творі smile Ну і Керносівський ідол, як слушно зауважив шановний Зіркохід.

    Питання про мову автора автор не зрозумів (чухає лоба).

    А от про Лєкью і не знаю, що сказати. Нібито Ваша заувага й слушна. Але... мені муляє, що фонетика прасінокавказької мови надто складна для адекватної передачі українською. Там має бути м"яка *к, що нам, спадкоємцям іранської фонетичної системи, зовсім не притаманно. Буду думати. Буду радитись.

    За єгипетські паралелі - дякую, то плідна тема для досліджень і медитацій!

    П.С. Бідний, бідний Йор... е... Кротик! Я знав тебе колись... (с) smile

  18. авторе, Зіркоходе, дякую!

    авторе, я старалася, щоб коментар був корисним

    познаходила зображення (в оцьому електронному виданні - http://cs4469.userapi.com/u158597842/docs/2f66cdfad0c9/Burdo.pdf - є й зображення ідола з пос. Крутуха-Жолоб, с.183 - там взагалі багато малюнків =) , хоча текст видання якось сумнівно виглядає і я його не читала)

    і хвоста таки нема ніде - одне із зображень на Керносівському ідолі, наче, зображає постать з чимось, схожим на хвіст, але вважають, що то все-таки, піхви для зброї

    ну а зображення дерев, схожих на ялинки, то таки не хвіст

    але ті всі речі на оповідання безпосередньо не впливають - на те воно і фантастика =)

    якщо судити з численних аналогів різних епох, нижня частина бородатого й грудастого персонажа була наділена коренем життя, й символізувало все це родючість і плодючість

    Зіркоходе, мені, на жаль, невідомі статуетки з коренем життя, але, вважаю, що там цілком могла бути зміїна частина - як в індійських нагів, які, якщо не помиляюся, дуже давні, або просто статуетки були не надто деталізовані

    хоча я стверджувати напевне не буду, бо не володію достатніми знаннями

    Я можу варення показать!

    лише показать? wink

    Питання про мову автора автор не зрозумів (чухає лоба)

    та то я мала на увазі чи Ви писали літературною українською, чи розповідь була стилізована під якусь говірку, бо наче й літературно, а наче й ні

    авторе, а Ви фаховий історик?

    і ще раз дякую за цікаве оповідання =)

  19. до речі, так і собі уявляла Безіменного - як Одіна (ну про одне око - в скульптури з пос. Крутуха-Жолоб теж так)

  20. і хвоста таки нема ніде

    я його уявляю з хвостом. Бозна чому smile

    авторе, а Ви фаховий історик?

    нє. автор - любитель, у якого цього року нарешті віднайшовся вільний час на всякі хобі smile

Повернутися на сторінку
Прокоментуйте!

grin LOL cheese smile wink smirk rolleyes confused surprised big surprise tongue laugh tongue rolleye tongue wink raspberry blank stare long face ohh grrr gulp oh oh downer red face sick shut eye hmmm mad angry zipper kiss shock cool smile cool smirk cool grin cool hmm cool mad cool cheese vampire snake excaim question

Коментувати без реєстрації

(войти без комментирования)

Ім’я та сайт використовуються тільки при реєстрації

Якщо ви вже зареєстровані як коментатор або прагнете зареєструватися, укажіть пароль і свій діючий email.

(обов’язково)