Повернутися на сторінку

Коментарів: 7

  1. Дуже сподобалася ідея оживленого пса й персонаж Сані. Також сподобалася мова й жорстка іронія на початку оповіданя. Сміливо, я люблю таке, коли це доречно, але за таке можуть критикувати добряче, тому ви тримайтесь якщо що grin

    Але тут би трошки допрацювати, бо Саня у вас спочатку прекрасним суржиком-жаргоном говорить, а потім вже як звичайний нудний інтелектуал, не забирайте в нього його ідентичність. Він мені такий щирий простак, деколи дурнуватий, але самовідданий ідеї. Тому в нього й виходить оживитися пса, оцією своєю наївністю. Він не закоханий у своє творіння Пігмаліон і не Франкенштейн, який прагне стати богом, він просто собі вояка, йому наплювати що там можливо а що ні, вийшло, – значить треба любити і цінувати свого пса. Трошки хочеться ще динаміки сюжету наприкінці. Саня пішов і його поранили, кінець історії, хочеться чогось більшого. Ще я не зрозуміла навіщо він сказав залишити зброю коли вони ходили подивитися чого так тихо.

  2. Ідея цікава. Але під кінець зійшла нанівець.

    Як на мене автор просто не знав сам, що далі робити з собакою і просто всіх вбив.

    Не треба так. oh oh

  3. До попередніх коментаторів додати нічого - все сказали, з усім згоден. Кінцівка невдала. Поспішали до дедлайну?

    Щиро посміявся з БТРа, яким грали у волейбол. LOL

    Пишіть. У вас все вийде!cool smile

    Успіху на конкурсі!

  4. 2019-05-18 в 17:56:15 | Лісовик

    Сподобалося. Кінцівку можна пробачити, хоча я всім пишу, що новітня література має бути позитивною, бо непозбувну збентегу пишуть всі кому не ліньки. Успіхів!

  5. Клас! Щось на кшталт такої історії я і хотів прочитати, коли вигадував тему grin

    Більше того, я навіть здогадуюсь, хто саме міг послужити прототипом Сані Коваля. Є такі хлопці в Северодонецьку, які із залізяк всякий техноарт роблять... Але це не суть.

    Дуже штучно те, що ніхто не зняв тих створінь. Хотілося, щоби це явище стало більш глобальним і не обмежилося лише однією ділянкою фронту. Містичний воєвода Коваль із армією залізяк, який звільняє Донецьк, це ж мегакруто...

    Не претендую виправляти авторове бачення, це просто побажання розвитку цьго світу. Дякую, це стовідсотковий фінал.

  6. 2019-05-20 в 20:17:55 | карась

    Мені сподобався і стиль, і заміс із псом, і образ Айронмена (щодо еволюції його мовлення приєднуюсь до першого коментатора).

    Взагалі прочиталося класно, лише фінал трохи змазав враження. Я підозрювала, що воно так закінчиться, але забракло якоїсь яскравою кульмінацї.

    Хоч, як на мене, розв'язка закономірна: диво - явище одноразове, воно потрібне для натхнення, але вірити лише в диво, коли потрібна наполеглива і довга боротьба - це негодяще діло.

    Дякую авторові.

  7. 2019-05-25 в 12:56:27 | Сторонній

    Так, з кінцівкою трохи не влучили. Але назагал це одне з кращих оповідань і точно увійде в мій топ smile

Повернутися на сторінку
Прокоментуйте!

grin LOL cheese smile wink smirk rolleyes confused surprised big surprise tongue laugh tongue rolleye tongue wink raspberry blank stare long face ohh grrr gulp oh oh downer red face sick shut eye hmmm mad angry zipper kiss shock cool smile cool smirk cool grin cool hmm cool mad cool cheese vampire snake excaim question

Вхід/реєстрація (войти без комментирования)

Ім’я та сайт використовуються тільки при реєстрації

Якщо ви вже зареєстровані як коментатор або прагнете зареєструватися, вкажіть пароль і свій актуальний email.

(обов’язково)