Проте, особисто мені псують враження прикінцеві розділи. Без статистики і довідки з демонології, воно сприймалось би більш органічно. Саме як художній твір. Статистика ж, створює враження, ніби автор хоче ще раз пхнути читача носом в ідею твору. І в результаті, той хто проникся оповіданням відчуває себе тупим, якому автор вважає за необхідне розжовувати, а той хто не проникся, починає воювати з моралізаторством. Імхо, цей акцент перетворює якісний художній твір на агітку проти абортів.
Менше було б на світі оцих циніків, не було б і Гітлерів зі Сталінами, які теж вбачали своє право право вирішувати кому жити, а кому ні.
І з сирітських притулків виростають щасливі люди, а з повних і благополучних родин - нещасні. Так що це тупа і заяложена відмовка, аби виправдати вбивства.
Гітлер теж ділив людей на сорти і вирішував, хто достойний життя, а хто так, третій сорт, і нервової системи бач не має. Ви бачили, до речі, кадри, як звивається і намагається уникнути щипців плід під час аборту? Мене це більше переконує, аніж якась дурня з підручника.
Пане Zipa, вибачте, якщо чимось образила вас, зовсім не важаю вас тупим, перепрошую.
Якщо вважаєте мій твір агіткою проти абортів - ваше право. Зрештою кожен твір можна вважати таким, якщо вчитатися. Несе ідею - значить агітка. Часто на написане автором впливають події та люди, що оточують його. У моєї знайомої померла донька - сімнадцять років, після невдало зробленого аборту в якійсь приватній клініці (завеликий термін вагітності), звісно батьки про вагітність нічого не знали, гроші на аборт дав коханець. Знову хтось скаже - банальність, скільки таких, як вона - статистика, однак коли таке стається з тими, хто поруч, воно вже перестає бути банальщиною. Твір вже був написаний, коли це трапилося. Тому статистичні дані було додано вже пізніше, можливо надто імпульсивно чи що. Тут мене звинувачували в багатьох гріхах (див. ком.), спочатку навіть жаліла, що взагалі дала цей твір на конкурс. Однак, згодом зрозуміла, що серед тих 77, хто зазирну будуть і ті, кому не байдуже, хто не важає ненароджене життя банальністю. Дякую щиро всім тим, хто зрозумів і тим, хто не байдужий.
Чесно кажучи, чекала коли хтось з читачів правдиво зізнається, що не чув досі про потерчат. Спасибі ще раз, за щирістьСаме для них пояснення внизу (довідка з демонології). Знати свою стару демонологію - несором, а вона дуже багата, однак, на жаль, мало вивчена. Тішуся, що читач зрозумів - отже, писала немарно. Дякую ще раз!
Пане Zipa, вибачте, якщо чимось образила вас, зовсім не важаю вас тупим, перепрошую.
Якщо вважаєте мій твір агіткою проти абортів - ваше право.
По-перше, звісно ви мене не образили Я трохи гіперболічно висловився аби звернути вашу увагу на цей момент.
По-друге, я ж невипадково виділив - "створює враження" - аби підкреслити, що власне я агіткою його не вважаю. Проте, імхо, додавання сатистичних данних дещо зміщує акцент стприйняття. Замість того аби читач самостійно перетравив ідею оповідання і самостійно прийшов до якихось висновків, читач наштовхується на додаткову інформацію, яка, як на мене, дещо нав"язливо акцентує увагу на тому, що хотів сказати автор. А нав"язливе акцентування характерне саме рекламно-агітаційній продукції. Через це рефлекторно виникає відчуття агітації за певні цінності і моралізаторства, яке, як і будь-яке нав"язування, більшою чи меншою мірою викликає відторгення.
То я все до чого.
Зрозуміло, що остаточне рішення завжди за автором, бо саме автору видніше, що він хоче сказати і яким саме чином. В той же час не можу не висловити власну думку - без статистики оповідання сприйматиметься краще.
Іще одна довідка: в Україні аборти після 16 тижня вагітності заборонено законом. Якщо батьки вашої покійної знайомої мають хоч якусь довідку про строк її вагітності (УЗД, первинне обстеження лікаря), можна засадити горе-лікарів за навмисне вбивство, або хоча б прикрити той приватний абортарій. Коханця 17-літньої дівчинки треба посадити до в"язниці за розбещення неповнолітніх.
Відповідальність за подвійне вбивство, насамперед, на ньому.
Авторе, не намагайтеся усім сподобатися, цього ніколи не вийде. Когось висловлені в оповіданні ідеї відштовхнуть, а когось навпаки притягнуть.
Мені, наприклад, якраз статистика і сподобалася і я б не радив її прибирати. А от довідку про потерчат можна, і так відомо хто це, а кому невідомо - то гугл на допомогу (але це моя особиста думка і я її ні в якому разі не нав'язую).
Наскільки мені відомо, розслідування триває. Однак коханець такий самий неповнолітній (взагалі 16 років), а гроші має - бо з "Новоукраїнської" родини. З клінікою також складно - приватна структура під крилом когось з народних депів. Звісно, батьки боряться, однак...
