Повернутися на сторінку

Коментарів: 10

  1. Добротне)

  2. Добротне)

    Дуже і дуже

  3. Дійсно хороше, хоча й дещо передбачуване, оповідання, але:

    Елемент фантастики наскільки малий, що це оповідання сприймається більше як чиста драма.

    Як на мене, то трохи зайвих моментів, любов секретарки, наприклад. Вона ніяк не спрацьовує для розкриття персонажів чи теми твору.

    І знову ж таки, мої суб'єктивні п'ять копійок. Історія оповідання повинна працювати на розкриття теми конкурсу, а тут ми маємо історію про сліпу самовідданість головного героя.

  4. написано сильно. Але ж знову проблема дологіки: "відчуваю, отже знаю". А от я не відчуваю, і основний елемент, потрібність "виходу" для мене виглядає дурницею. І на цю дурницю намотано весь конфлікт. Ну гаразд, хай це така магія, хрін із ним.

    Не слід забувати, що лікарі - ще ті циніки. І лікар чудово розуміє, що загинувши зараз, він уже не врятує нікого. Нє, не розуміє?

    Ну-ну.

    Звичайно, щоб замаскувати ці всі моменти ми напхнемо хромих одноногих собачок: вагітну дружину, закохану секретарку, смертельно хвору дівчинку, злу фанатичку... забагато, нє? Нє, не забагато. Бо якщо почистити це все, що давить на емоції, то отримаємо виробничу замальовку про помилку хірурга на роботі через яку він загинув. Досить дурну помилку, оскільки його завданням було не вилікувати все зараз, а вилікувати настільки, щоб через день повторити операцію (вона нетравматична).

    Все-таки твір мене зачепив (в тім числі, що тема, на жаль, мені зараз... хвилююча). Технічно написаний гарно, хромі собачки марширують в ногу і ніде на очі не лізуть. Але, авторе, з вашими навиками краще б брались за щось серйозне, не давили б на емоції замість змісту, а доповнювали ними зміст.

    Успіхів! Пробачте за критику, все насправді непогано, просто можна краще.

  5. Не слід забувати, що лікарі - ще ті циніки. І лікар чудово розуміє, що загинувши зараз, він уже не врятує нікого. Нє, не розуміє?

    Здається коментатор передивився доктора Хауса. Таких лікарів мало, а додайте ще клятву Гіпократа і ви отримаєте хворих людей, що можуть віддати все за для порятунку пацієнта.

  6. 2017-04-19 в 23:07:07 | Сторонній

    Хороше динамічне оповідання. Щоправда, теми конкурсу тільки легко торкається.

    І так, закоханість асистентки притягнута за вуха.

  7. 2017-04-21 в 13:34:23 | Старліт

    Сподобалося. Написано дуже вправно. На мій особистий смак, забагато мелодрами і замало фантастики. Мотиви гг швидше докручуєш, ніж вичитуєш. Якщо це трудоголізм - то вони цілком егоїстичні, якщо рятує дитину, бо його от-от має народитися, то інший вектор. Але тоді б одним реченням можна показати погляд гг на цього хлопчика. Для чого тут друзі - взагалі не зрозуміла. Як вони рухають сюжет? Хоча сцена у більярді колоритна. Загалом, гарно.

  8. 2017-04-22 в 08:27:05 | Володимир

    3.45

    Дисконект? Чому не роз'єднання?

    Розсікти ядро навпіл? Цього вистачить? От віруси: залазять аж ззовні, доходять до ядер і захоплють клітину. І так до кінця. А з розсіченого ядра щось таке не полізе в сусідні клітини? Може краще його лазером? Чи хоч на дрібні кавалки покришити -- може не виживуть.

    Дивно, що нема зв'язку. Дивно, що лікар кудись якось перекидає свідомість, замість працювати дистаційно з якоїсь крупної версії капсули.

    І як же то вдається запхути свідомість, розум, знання людини в щось крихітне? Чи тут сумнівна ідея, що мозок працює лише на 00.00(1?)%?

    І найцікавіше: чому це лікар б'є асистентку, яка його врятувала? Йому набридло життя? Чи пацієнт дуже страшний і за нього мститимуть? Бо зазвичай лікарям абс. байдуже. Особливо, якщо не доплатити...

    Ого... А як то "парк сповнився ґвалтом"?

