Повернутися на сторінку

Коментарів: 41

  1. Чудова НФ! Твердість - на максимумі!

    Коли читав, як на героїв насувається щось таємниче і неймовірно потужне - пройняло, чесне слово! Правда, далі очікував продовження в трилерному стилі. Було інакше, але не розчарувало.

    Успіху на конкурсі!

  2. 2015-02-22 в 11:56:43 | Олександр

    Станіслав Лем, книга Я - Робот, там є оповідання про Венеру, як на мене - еталон, ну то вже класика. Порівняння не на користь автора.

  3. 2015-02-22 в 11:58:25 | Олександр

    Вибачаюсь, Азімов то написав. Аж самому соромно стало, ото напишеш не подумавши...

  4. Таке враження наче прочитав оповідання з ХІХ століття. Туже багато слів, які не почуєш в реальному житті. Всі ці опорядилася, запоною, середдення на мій погляд варто було б замінити на звичні слова. Я розумію, що автор завдяки їм хоча додати твору "літературності", але як наслідок читач лише спотикаюється об них.

    Ще більше робить оповідання старомодним манера все розжовувати.

    Люди дісталися Венери сімдесят років тому, проте закріплюватися на ній почали тільки віднедавна. Та й то дослідження цього негостинного світу провадилися зовсім не так, як на інших планетах Сонячної системи. Поверхню вивчали виключно автомати, дослідники ж мешкали у дрейфуючих станціях-дирижаблях, лише зрідка поринаючи на дно газово-кислотного океану в броньованих апаратах на кшталт батискафів, захищених вакуумною теплоізоляцією.

    Такі речі, на мою думку, треба не просто розповідати, а показувати в діалогах чи діях героїв.

    Тим більше не можна пояснювати такі речі

    Але за наївними фіалковими очима крився гострий розум, а не менш гострий язичок разив наповал

    Якщо в неї гострий розум і гострий язик - нехай продемонструє. Останній автор, у якого я бачив подібні описи героїв - Жюль Верн і я зумів витримати аж сторінок 15 його "П*ятнадцятирічного капітана". Надто вже така манера письма відрізняється від сучасної.

    Дуже багато прислівників (підтвердила задихана Таня, роздратовано нагадала Ніна Сергіївна, недбало крекнув Бельцоні). Почитайте "Как писать книги" Кінга і самі зрозумієте, що з ними робити.

    Персонажі надто картонні. Жива лише Ніна Сергіївна, та й то лише на початку твору. Потім вона зливається з сірою масою.

    Описи - ще один привіт із ХІХ століття.

    Внизу розкинулася безкрая гірська країна. Помаранчеві та брудно-жовті кряжі юрмилися у ворухкому серпанку, випинаючи свої пологі горбисті спини, бігли вдалину, мов хвилі розбурханого моря

    Не зустрічав я у сучасних письтменників такої літературності.

    А ось що справді добре в оповіданні - це ідея. Терраформування, яке розпочали прибульці, мене просто вразило. Чому почали, які докази, що з цим робити? Ідея варта серії романів. Тим більше про Венеру автор достатньо прочитав)) Тому радив би автору повернутись до неї, але лише ппісля того, як прибере з полиць всі старі книжки і замінить їх новими)

  5. Якщо автор не лаятиметься, трохи пофілософствую.

    Не думаю, що авторові потріне заступництво, але є такі думки:

    книга Я - Робот, там є оповідання про Венеру, як на мене - еталон, ну то вже класика. Порівняння не на користь автора.

    Було б дивно, якби було навпаки wink. Хоча саме цього оповідання не пам"ятаю, потрібно нагадати.

    Останній автор, у якого я бачив подібні описи героїв - Жюль Верн і я зумів витримати аж сторінок 15 його "П*ятнадцятирічного капітана". Надто вже така манера письма відрізняється від сучасної.