П'ять хвилин - верхня межа першого етапу клінічної смерті, мозок людини може існувати до восьми хвилин. У лікарні є можливості витягти пацієнта і з другого етапу К.С., тобто після 15-20 хвилин. Так що лікар щось таке.. дивне каже.
Згоден з тим, що це оповідання більш підходить до т.з. "глянцевої" преси, але це не означає, що йому не місце серед фантастичних творів. Нажаль, зараз до фантастики середній читач відносить два сценарії: космічни польоти з бластерами та баронів с вухами драконів.
Між тим сучасний мейнстрім дуже впевнено використовує фантастичні елементи, чомусь жахаючись їх так назвати. Здається, лише Дмитро Биков та Марія Галіна не стороняться "фантастичного Ірію", а зовсім навпаки - впевнено кажуть, що пишуть літературу у жанрі фантастики.
Щодо питання "за" чи "проти" абортів - то на нього, я вважаю, ніколи не буде однозначної відповіді. Але не піднімати цю тему, обходити її стороною не требя. Якщо у автора болить, слова рвуться - треба писати. Добре, що автор звертається до української міфології, пов'язуючи її із проблемами сьогодення. Можливо, слід було трохи м'якше ввести саме міфологічний елемент, бо розуміння приходить якось вибухом зненацька й нізвідки. Хоча б Руся мала у першу-другу ніч щось таке пригадувати, щось давно чуте у дитинстві, але що?
Мене звати Марія Бендина. Зараз я навчаюся на режисера. В університеті нам задали знайти оповідання на інсцинізацію твору. Я довго шукала щось подібне, і от нарешті знайшла. Дуже дякую автору за такий вияв своєї фантазії,розкриття теми яка її торбує і зачіпає наші серця. Чи буду я використоувати для інсцинізації саме цей твір я ще не знаю, хоча, дуже хотілося б показати глядачам саме цю думку, та знайте, дорога наша письменнице, ви заставили задуматись багатьох жінок які хочуть позбавити своїх дітей життя, ви заставили заплакати тих хто вже це зробив. Ваша місія в цьому світі чітко видна. Продовжуйте творити, і ваша творчість принесе вам успіх. З повагою ваша нова шанувальниця Марія Бендина
Коментарів: 34
оповідання цікаве. Як на мене, так навіть гарне
Проте, особисто мені псують враження прикінцеві розділи. Без статистики і довідки з демонології, воно сприймалось би більш органічно. Саме як художній твір. Статистика ж, створює враження, ніби автор хоче ще раз пхнути читача носом в ідею твору. І в результаті, той хто проникся оповіданням відчуває себе тупим, якому автор вважає за необхідне розжовувати, а той хто не проникся, починає воювати з моралізаторством. Імхо, цей акцент перетворює якісний художній твір на агітку проти абортів.
Менше було б на світі оцих циніків, не було б і Гітлерів зі Сталінами, які теж вбачали своє право право вирішувати кому жити, а кому ні.
І з сирітських притулків виростають щасливі люди, а з повних і благополучних родин - нещасні. Так що це тупа і заяложена відмовка, аби виправдати вбивства.
Гітлер теж ділив людей на сорти і вирішував, хто достойний життя, а хто так, третій сорт, і нервової системи бач не має. Ви бачили, до речі, кадри, як звивається і намагається уникнути щипців плід під час аборту? Мене це більше переконує, аніж якась дурня з підручника.
Дякую, панове, за думки!
Пане Zipa, вибачте, якщо чимось образила вас, зовсім не важаю вас тупим, перепрошую.
Якщо вважаєте мій твір агіткою проти абортів - ваше право. Зрештою кожен твір можна вважати таким, якщо вчитатися. Несе ідею - значить агітка. Часто на написане автором впливають події та люди, що оточують його. У моєї знайомої померла донька - сімнадцять років, після невдало зробленого аборту в якійсь приватній клініці (завеликий термін вагітності), звісно батьки про вагітність нічого не знали, гроші на аборт дав коханець. Знову хтось скаже - банальність, скільки таких, як вона - статистика, однак коли таке стається з тими, хто поруч, воно вже перестає бути банальщиною. Твір вже був написаний, коли це трапилося. Тому статистичні дані було додано вже пізніше, можливо надто імпульсивно чи що. Тут мене звинувачували в багатьох гріхах (див. ком.), спочатку навіть жаліла, що взагалі дала цей твір на конкурс. Однак, згодом зрозуміла, що серед тих 77, хто зазирну будуть і ті, кому не байдуже, хто не важає ненароджене життя банальністю. Дякую щиро всім тим, хто зрозумів і тим, хто не байдужий.
Тут дуже часто звучало слово "банально", якщо так, то назвіть мені хоч кілька творів на тему абортів, тільки без гугла, з пам`яті.
Гарно написане оповідання, тема подана з незвичного ракурсу, українська міфологія, я, до прикладу, не знала про потерчат, бажаю успіху авторці.
Дякую, шановна Tenna!
Чесно кажучи, чекала коли хтось з читачів правдиво зізнається, що не чув досі про потерчат. Спасибі ще раз, за щирість
Саме для них пояснення внизу (довідка з демонології). Знати свою стару демонологію - несором, а вона дуже багата, однак, на жаль, мало вивчена. Тішуся, що читач зрозумів - отже, писала немарно. Дякую ще раз!
