Повернутися на сторінку

Коментарів: 9

  1. 2018-03-25 в 07:17:17 | Фантом

    Вітаю, авторе!

    Оскільки рівень оповідання дуже високий, дозволю собі побути трохи злим критиком cheese

    Але спочатку похвалю. Світ класний, картинку "бачиш". Грамотно побудований сюжет. Розкриті герої, особливо Діґґер вдався. Він розкритий навіть більше, ніж ГГ.

    Далі гірше. Як ГГ позиціонується Марко. Марко полетів - Марко побачив - Марко прилетів. І що? Нема заявленого конфлікту для ГГ. Ок, нехай в нього є певні труднощі. Він хоче викупити "Бегемота", в нього був інцидент на Мімасі (от, до речі, рушниця, яка не вистрілила). Але ці його негаразди не тягнуть на конфлікт, який би рухав сюжет оповідання. В оповіданні якщо хто й вирішує свій конфлікт, то корпорація. В Марко нема антагоніста, хіба що він сам, після пригоди на Мімасі (принаймні, я так вважав), та цього в оповіданні теж немає. Хіба його згадки про умовне вбивство Берти. Але, знову ж, це дуже слабко обіграно.

    Лінія Крістін. Вона з'являється, логічно продовжується назвою корабля... І обривається. Тобто, якщо хотіли показати, що Діґґер на її честь назвав корабель - можна було якось у спогадах, чи діалозі з Марко. Але телефонна розмова наштовхує на якесь продовження.

    Що різонуло око стосовно техніки - герої дуже часто пхикають. Притому усі. Тобто, якби таке було в характері одного героя, то сприймалося б нормально.

    Вибачайте, якщо вийшло дещо різко, почуваюся ошуканим. В першу чергу в своїх очікуваннях від настільки класного оповідання технічно. Ну і по-друге тому, що втратив такого претендента на першість у ТОПі.

    Звісно, усе зазначене - НМСД, можете не звертати увагиwink

    Успіхів та наснаги!

  2. На жаль повна задумка оповідання не втиснулась в 30 тис. знаків. Та й часу для написання було замало.

    Дякую за відгук.

  3. Авторе, видно, що викладати думки та добре описувати картинку Ви вмієте. Тому мої коментарі стосуються побажань до змісту.

    От Ви пишете, 30 тис.знаків не вистачило. Але, як на мене, у Вас найцікавіше почало відбуватись вже по прильоті на супутник, а до того частину я б добряче підрізала (але, може, це я такий любитель швидкого переходу до проблематики). Фантом вже зазначив про те, що тема Мімасу не розкрилась. Це мене засмутило, бо саме вона напочатку утримувала цікавість до тексту. Виглядає так, що тема симбіозу притягнена під кінець, а хотілось би трохи більше дізнатись про неї.

  4. І ще такий момент - у Вас чогось при оформлені прямої мови часто крапка замість коми.

  5. Атмосфера трошки нагадала гру Dead Space, написано добре, але сюжетно якось незавершено, виглядає ніби вступна глава до роману.

    Успіхів на конкурсі!

  6. А що у нас тут? cool mad Так-так. Дууууже непогано, як для зав'язки роману, але зовсім не підходить для конкурсу оповідань. Сюжет "швиденько закруглений" і обірваний в кінці. Гештальти відкриті, та не закритію Питання поставлені, але загадки не розв'язані.

    Навіть сама структура описів пасує більше до великої форми, нагадує більше якесь довге роад-муві, з неквапним спогляданням у вікні все нових деталей світу майбутнього, але ніщо з того не отримує свого продовження. Неначе чекає на сіквел.

    Не зрозуміло чому ГГ враз так міняє своє відношення до фембота (то він її різаком кромсав, то враз "любов навіки"). Але ж розкриття їхнього "партнерства" начебто мала бути центральна ідея твору (яка ще й з назвою перегукується).

    Мова і стиль оповідання досить непогані. Але часом трапляються дивні слова (наче не на своєму місці - типу "орудка" чи "жорстоко посміхнувся"). Також я бачу проблему з іменами. Я так і не зрозумів, як звати ГГ - українським ім'ям "МаркО" (тоді воно мало б відмінюватися "Марку", "до Марка", "Маркові"), чи італійськім ім'ям "мАрко" (тоді те що воно не відмінюється в творі було б логічно). "Віл" також звучить стрьомно (я розумію, що в укр. більш правильно транслітерувати "W" як "В", але коли ми все ж маємо українське слово "віл", то мабуть "Уіл" було б доречніше).

    Також у описах мені часто було забагато зайвих деталей. Гадаю, що не треба весь час казати "автопілотовані таксі", якщо всі таксі у тому світі вже давно є автопілотованими. Так постійно нагадувати (тим більше у діалогах) який супутник до якої планети належить. Думаю таким досвідченим космічним вовкам у розмовах достатньо сказати "Мімас" чи "Енцелад" - і одразу усе зрозуміло cool smirk

    Але загалом мені дуже сподобався складний, продуманий світ твору. Непогані заділи на майбутню інтригу, та цікаві ідеї типу скайліфтів чи персонального помічника-гіноїда. Хоча інколи видається, що у героїв все виходить якось занадто легко - раз! і полетіти! - раз! і прилетіли.

    Маю надію колись побачити цю історію у більш великій і завершеній формі cool smile

  7. Дякую за відгуки.

    Оповідання дійсно вийшло з раптовим кінцем, не зміг по-людськи втиснути його в заданий об'ємcheese Головний герой має українське ім'я МаркО. В нього й прізвище українське - Ґалаґан.Стосовно імені Віл можливо дійсно краще було б Уіл.

  8. 2018-03-31 в 13:28:02 | Сторонній

    Непогано технічно, але не дотягує за змістом та посилом. Ніби жуйка - пожував, а перетравити немає чого. О, і ще: а чи не було у Вас колись оповідання про події зі спогадів гг?)

  9. Було

Повернутися на сторінку
Прокоментуйте!

grin LOL cheese smile wink smirk rolleyes confused surprised big surprise tongue laugh tongue rolleye tongue wink raspberry blank stare long face ohh grrr gulp oh oh downer red face sick shut eye hmmm mad angry zipper kiss shock cool smile cool smirk cool grin cool hmm cool mad cool cheese vampire snake excaim question

Коментувати без реєстрації

(войти без комментирования)

Ім’я та сайт використовуються тільки при реєстрації

Якщо ви вже зареєстровані як коментатор або прагнете зареєструватися, укажіть пароль і свій діючий email.

(обов’язково)