Chimera

Registration date: 2015-03-01 02:50:39

Nickname: Chimera

Comments: 3

Edit personal data


Last comments:

  • Охоронці доріг
    2015-03-15 04:35:21

    Давно не читала такого маразму. Після того, як байкер хапає дитину за шию і відкидає назад на швидкості, можна далі просто не читати. Автор явно не має ані найменшого уявлення про що ж пише. Скажу Вам однозначно, дитина не виживе, шия зламається, після чого дитина найвірогідніше таки впаде під фуру.

    Автору треба поводити мотоцикл пару років або хоча б проконсультуватися з байкерами. А краще взагалі не писати про них усілякі дурощі (це я Вам як байкер кажу!). І взагалі, щоб Ви не писали - думайте!!!

    P.S. Геть цей жах з топу!

  • Він, вона та його Тінь
    2015-03-14 03:12:22

    Док, Юлес Скела, дякую за добрі слова.

  • Зірка смерті, зірка життя
    2015-03-06 03:14:37

    Спочатку про сумне.

    Мовні помилки просто суцільним потоком, майже у кожному реченні:

    За деякий час – згодом (типова помилка при перекладі з російської)

    стояв легкий металічний стіл - металевий стіл

    молодий чоловік – русизм. Краще: юнак, молодик, парубок

    з підлоги висунувся такий же металічний стільчик – висовуються з нори, краще: виїхав. Знову: металевий

    Співробітники компанії переглянулись – хоча б перезирнулися

    Залишаючи лише – залишаючи тільки

    закопане на одну третю в ґрунт – на третину

    до нього прямували двоє здоровил – до нього простували (по сенсу краще)

    Цього мені ще не хватало! – не вистачало

    Не звернув на неї ніякої уваги – жодної уваги

    психіка більш стійкіша – або «більш стійка» або «стійкіша» (ступені порівняння прикметників)

    Он де мій "бегемотик". – Бегемотик з великої або без лапок

    З цією фемботом – з цим фемботом

    З мене достатньо – З мене досить або мені достатньо

    Фембот з погордливим виглядом – гордовитим виглядом

    Але красота красотою – краса красою

    на протязі всього гравітаційного маневру – протягом усього гравітаційного маневру (на протязі означає «на сквозняке»)

    системи працюють в нормі – або «працюють в штатному/нормальному режимі» або просто «системи в нормі», без «працюють»

    Повертайся у відсік керування – здається, це називається «на місток»

    Нарозмовлялись і досить. Пора вияснити з чого ж складається астероїд – Поговорили, і досить. Час з’ясувати

    переключився на головний монітор – перемкнувся

    Можеш за мене не турбуватись – через мене

    думати над походженням астероїда - думати про

    оточення затьмарилось – що вибачте відбулося?

    доторкнутись до неї – торкнутися неї

    пролунало всередині єства – звучить неадекватно

    І до того ж, сила силенна розділових знаків не тих і не там, де треба.

    Далі трохи про позитив.

    У коментарях казали про три сюжетні лінії, і що треба написати три окремі оповідання – ні, ні і ще раз ні! Уважному читачеві абсолютно зрозуміло, що коханка того Амоса потрібна, щоб пояснити чого ж герой попхавсь у ту експедицію. Інакше навіщо б герой взявся за довгострокове непріоритетне завдання на якому багато не заробиш. Фембот-напарник потрібен, щоб рятувати і допомагати, і створювати кумедні ситуації (напр. стояти над головним героєм кожен раз коли він прокидається). І взагалі у пригодницькому жанрі без напарника «не солідно». Для гарної пригоди потрібна компанія.

    «Берта тут почувалася, як гайка в мастилі» – дуже сподобалося

    Про суб’єктивне сприйняття.

    Навіть уважному читачеві зовсім не очевидні деякі моменти:

    1 – на початку згадується автоматична дослідницька станція, що її запустили до Мімаса кілька років тому і вона успішно зникла. Поки дочитаєш до того місця, де вона зруйнована пропливає повз Бегемота, вже забуваєш про що була мова, і потрібно гортати назад щоб перечитати. Інакше не зрозуміло, чого запала тривожна мовчанка.

