inter1

Registration date: 2013-01-22 09:04:43

Nickname: inter1

Comments: 20

Edit personal data


Last comments:

  • Як відмовляють видавництва
    2014-02-16 16:15:58
    Підсумовуючи досвід спілкування з російськими видавцями: 26 відмов від 17 різних видавництв
    Усього по українських видавництвах я зібрала 18 відмов від 17 різних видавництв

    Ольго, а не могли б ви поділитись своєю базою видавництв і контактів? Думаю, це могло б бути цікавим не лише мені. Наперед дякую.

    Кстати, совсем недавно в своем ЖЖ вывесил подобную статью Никита Аверин - редактор Астрели

    Пан Мышиус, киньте будь-ласка ссилку на свій жж.

  • Маґоґ
    2013-09-08 23:53:19

    Обнадійливий початок, який не виливається ні у що хороше (вже не перший раз пишу одне й те саме, але це на я, а автори винуваті))) Ідея того, що після телепорту змінюється душа людини непогана. Використання тіл пасажирів для захоплення Землі - теж непогано.

    А ось супер-сила в іншому світі і безкінечні блатні розмови відвертають інтерес. Крім того на мій погляд у оповіданні забагато сечі і геніталій. При цьому під "забагато" я маю на увазі, що вони взагалі присутні. Оповіданя стає якимось гидким (навіть дивно, що моральні баталії розгортались на "шостому поверсі", а не тут).

  • Д-12
    2013-09-08 14:28:53

    Той незручний момент, коли не знаєш, що сказати про оповідання…

    В мене є один універсальний спосіб перевірки того, гарне оповідання чи ні. Я уявляю, що читаю збірку. Спершу прочитав оповідання Олді, потім щось стареньке із Бредбері, а потім, наприклад, «Д-12». Якщо воно вписується у такий збірник — все класно. Якщо ні — недостатньо добре.

    Це оповідання на мій погляд до такого умовного збірника не вписується. Але чому сказати не можу. Все добре, сюжет, стиль, ідея з подачею розповіді. Особливо сподобалась кліматична зброя прибульців і те як люди живуть у верхніх поверхах будинків. Але чогось не вистачає. Чого, сам не знаю.

    Тому скажу лише банальне, що стосується нас всіх, автору слід більше (ще більше) читати і писати. Шлях яким він іде однозначно правильний і на ньому у автора все вдається.

    Бажаю подальших успіхів.

  • Огидний шостий поверх
    2013-09-08 13:55:24

    Підлітки, переміщення між світами, романтика… Щось нагадує. Цікаво, слово «Відень» автору ні про що не каже…

    Тепер по самому оповіданню. Так вийшло, що я його читав за два заходи і як виявилось прочитав два різні твори. Перша частина для мене закінчилась на початку мандрування ліфтом і вона мені надзвичайно сподобалась.

    Чудовий початок, де старший брат розповідає про те, що будинок побудовано неправильно. Це інтригує. Наче нічого страшного не відбувається, але вже розумієш, щось тут не так. Це майстерно закинутий «гачок» і особисто я на нього попався.

    Потім була подорож ліфтом. Ліфт сам по собі страшний: можна застряти, може трапитись щось гірше (http://www.youtube.com/watch?v=kYfr0Eakrtw), при цьому всі ми ним користуємось. Тобто автор перетворює звичну річ на щось страшне і химерне. Це було круто.

    А потім почались лесбіянки… Ні, сама ідея світу з повною сексуальною розкутістю не така вже й погана, але те, як говорять персонажі, просто жах. Жахолюб (вибачте за каламбур) вже навів найгірший епізод діалогів і я з ним повністю згоден. «Секс»-світ наскільки гіперболізований, що зі страшного і загрозливого перетворився на якийсь недолугий. І я вже не перший, хто це помітив.

    Ще один недолік – відсутність дії. Героїня потрапляє в інший світ і… нічого не відбувається. Це те саме, що Аліса, потрапивши у чарівний світ, просто сіла б і чекала доки її заберуть, а потім її таки забрали б.

