Повернутися на сторінку

Коментарів: 27

  1. Ось до чого грінпіс доведе - в майбутньому візьмуть за звичку екпериментувати на живих людях))) Ні, щоб якусь собачку в гіперпростір загнати... Єдине, що втішає - інопланетяни теж без клепки в голові)) А коли серйозно, то непогане оповідання. Удачі!

  2. Дякую за відгук, goddo! От завжди так: не вистачає хоча б тижня, щоб відкласти оповідання куди подалі, а потім знову вичитати. Проте спробую, як шкодливий школяр, трохи викрутитися.

    Насамперед, у тексті згадувалося, що керівники проекту максимально економили кошти. Корабель прибульців все ж прилетів, а це означає можливість мандрівки у гіперпросторі. Крім того, а можливо, експерименти з тваринами й були - тільки про це не знають, чи просто не згадують головні герої. Можливо, лише для розумних істот той злощасний гіперпростір такий небезпечний.Та й ваша ідея зі злим грінпісом теж прикольна - коли буду доводити текст до пуття, чому б і не використати. Та й взагалі, оповідання, на мою думку, на претендує на статус твердої наукової фантастики.

    Ще раз дякую!

  3. Цікава ідея. Гарне оповідання. Це ж треба, знайти споріднених істот, скочивши крізь гіперпростір... Сподіваюсь, я правильно зрозуміла основну думку?

    Взагалі, у творі є дуже великий плюс - автор спробував себе у шкурі відмінної від людини істоти. Респект!

    Автору - удачі. Вболіватиму за Вас. smile

  4. "до військової академії"..."факультет космічних досліджень"..."космічного десанту" нагадує крилатий оберт:"В гнездо на ветке дерева? Самка? Кролика!" Солдати академіїв не закінчують.

    "із загальновідомої інформації" - то Кайл на базі десанник чи просто відвідувач?

    "й не підписувала я ніяких паперів про збереження таємниці" - а як вона туди взагаіл потрапила?

    Момент пор "Карину": Це розмовляють дрослі, не байдужі одне до одного люди ,які можуть вже ніколи непобачитись? Про технічну обізнаність помовчу.

    Загін космодесаників вантажеться і раптом вони полишають закоханих на одинці?! Хоча тут вже, так вони закохані і справді переймаються про майбутню розлуку....

    Але попре всі технічні вади є два величезні плюси:

    1)Ідея з мутацією у гіперпорсторі, що перетворює людей на агресивних потвор - дуже гарно. щось подібне було у "Крізь обрії". Але ви гептом різні і це класно. Натяк на те що це стрибок не по простору а між вимірами, теж прикольно.

    2) Стиль. Викладення мяке та не напружливе. Читається легко та рівно. Мені до такого ще рости і рости.

    Автор, Ви молодець.

  5. Дякую за відгуки!

    Сновидо,основну думку зрозуміли правильно.Ви взагалі вдячний читач і м'який критик. Приємно, що маю вашу підтримку.

    Вороне, зауваження суттєві і справедливі. До певної міри можу виправдатися тим, що мова йде про майбутнє: хто знає, насількя тоді зміняться норми поведінки та відносин.

    Я хоч і не гуманітарій,але й у техніці розбираюся поверхнево,тому в оповіданнях намагаюся максимально уникати технічної деталізації. На жаль,не завжди вдається. Розумію, це не виправдовує ситуації: взявся писати - вивчай матчастину.

    За академію дійсно, якщо головний герой її закінчив,то він вже не солдат, а офіцер.

    Що знайшли у оповіданні позитив - дякую!

  6. У цього, за склом, важко знайти щось гуманоїдне.

    ... і далі йде опис саме гуманоїдної зовнішньості wink варто поправити

    навіщо загибель батьків в одного з ГГ? щоб викликати жаль у читача? Ефект протилежний.

    цікаве закінчення, хоча й дещо передбачуване.

    неправдоподібно, що не було інших написів, придатних для розшифровування.

    ІМХО з моменту

    «…Хто я? Болить…Вбити цей біль… Вбити всіх… Вижити!..»

    варто переробити закінчення на більше несподіване.

  7. Чернідаре, дякую за зауваження. Врахую.

  8. 2011-09-29 в 10:00:32 | Пан Мишиус

    Пока лучшее из группы, что я прочитал (хотя до конца списка еще далеко).

    Из недостатков - идея не очень нова, концовка ожидаема. Но тут изначально трудно сделать неожиданную концовку - "плавали, знаем, трудно чем-то удивить".

    Но от этого текст хуже не делается.

    Из того, что лично мне резануло слух:

    А таки ж гарна дівка!

    Наверное, нормально, но мне вот эта "девка" не понравилась. Может быть, дівчина? Но это просто придирки. Лично я бы дал более подробное описание прошлого героев не просто в виде перечисления фактов, а в виде сценок с диалогами и т.д. Немного оживил бы текст. (Ага, и что-то мне подсказывает, что меня вновь бы обвинили в затянутости рассказа).

    А так - очень даже хорошо.

    Однозначно будет в моем топе ближе к вершине, но изучу еще остальной список.

    Удачи на конкурсе!

  9. в даному контексті "дівка" по емоційному забарвленню не перекладається як "девка", так що ваше сприйняття не зовсім вірне. "девка" має присмак вульгарщини, тоді як в тексті цей присмак відсутній. Хоча автору можливо й варто замінити на "краля" для кращого сприйняття російськомовною аудиторією, в якої виникнуть такі асоціації.