    А за пацієнтами більше нікому дивитись, крім лікаря? Що ж то за лікарня така, де так туго з працівниками?

    То що, все таки, з лікарем? Є пряма заборона матері. Є втома. Мало матеріалів. Звідки це нездорове бажання "рятувати" не зважаючи ні на що? І навіть на наступних,тверезомислячих пацієнтів, яким справді треба буде допомога,коли його посадять. І навіть на дружину, яка вже потроху ниє і ще все це згадає злим нетихим словом?

    Більше про "затятих рятівників" читайте в романі "Шмагія" від Олді. (є укр.)

    Як осередки можуть "спалахували"? І відколи це рак так швидко росте? Чому не місяцями?

    /\

    Отже, все таки, головне питання: чому лікар, особливо якщо він був незамінним(?) ні за що плюнув на всіх наступних пацієнтів? Бо ж те дитя, з такою матусею, навіть якщо й оцінить, але таки виросте схожим зомбі. Колись може й мститиме. А хоч би й за осквернення! Хто цих врятованих фанатиків знає...

    І все це в купі -- справляє вкрай неприємне враження. Майже таке ж, як і упирі протилежної полярності, що йдуть по людських трупах, аби лише зібрати собі більше. Як і всілякі фанатики, зокрема й описані тут. Причому, якщо зло (упирі) майже безсмертне (гроші, охорона, невибагливі лікарі) і заполонює все довколишнє життя, то добро (якесь нереалістично добре) Ви зобразили дурним, нежиттєздатним, вимираючим і абс. нездатним мислити наперед і глобально. Чому так? Чому цей лікар, якщо він винахідник -- замість вчити послідовників (а він хоч когось по собі залишив, чи йому подобалось бути "єдиним і неповторним", і на це, найважливіше завдання, спромігся лише тверезомислячий Паттерсон у чужій країні?); а наш закінчує життя фактично самогубством? Бо важко уявити, що винахідник і науковець не здатен перебачати ризики.

    І найгірше, що якесь "молоде й зелене" добро, прочитавши Ваше переконливе оповідання вирішить: "і я буду таким героєм!" І таки буде. Посмертно. І так само дочасно.

    То хто ж Ви тоді будете? Зло, яке знайшло нову хитрість? А Ви це хоч розумієте? Чи воно Вас несвідомо використало?

  9. А от я повірила. У все. Є така штука - називається життєвий досвід. І він говорить - ні, навіть кричить - що все описане не просто буває в житті, а може ще й скластись саме в такий сюжетний клубок.

    Ех ви, циніки...

  10. Непогана лексика. Проте, як на мене, забагато зайвого в діалогах.

    Досить міцний і цікавий фантдоп (з науково-медичної точки зору). Але психологія... shut eye

    Дякую, авторові за чудову ілюстрацію "професійного вигоряння" у особливо злоякісній формі. У ГГ тяжкий "комплекс рятувальника". Який змушує його брати на себе забагато, лізти не у свої справи і зрештою закономірно губить і його й близьких йому людей.

    Дивно, що дехто тут пише про цинізм. Пожертвувати одним, щоб врятувати 4-х людей (і це не рахуючи купу майбутніх пацієнтів, яких ще міг би врятувати ГГ, якби не "згорів") - це не цинизм, а бангальгий здоровий глузд і відповідалність.

    В реальному житті принцип "птічку жалко", як правило і призводить саме до таких трагічних наслідків, як це і зображено в оповіданні.

    Про драматргію тут вже писали і без мене. Інколи таке відчуття, що мені надавлюють на сльозну залозу коліном. Не люблю коли це роблять настільки штучно.

    Проте потеціал, я вважаю, у оповідання (і автора) непоганий. Успіхів smile

Повернутися на сторінку
Прокоментуйте!

grin LOL cheese smile wink smirk rolleyes confused surprised big surprise tongue laugh tongue rolleye tongue wink raspberry blank stare long face ohh grrr gulp oh oh downer red face sick shut eye hmmm mad angry zipper kiss shock cool smile cool smirk cool grin cool hmm cool mad cool cheese vampire snake excaim question

Коментувати без реєстрації

(войти без комментирования)

Ім’я та сайт використовуються тільки при реєстрації

Якщо ви вже зареєстровані як коментатор або прагнете зареєструватися, укажіть пароль і свій діючий email.

(обов’язково)