Поточна інформація

Поточний конкурс:

Підкорення часу

з 29 лютого по 29 березня 2020 р.

 


Альманахи «Питання людяності» (2017) і «Ступені свободи» (2019) від літературного об'єднання «Зоряна фортеця»

Питання людяності Ступені свободи

Де придбати:

Ігродол • Ідео-Графіка: Питання людяності Ступені свободи

Конференція про кіберпанк онлайн! CyberPunk Culture Conference 2020

Четвер, 9 липня 2020 г.
Рубрика: Новини світової фантастики
Мітки: |
v

9 та 10 липня проходить онлайн-конференція, присвячена кіберпанку.

Реєстрація

Для того, щоб взяти участь у конференції (навіть в якості слухача) треба пройти реєстрацію на цій сторінці

Програмне забезпечення

Далі…

Deutscher Science-Fiction-Preis 2020

DSFPПоки всі чекають на цьогорічні результати Hugo Award, відбулося вручення Німецької науково-фантастичної премії. 6 липня у традиційних двох категоріях Deutscher Science-Fiction-Preis визначили найкращий роман та найкраще оповідання минулого року.

 

 Найкращим романом було обрано «Der Würfel» («Куб») автора Bijan Moini wurfel(видавництво Atrium). Це роман про майбутнє, де всім навколо керує ШІ під назвою «Куб», і вашу долю визначаєте вже не ви, а ідеальні алгоритми. Більше немає сюрпризів, вдалося подолати злочинність та забезпечити всім непоганий рівень життя. Звісно, за все треба платити, тому поняття інтимності у цьому світі майже стерлося. Герой роману не хочу миритися із таким життям та сам приймає рішення, знайшовши спосіб «зламати» алгоритми Куба. Але одного разу йому доведеться зробити вибір, що може змінити все навколо.
 Рецензенти наголошують на певній передбачуваності та вторинності сюжету, однак, це можна тлумачити і як бажання слідувати сучасним трендам. Навіть серіал WestWorld у третьому сезоні вкотре переосмислює ці теми, мотивацію схожих персонажів та можливий розвиток подій smile. Розмови про все більшу владу алгоритмів ведуться не перший рік та дуже важко сказати у цьому напрямку щось нове. Разом з тим, цілком справедливою є претензія до нерівності темпу розповіді та недоречності у третій частині книжки лінії із соціальною революцією, поверхневості та штучності цього конфлікту. До чеснот книжки відносять гарно опрацьований світ та живі характери.

 

 У номінації «Найкраще оповідання на німецькій мові» переміг Tom Turtschi з новелою «Don’t Be Evil» (Збірка «Nova Science Fiction 28» видавництва p.machinery). Сам автор говорить, що це майже класична новела про те, що станеться, якщо поєднати штучний інтелект із військовою машиною.

 

v
 

 Тож тема ШІ, як бачимо, набирає обертів. Це вже тенденція останніх років, якщо згадати шалену популярність Марка-Уве Клінга.Але перш ніж говорити про тренд ШІ у німецькій фантастиці, треба дізнатися, хто з німецьких фантастів здобуде у вересні Kurd-Laßwitz-Preis.

 

Онлайн-марафон фестивалю Book Space – 2020: «Майбутнє: (анти)утопії»

Цього року фестиваль Міжнародний книжковий фестиваль Book Space у м. Дніпро проходить онлайн. Центральна тема фестивалю тісно пов'язана із фантастикою: «Майбутнє: (анти)утопії».
Організатори планували дуже різноманітну програму, але новий формат вніс корективи. Проте, залишилося багато цікавих дискусій, які можна подивитися на youtube-каналі фестивалю чи на сторінці у Facebook Watch

 

 
Радимо звернути увагу на розмову про літературні агенції та лекції про антиутопії. Повна програма тут

 

Лауреатка спецвідзнаки «Українське сучасне фентезі» конкурсу "Коронація слова-2020"

bagryana1 липня 2020 року Міжнародний літературний конкурс «Коронація слова» оголосив переможців. Для багатьох нині відомих авторів фентезі цей конкурс був проривом, а видавці давно полюють на переможців та видивляються там нові імена. Особливо це стосується спецвідзнаки від Дари Корній і Тали Владмирової «Українське сучасне фентезі». В різні роки її отримували Ярина Каторож (2015 рік), Марина Смагина (2016 рік), Любов Відута (2017), Івахнов Антон (2018), Ольга Фира(2019).Цього року спецвідзнаку отримала вже визнана авторка Анна Багряна за рукопис «Вітряна гора», проте шанувальникам жанру її ім’я може бути не дуже знайоме. «Зоряна фортеця» спробувала дізнатися про що ж цей твір та познайомити читачів із авторкою.

Анна Багряна - українська поетеса, авторка прози, драматургиня, перекладачка. У її доробку понад 26 виданих в Україні та Європі книжок. Перекладає з польської, болгарської, македонської та російської мов. Лауреатка конкурсів «Коронація слова» та «Смолоскип», Міжнародної україно-німецької премії ім. О.Гончара.