    «Порадував» і антагоніст, який прийшов, навіщось хотів викрасти прибулих у цей світ, а потім його просто прогнали. Що він взагалі робив у оповіданні? Правильно, нічого. Тоді навіщо про нього згадувати?

    Ну, а добив оповідання охоронець проходу, який сам не знає чому і як, але отримав супер-пристрій для проходу між світами. І, звичайно, про все розповідає школярці. При цьому діалог абсолютно штучний.

    Одним словом, недотягнули. Підвела відсутність цілісної ідеї твору. При цьому сама техніка письма дуже не погана. Не розумію, як Ловчиня птахів могла припустити шкільний вік автора, тут відчувається стиль. Тому бажаю успіхів.

  • Другий палець в небо
    2013-09-08 11:46:19
    Треба будувати на Україні в Криму. А то всі кудись їдуть по витрішки чи до Турції чи ще кудись а все цікаве можназробити на місці. І це ж фантастика))) Можливо років за надцять і побудують щось подібне

    Та я ж не проти. Хай будують. Але навыщо їх будувати саме в цьому оповіданні? На моюб думку слід розуміти, про що ви пишете. Якщо про будинки - то про будинки, якщо про містика-наставника - то про нього. Все інше краще викидати, тоді читач бачитиме саму суть, а не розпорошуватиме увагу. Так само і ви не розпорошуватимете сили. Звичайно це субєктивно.

    Для серйозності та інших, вказаних вами, аспектів) на мою думку, необхідно більший формат.

    Куди вже більший)) і так під 60 тис. знаків))

    А тут необхідна динаміка

    Хотілося б почути думку інших читачів, але мені значно цікавішою була перша частина, де динаміки взагалі не було, але розповідалась цікава історія. Можливо я помиляюсь.

  • Інкубатор (Дискваліфіковано. Автор не проголосував)
    2013-09-07 19:30:29

    Чесно кажучи сюжет здається надуманим. Якісь енергетичні істоти звідкись і навіщось втекли, а істота, яка має їх забрати назад шукає допомоги у людини яка випадково прилетіла на планету. Так само надумані і методи боротьби з ними. Персонажі картонні. Діалоги штучні. Багато русизмів.

    Разом з тим читати легко і бажання закрити оповідання на середині не виникає. Думаю це вже добре. Тому успіхів. Потенціал у автора точно є. Не вистачило лише достойної ідеї. Якщо ж буде ідея і діалоги і персонажі підтягнуться.

    Успіхів.

  • Другий палець в небо
    2013-09-07 18:21:51

    Перше, що хочу відзначити – це експеримент із розділом одного великого оповідання на два менші, які вписуються у необхідну кількість знаків. Не впевнений, що це за правилами, але якщо організатори вирішили, що все в порядку, значить будемо довіряти їхній думці. Єдине, цікаво, як за оповідання голосуватимуть. Можливо частина з тих, кому воно сподобалось проголосують за «перше», а частина за «друге» і як наслідок жодне у фінал не вийде. А можливо вийдуть обидва. Побачимо.

    Тепер по самому оповіданню. Не подумайте, що я граю в угадайку, але воно мені нагадує оповідання «І тисячу років війна». І там і тут використовується по 2 фантприпущення. Яка ідея цього оповідання? Пошук себе матеріально-успішною людиною, якій набридло столичне життя і вона повертається до батьківського дому, де зустрічає містика-наставника. Тобто за «фантастику» відповідає саме наставник. Але чому тому тоді дії оповідання відбуваються у світі, де в Криму будується кілометровий будинок з використанням якихось невідомих технологій? Особисто я все це просто викинув би і переніс гг в наш час. Нехай українець виконує будівельні замовлення в Малайзії чи Китаї. Яка різниця? На містичний сюжет це не впливає.