По-перше, звісно ви мене не образили
Я трохи гіперболічно висловився аби звернути вашу увагу на цей момент.
По-друге, я ж невипадково виділив - "створює враження" - аби підкреслити, що власне я агіткою його не вважаю. Проте, імхо, додавання сатистичних данних дещо зміщує акцент стприйняття. Замість того аби читач самостійно перетравив ідею оповідання і самостійно прийшов до якихось висновків, читач наштовхується на додаткову інформацію, яка, як на мене, дещо нав"язливо акцентує увагу на тому, що хотів сказати автор. А нав"язливе акцентування характерне саме рекламно-агітаційній продукції. Через це рефлекторно виникає відчуття агітації за певні цінності і моралізаторства, яке, як і будь-яке нав"язування, більшою чи меншою мірою викликає відторгення.
То я все до чого.
Зрозуміло, що остаточне рішення завжди за автором, бо саме автору видніше, що він хоче сказати і яким саме чином. В той же час не можу не висловити власну думку - без статистики оповідання сприйматиметься краще.
Дякую, пане Zipa, за таку уважність.
Ви мене майже переконали, якщо твір направду виграє,то я готова статистику забрати
Іще одна довідка: в Україні аборти після 16 тижня вагітності заборонено законом. Якщо батьки вашої покійної знайомої мають хоч якусь довідку про строк її вагітності (УЗД, первинне обстеження лікаря), можна засадити горе-лікарів за навмисне вбивство, або хоча б прикрити той приватний абортарій. Коханця 17-літньої дівчинки треба посадити до в"язниці за розбещення неповнолітніх.
Відповідальність за подвійне вбивство, насамперед, на ньому.
Авторе, не намагайтеся усім сподобатися, цього ніколи не вийде. Когось висловлені в оповіданні ідеї відштовхнуть, а когось навпаки притягнуть.
Мені, наприклад, якраз статистика і сподобалася і я б не радив її прибирати. А от довідку про потерчат можна, і так відомо хто це, а кому невідомо - то гугл на допомогу (але це моя особиста думка і я її ні в якому разі не нав'язую).
Наскільки мені відомо, розслідування триває. Однак коханець такий самий неповнолітній (взагалі 16 років), а гроші має - бо з "Новоукраїнської" родини. З клінікою також складно - приватна структура під крилом когось з народних депів. Звісно, батьки боряться, однак...
Спасибі вам за співчуття.
П'ять хвилин - верхня межа першого етапу клінічної смерті, мозок людини може існувати до восьми хвилин. У лікарні є можливості витягти пацієнта і з другого етапу К.С., тобто після 15-20 хвилин. Так що лікар щось таке.. дивне каже.
Згоден з тим, що це оповідання більш підходить до т.з. "глянцевої" преси, але це не означає, що йому не місце серед фантастичних творів. Нажаль, зараз до фантастики середній читач відносить два сценарії: космічни польоти з бластерами та баронів с вухами драконів.
Між тим сучасний мейнстрім дуже впевнено використовує фантастичні елементи, чомусь жахаючись їх так назвати. Здається, лише Дмитро Биков та Марія Галіна не стороняться "фантастичного Ірію", а зовсім навпаки - впевнено кажуть, що пишуть літературу у жанрі фантастики.
Щодо питання "за" чи "проти" абортів - то на нього, я вважаю, ніколи не буде однозначної відповіді. Але не піднімати цю тему, обходити її стороною не требя. Якщо у автора болить, слова рвуться - треба писати. Добре, що автор звертається до української міфології, пов'язуючи її із проблемами сьогодення. Можливо, слід було трохи м'якше ввести саме міфологічний елемент, бо розуміння приходить якось вибухом зненацька й нізвідки. Хоча б Руся мала у першу-другу ніч щось таке пригадувати, щось давно чуте у дитинстві, але що?
Якось так.
Одзямашімашіта.
Ну от, виходить, що й фантасти жахаються - і то їм не фантастика, і то...
Так я ж про це й говорю, про два сценарії фантастики.
Але що фантастам зручно сидіти у своєму куточку, що мейнстрімівцям. Хоча у фантастів, згадуючи оте зібрання на Банковій, якость веселіше.
Мене звати Марія Бендина. Зараз я навчаюся на режисера. В університеті нам задали знайти оповідання на інсцинізацію твору. Я довго шукала щось подібне, і от нарешті знайшла. Дуже дякую автору за такий вияв своєї фантазії,розкриття теми яка її торбує і зачіпає наші серця. Чи буду я використоувати для інсцинізації саме цей твір я ще не знаю, хоча, дуже хотілося б показати глядачам саме цю думку, та знайте, дорога наша письменнице, ви заставили задуматись багатьох жінок які хочуть позбавити своїх дітей життя, ви заставили заплакати тих хто вже це зробив. Ваша місія в цьому світі чітко видна. Продовжуйте творити, і ваша творчість принесе вам успіх. З повагою ваша нова шанувальниця Марія Бендина