 

Ви вже були лауреаткою багатьох премій, "Коронації слова" також, але спецвідзнака "Сучасне українське фентезі" - це перша жанрова нагорода, якщо не помиляюся. А цей роман - теж перший досвід роботи у жанрі фентезі, чи у попередніх творах є фантастичні елементи?

 bagryana

Так, це моя перша відзнака в номінації «Сучасне українське фентезі». І перший роман, написаний у цьому жанрі. В попередніх моїх творах можна знайти елементи фантастики, містики, міфології, чогось таємничого і незвіданого. Але саме до жанру фентезі, певно, найбільше тяжіє моя повість для дітей «Читотинь», яка, до речі, теж отримала відзнаку на «Коронації слова», ще в 2014 році. Там розповідається про країну Чинічляндію та різних вигаданих химерних істот. Така собі казка-фентезі для наймолодших. Роман «Вітряна гора» я написала минулого року. Свідомо вирішила спробувати себе в жанрі фентезі, розширивши вікову аудиторію – для підлітків і дорослих. Але мені хотілося, щоб це було суто українське фентезі, яке б ґрунтувалося на давніх віруваннях українців і одночасно – на реаліях сучасної України.
 

Класичне питання: про що ваш роман?

 

Це роман про пам’ять, що зберігається в кожному з нас, про зв’язок між людьми та стихіями природи. Про минуле, теперішнє і майбутнє. Про підлітка на ім’я Дейв, канадійця з українським корінням, який народився і людиною, і вітром водночас. Про вітряні млини і ще про багато чого іншого. Сюжет не переказуватиму, щоб тримати інтригу. Скажу лише, що закінчується твір досить оптимістично. Тому дуже хочеться, щоб він виявився пророчим для України.
 

Ви вже отримали Пропозиції від видавців?

 

Поки ні, але після того, як Дара Корній зробила на ФБ рекламу моєму роману-переможцю, читачі буквально засипали мене коментарями та приватними повідомленнями – запитують, коли і де можна буде придбати книжку. Тому, хочеться сподіватися, що виникне цікавість і з боку видавців. Принаймні, я чекаю пропозицій і готова до співпраці.

 

Далі…

42 фантасти про Неймовірне, Літературу і Все Інше. Вступне слово та випуск Перший: Ярина Каторож

Четвер, 2 липня 2020 г.
Рубрика: Спецпроект -> 42 фантасти
Мітки: | |
42
 

Сьогоднішнім матеріалом ми розпочинаємо спецпроект «42 фантасти про Неймовірне, Літературу і Все Інше». Відповіді на одвічні питання про життя та всесвіт, звісно, нам у цьому проекті не знайти. Але наблизитися до розуміння самого питання можна спробувати, адже всім відомо, що у правильно сформульованому питанні міститься половина відповіді.

 

В цей непростий час, коли кожного дня здається, що гірше вже бути не може, життя нас дивує знову і знову. Власне, а що ми про те життя знаємо. А про українську фантастику і тих, хто її творить? Не так багато, щоб скласти повну енциклопедію, тому ми і не намагатимемося цього зробити та не будемо друкувати довгі зарозумілі тексти. А от зібрати трохи інформації для наступних видань можливого путівника, подарувати кілька приємних хвилин тим, хто буде читати ці розмови, цілком можемо. Тому і будемо говорити з нашими героями. A почнемо з Ярини Каторож.

 

 


katorogh
Ярина Каторож – українська письменниця та художниця з міста Винники, що працює в жанрі фентезі. За свій дебютний роман «Алхімія свободи» отримала спецвідзнаку «Українське сучасне фентезі» від письменниць Дари Корній і Тали Владмирової на конкурсі «Коронація слова» у 2015 році. Наступною стала трилогія «Палімпсест», що принесла у 2018 році Ярині нагороду Chrysalis від Європейського товариства наукової фантастики.

 

 

Твоя перша книжка була написана у жанрі фентезі. Можна сказати, що саме фантастика стала «точкою відліку» для тебе як письменниці?
Так, можна. Спершу то була й «точка відліку» для мене, як для читача – я завжди надавала перевагу творам, дія в яких виходить за звичайні, реалістичні рамки; любила казки. «Алхімія свободи» - мій первісток-роман, але рукописи були й раніше. Пробувала писати прозу з дванадцяти років. Тоді за два роки я наклацала на клавіатурі рукопис, що мав зо три сотні сторінок. Він був жахливий і я рада, що світу його не показала. Зі katoroghштампами, ельфами і нелогічними завитками сюжету – але то таки було фентезі. Але ж і писати потрібно вчитись, чи не так? Опісля пробувала створювати оповідання, деякі з них були реалістичними, та такі речі в голові в мене виникають вкрай рідко. І коли почала зароджуватись справді вартісна історія, що полонила думки і творчий час – я навіть не вагалась, в якому жанрі писатиму. Тому «Алхімія свободи» - фентезійна.
Саме відсутність бар’єрів, притаманних реалістичним жанрам, дає мені найбільший приплив натхнення. Побуту й того, що відбувається за правилами, в реальному житті – хоч відбавляй, і писати про це мені не було тоді цікаво.
 

 

То фантастика приваблює тебе несхожістю на реальний світ?

Якщо говорити про візуальну, естетичну складову, то мене, звісно ж, приваблюють атрибути, притаманні фентезі – магія, красиві краєвиди та споруди; можливість бути будівничим міст, які не могли б існувати насправді, та вигадником мов, звичаїв, обрядів, того ж таки побуту, відмінного від справжнього. Фентезі – це цілковита свобода для автора. В цьому – його головна перевага. А ще – велика відповідальність, адже доводиться якісно описувати все, що навигадувала, щоб воно не виглядало по-дурному, захоплювало.

Фантастика насправді дуже прив’язана до того, що відбувається з автором в його цілком прозаїчному житті. Ну, принаймні в мене це так. І тому вважаю, що задум вдався, коли вийшло поєднати якісь вигадані обставини з відчуттями, які можна пізнати насправді. Тут вважаю головною перевагою змістовності жанру те, що можна вигадати свій світ і переконати читача в тому, що він реальний.

Далі…