    2 – якщо дуже уважно читати, то скрізь по тексту поступово по пунктах пояснюється, що то за Мімас, і звідки взявся астероїд, і все ніби гарно розписано. Але чомусь коли перший раз читаєш, все це залишається незрозумілим. Доводиться другий раз перечитувати. І з коментарів я зрозуміла, що не лише мені. Не вистачає якихось акцентів на цих моментах, щоб запам’ятовувалися краще.

    А тепер про найсумніше. Два основні ляпи усього оповідання.

    Перший викликає нервовий сміх.

    - Згідно з дослідженнями, - повчально продовжила Берта, - жіноча психіка більш стійкіша в екстремальних ситуаціях, ніж чоловіча. Тому компанія останнім часом в далекі експедиції посилає змішані екіпажі

    Це пояснення загнало мене під стіл. У робота немає психіки, ні жіночої ні чоловічої.

    З одного боку, у довгій подорожі чоловікові може бути приємніше потеревенити з дівчиною-роботом, ніж з робохлопцем.

    Але довга подорож у космосі – це завжди потенційна небезпека. У будь-якому разі, людина і робот зіштовхнуться з труднощами, що їх будуть долати разом, до того ж поряд з людиною нема інших людей. У таких умовах починається олюднення робота, його вже сприймають як живого, а не машину, і як друга. І якщо щось станеться, можливі неадекватні реакції з боку чоловіків.

    (Статистика зібрана у військових конфліктах свідчить, що коли вбивають солдата-чоловіка, інші солдати-чоловіки можуть продовжувати адекватно виконувати бойове завдання. Але якщо вбивають солдата-жінку, у оточуючих солдат-чоловіків «зриває дах» і вони не здатні далі до виконання бойових завдань, вони починають криваво мститися. Це інстинкти. Автор може цього не знати, але корпорація, яку він описує, цього не враховувати не може)

    Так що автор мене не переконав, що потрібна робо дівчина. Придумайте краще пояснення. Або взагалі не пояснюйте.

    Другий – повністю знищує усе оповідання. Після фрази «- Знищ її! – знову пролунало всередині єства» – далі можна не читати, треба викидати у смітник.

    Знищ її! – це реакція дурнуватої людини і то далеко не кожної. Але аж ніяк не «Зачинателів» - цих не суперлюдей, а суперістот. Якщо вони створюють всесвіти, то вони мають бути мудрі.

    Знищ її! – це дуже дуже тупо, це найнизькопробніший штамп, який взагалі можна собі уявити.

    Де логіка?!!!! Навіщо її вбивати? Він просто міг сказати «Берто, припини роботу. Повертайся негайно». І вона б повернулася.

    (Але тоді «не було б кіна», тобто герой не озвірів би й не вхопився за той Зародок Всесвіту.)

    До того ж, з тексту не зрозуміло як «Зачинателі» так легко взяли над ним контроль. І тут же він легко від нього позбувається. Фігня повна – не вірю. Вони ж там далеко-далеко, ледве на зв'язок прорвалися. Не можуть «зачинателі» керувати ним. Кричати-попереджати – так повірю, але не більше.

    Давайте думати логічно:

    Якщо «Зачинателі» докричалися таки до Марко, і він відкликав Берту, що могло заволодіти героєм і підштовхнути його до того самого красивого останнього абзацу, який і був потрібен автору?

    Відповід прям під носом: зародок всесвіту! Величезна сила, що прямо під боком не може впливати менше, ніж сила з далекого всесвіту. Зародок хоче народитися у новий всесвіт. І що йому до того, що він знищить уже існуючий. От він скоріше й візьме під контроль героя і примусить себе активізувати.

    Особиста трагедія героя, його «помирання» і «Всесвіт під загрозою» сльозу з читача мають «вишибати» не гірше за вбивство Берти.

    І наостанок. Ви не повірите, але оповідання мені дуже сподобалося. Читала з великою цікавістю. Успіхів Вам на конкурсі.