  10. 2011-09-29 в 10:10:04 | Ледi Джi

    Можна втрутитись? red face

    Нагадаю класику:

    Ой я дівчина полтавка,

    А зовуть мене Наталка.

    Дівка проста, некрасива,

    З добрим серцем, не спесива.

    Навряд чи вона про себе спiвала, як про "девку" smile

  11. 2011-09-29 в 10:21:04 | Пан Мишиус

    Да знаю я, знаю классиков! Знаю, что "девка" нормально! Это мне, как русскоязычному слух резануло - я не виноват. Я же не обвиняю автора!

    Что захотелось еще сказать. Вот тут во время прочтения была мысль - ага, все предсказуемо и ясно, но все равно хорошо написано. Однако с прошествием времени рассказ помнится, и мысль о том почему именно люди превратились в монстров не покидает. Хорошо, что автор это не расписал, а оставил домыслить читателю.

    Кстати, в защиту того, что не посылали животных вначале. Извините, корабль для гиперпутешествий дорогой. Он должен пилотироваться лудьми - тут все ньормально. Кто не согласен - почитайте Павлова "Лунную радугу" 2-ю книгу. Там тоже в конце улетели на гиперпространственном корабле. И ни у кого даже мысли не возникло посылать животных. В данном случае нужны люди-пилоты.

  12. imho, не треба міняти. В українській мові слово не несе негативу, й нехай краще російськомовні читачі стають більш україномовними, аніж україномовні письменники стають більш російськописними.

  13. Дякую за коментарі.

    З "дівкою", здається, все зрозуміло.

    Пане Мишиус, мені імпонує ваш творчий стиль (те, що поки-що читав, сподобалося), тому приємно отримати позитивний відгук. До речі, зараз намагаюся "вирахувати" ваше оповідання. Поки-що не вдається, можливо у групі, яку вичитую, їх немає.

  14. 2011-10-01 в 02:03:10 | Спостерігач

    Дуже і дуже класно!

    Приємна старомодна фантастика.

    З тих часів, коли космонавти пили з коханими дівчатами літри кави, без жодного поцілунку (не кажучи про секс).

    З тих часів, коли з інопланетянами намагалися порозумітися, і після кожної перестрілки разом розглядали оберіг - і робили з цього висновок, що всі ми - брати.

    Плюс - добре написано.

    Справді приємно було читати.

  15. А мені приємно читати такий відгук. Дякую!

  16. 2011-10-03 в 10:14:16 | Аноним

    мова на рівні, трохи наївні ліричні відступи, але загалом цікаво. Напевно писав чоловік, хоч я сумніваюсь. Багато сентиментів, і закінчення ліричне, українське.

  17. Напевно писав чоловік, хоч я сумніваюсь.

    Таки чоловік. Але за мету ставив написати щось саме у ретро-романтичному стилі.

  18. 2011-10-04 в 09:33:23 | Пан Мишиус

    Знаю, чем меня подкупил автор!

    Вже сама назва причаровувала – «Аргонавти Всесвіту»

    Это же одна из моих любимых книг была не помню в каком классе. Он такая же наивная, как и персонажи этого рассказа.

    И в этом что-то есть. Я их воспринимаю недавно выросшими детьми. Вояка этот, в душе - неуверенный мальчишка, не знавший женщин. Храбрый и наивный одновременно. Вы же видите, как целомудренно проходит свидание героев. Как бы наивно не звучало (даже та же самая вышиванка) - в этом что-то есть, хотя циникам может не понравиться.

    А насчет "девки" я все равно останусь при своем мнении. Это не показные слова бравого вояки, это его мысли. А в мыслях ему трудно так говорить. "дівчина" звучала бы гораздо лучше, и прошу со мной в полемику не вступать. Хотя - это он в мыслях тоже бравадится...

    Тема конкурса - есть, конечно же!

    И есть тайна. Не разжеванный конец, а наводящий на мысли. Я не философ и не хочу оценивать глубину рассказа, но на мысли наводит. И поэтому - запоминается.

    После конкурса проверю авторство - но мысли есть.

    Удачи желать не буду - нифига, самому надо, место забито (шучу).

  19. Дякую, Пане Мишиус! У мене романи Владка теж викликають приємну ностальгію. Звичайно, зараз вони сприймаються зовсім інакше, іноді знаходиш риси схожості з фантастичними творами Конан Дойля, Жюля Верна. Але в шкільні роки... Ех!

  20. Гарна орповідка. Сильна. Багацько вже сказано вище, тож навіть не знаю, що й додати...хіба що побажати Автору успіхів і високих місць у ТОПахwink

Повернутися на сторінку
Прокоментуйте!

grin LOL cheese smile wink smirk rolleyes confused surprised big surprise tongue laugh tongue rolleye tongue wink raspberry blank stare long face ohh grrr gulp oh oh downer red face sick shut eye hmmm mad angry zipper kiss shock cool smile cool smirk cool grin cool hmm cool mad cool cheese vampire snake excaim question

Коментувати без реєстрації

(войти без комментирования)

Ім’я та сайт використовуються тільки при реєстрації

Якщо ви вже зареєстровані як коментатор або прагнете зареєструватися, укажіть пароль і свій діючий email.

(обов’язково)