    Все це так, Інтере1. Але є ще ціле покоління читачів, які виросли на тому ж Жюль Верні. Ви ж не пропонуєте нас скопом в "утиль"? grin

    Однозначно, ми теж рухаємося вперед і мені більше імпонує стиль Олді, але іноді з задоволенням пролистую класиків минулого, попри наївності текстів. Є віріації смаку, є певні моменти ностальгії. Заганяти все в жорсткі рамки, мабуть, не варто. Можливо, хтось пише не задля потрапляння у збірки і великих гонорарів, пише таке, яке сам би хотів прочитати (до речі, Олді почали писати, відштовхуючись саме від такого принципу). Має повне право. Питання, чи потрібно виставляти таке на загал - риторичне. Ми не знаємо, що відбудеться з літературними уподобаннями протягом наступних років. Жінки кажуть, у моді все змінюється циклічно wink

    Але на зауваження авторові таки потрібно звернути увагу. Це ніколи не вадить smile

  6. Земний уклін шановним критикам! Те, що твір порівнюють із шедеврами класиків, не може не тішити grin. Враження не псує навіть не зовсім коректне зауваження Олександра (бо Азімов писав про роботів на Меркурії). Про смаківщину дискутувати не будемо, невдячна це справа. Посил я зрозумів, дякую, помилки і похибки також висвітилися вельми рельєфно. Досконалості немає меж. Тож продовжимо цей безперервний процес smile.

  7. (бо Азімов писав про роботів на Меркурії)

    Ага, тому й не пам"ятаю

  8. Извините, написано хорошо, автор умеет писать. Но!

    Здесь не рассказ - здесь идея. Чувствуется, что автору в голову пришла идея и именно ее он и написал. Закройте рассказ и попытайтесь вспомнить героев, или хотя бы их количество. У меня не получилось. Все они служат фоном для идеи, и сливаются в одну массу без индивидуальностей, без историй, служат лишь для диалогов.

    Я не хочу читать идею. Я хочу сопереживать героям и проживать с ними историю. Хотя Жюль Верн мне нравится с его неторопливостью и географическими описаниями. Но что хорошо для романа не хорошо для рассказа.

    Автор писать умеет, а творить героев еще не очень получается.

    Удачи на конкурсе.

  9. Дякую, дякую. Терпіння і труд усе перетруть smile.

  10. Фантастика є, ідея є. От тільки логіки малувато, я не прослідкував ланцюжка, можливо неуважний. Нагадало чудову соцреалістичну фантастику - наприклад "Арктичний міст", автора нажаль забув. А назагал недурно.

    Удачі на конкурсі

  11. Скелелазе, спасибі за відгук!

    Насмілюся стверджувати, що з-поза того букету зауважень, який уже вишукали в оповіданні добрі лікарі критики, логіка таки проглядає. Чисто випадково я цей момент тримав на контролі smile.

    excaim І знову мене прирівняли до класика, цього разу О. Казанцева excaim Так і звіздняк підхопити недовго...red face

  12. каюся, авторе, спочатку прочитав коментарі. І першим бажанням було йти захищати автора твору, якого почали звинувачувати у подібності до класиків. Не люблю я, коли гуртом на одного. Потім прочитав твір і враження отримав подвійні. З позитиву - знання матеріальної бази, н.ф.твердість (це не те що позитив, але плюс, на мій погляд, принаймні без матюків і табуйованих тем). Реально схоже на виробничий науково-фантастичний соцреалізм у стилі аторів видавництва "Молодої гвардії" 70-80рр. По-перше, образ Ніни Сергіівни. Перед очима виникає образ класного керівника з радянської школи, у кращому випадку - науковець із лабораторії якогось інституту. А коли "Годинник пробамкав сьому", то склалося враження, що це не Венера, а хатинка край села. Такий собі ретрогодинник, ще трохи і пташка вилетить. Перша частина твору перевантажена описами, нарада - психологічно недостовірна, на пед. консиліум тягне.Розв'язка ніби на місці, але знову ж таки, немає інтриги, тобто знову через опис (точніше спогад), немає відкриття, от чого немає! Це ж дослідники! Люди, що долают, шукають, знаходять!! Тобто автор підвів нас до якоїсь таємниці, а потім розказав про гіпотезу через третю особу. А чому немає відкриття і розв'язання інтриги? Правильно, бо очолює цю компанію якась Ніна Сергіїівна.

    Отже, маємо надмірне використання красивостей, персонажі, схожі на задумливу рибу, сюжет ніби незавершений.

    Проте читабельно. У нас мало авторів, які пишуть тверду н.ф., тому пишіть, справа це важка, але необхідна

    Успіхів на конкурсі.

  13. 2015-02-23 в 08:59:02 | Аноним

    Приєднуюсь до сонму шанувальників НФ, котрі отримали кайф від прочитання цього, без сумніву сирого, але цікавого оповідання.

    Додам, що автор явно чоловік, і його зображення жіночої психології непереконливе. Загалом оповідання потребує грунтовного редагування.

    Переконливо прошу автора по закінченні конкурсу поспілкуватися через ПП зі мною на предмет публікації "Археоскрипту"... smile

    перепрошую "Археосліду"

  14. Вітаю!

    Дуже сподобалась ідея твору! Світотворення — як подарунок «вищих істот», «аватарів», дозрілим до цього землянам. Супер!

    Добре змальовані пейзажі Венери — аж перед очима промайнули. Можливо, комусь це видається недоречним і несучасним, а я от не люблю творів без описів. Все-таки, якщо пригадаємо Желязни, творити пейзажі значно важче, ніж людей, бо люди — це всього лиш люди.smile

    Видно, що автор добре попрацював над матеріалом, настільки добре, що хочеться повірити у слова Стрілецької:

    Щойно ви подарували нам казку. Дуже гарну мрію. Невідомо, як воно було, є і як буде. Та ясно одне: тепер ми житимемо очікуванням дива.

    ... і чекати дива!

    І ще одне. Усі настільки звикли до динаміки у всіх сучасних творах ( яка, до слова, стає надто шаблонною і прогнозованою), що твори, де пропонується поміркувати і пофантазувати, видаються «якимись не такими». А автор запропонував нам саме це — побувати у іншому світі, послухати вчений діалог і, дочитавши до останньої букви, разом з героями зануритись у роздуми. smirk

    Порадувала майстерність письма, багата і образна мова!

    Успіху!

  15. образ Ніни Сергіівни. Перед очима виникає образ класного керівника з радянської школи, у кращому випадку - науковець із лабораторії якогось інституту.

    Вони часто такими і є - науковці, особливо, керівники старої закалки. Сам бачив типових представників не лише в НДІ, але й у ВНЗ. Де гарантія, що у майбутньому цей типаж зникне wink

  16. Правильно, всьо може бути. Але це ж не ВНЗ чи не НДІ, я мав на увазі, що якщо склати все до купи, образ ГГ, героїв, сюжет і мову, то виходить така от картинка, про яку я говорив. От згадай, Доку, як на майстер класах говорили про "класичність" творів, їх відносну новизну. Проте це, звісно, моє суб'єктивне враження.

  17. Марку, wernerе, Ловчине птахів, спасибі за відгуки! Зауваження із вдячністю приймаю й обіцяю врахувати на майбутнє.

    wernerе, якщо до закінчення конкурсу твір остаточно не впресують у розпечений базальт smile, звісно ж, охоче зв'яжуся з вами. Тільки треба буде узгодити контакти, бо не знаю, чи на ЗФ є ПП.

  18. А от теж не знаю чи на ЗФ є ПП. Що то воно таке?

  19. Думаю, что приватне повидомлення. Такого здесь нет - только на форуме.

  20. 2015-02-23 в 23:54:55 | Аноним

    Так. Приватно можна писати на форумі.

Повернутися на сторінку
Прокоментуйте!

grin LOL cheese smile wink smirk rolleyes confused surprised big surprise tongue laugh tongue rolleye tongue wink raspberry blank stare long face ohh grrr gulp oh oh downer red face sick shut eye hmmm mad angry zipper kiss shock cool smile cool smirk cool grin cool hmm cool mad cool cheese vampire snake excaim question

Коментувати без реєстрації

(войти без комментирования)

Ім’я та сайт використовуються тільки при реєстрації

Якщо ви вже зареєстровані як коментатор або прагнете зареєструватися, укажіть пароль і свій діючий email.

(обов’язково)