    Тепер про містику. Перша частина була суто реалістична і коли я її читав, вірив всьому, що відбувається (крім супербудинку в Криму, звичайно), а поява невідомого біля залізничних кас стала родзинкою, яка заінтригувала, було очевидно, що він ще з’явиться. Я губився у думках, чому хтось хоче, щоб гг сів на потяг. Але зустріч з дядьком-наставником перетворила реалістично-містичну сильну історію в маразм. Ці польоти в космос і стаканчик (СТАКАНЧИК!) завдяки якому переміщуються у просторі для мене просто поховали розповідь. Абсолютний абсурд. Крім цього знищено загадковість історії.

    Звичайно це суб’єктивно, але все ж мені хотілося б, щоб залишилась недосказаність. Натомість містик-наставник відкриває всі карти і демонструє всі фокуси.

    Можливо ви й хотіли зробити такий веселий балаган з польотами в шамбалу і на марс, тоді мої вітання, це вдалось. Якщо ж ви хотіли зробити серйозне оповідання – друга частина потягла його на дно. І звичайно не можна не згадати про лист шефу. Я в архітектурі розбираюсь не краще ніж автор, але розумію, що все там написане не має жодного сенсу. Ви просто добили оповідання абсурдом. Навіщо, не розумію. Хоча, не виключаю, свідомо.

    П.С. До топу, якщо ваше оповідання буде в моїй групі можливо візьму. Є дуже сильні моменти, гарний стиль. Тому краще вкажіть, за яку частину голосувати. Щоб не плутався ні я, ні інші.

  • Єврокон-2013 завершено!
    2013-04-15 11:31:26

    Хотілося б почитати хоча б короткий огляд по майстер-класу. Що говорили про оповідання, які недоліки. Ніхто не планує його зробити?

  • Учасники семінару з синопсисів
    2013-04-12 22:45:48

    Отож, як і обіцяв, короткий переказ семінару з синопсисів. Якщо щось не правильно запам’ятав, вибачайте і буду вдячний, коли мене поправлять.

    Найперше, навіщо синопсиси. До великих видавництв щодня надходить надзвичайно багато рукописів і тому навіть швидко їх переглянути неможливо, а завдяки синопсисам видавець одразу може зрозуміти, підходить йому даний твір чи ні.

    Синопсис має бути невеликим за обсягом (2000-5000 знаків) і містити стислий переказ твору. Крім цього в синопсисі має бути «шапка», в якій міститься інформація про автора, його контакти, обсяг твору, жанр. Приклади таких шапок є у синопсисах Ярослава Верова і Тетяни Плихневич. «Шапки» в них різні: у Плихневич вони більш розгалужені. Зокрема, вона вказує місце дії, хто герої, яка цільова аудиторія твору. Наскільки я зрозумів, так робити можна, інколи бажано, але не завжди обов’язково. Єдине, що Плихневич робити було не варто – писати тему та ідею твору. По-перше в цьому легко помилитись, а по-друге, визначити їх – робота редакторів. Також не варто було вказувати, що роман має свідоцтво авторського права – редактору це не цікаво.

    Відправляючи синопсис необхідно правильно називати текстовий документ. В назві слід казати, що це синопсис, хто автор і назву твору. При цьому не слід використовувати крапки (.), бо це ускладнює роботу комп’ютерів, замість них краще скористатись нижнім підкресленням ( _ ). Тобто приблизно пишемо так: Синопсис_Юрій_Андрухович_12_обручів. На мій погляд виходить забагато слів, але ім’я, напевно, можна прибрати, залишивши лише прізвище (хоча я не впевнений).

    В синопсисі слід уникати надмірної деталізації, зокрема, використання великої кількості імен (у них легко заплутатись). Бажано написати гарним стилем, але можна і публіцистичним. Не слід намагатись заінтригувати редактора (тим більше, це неможливо), використовуючи фрази на зразок «а що буде далі, ви дізнаєтесь в другому томі».

    Ну і звичайно, не можна допускати орфографічних і граматичних помилок. Вони значно підвищують шанси на відмову.

    Тепер коротко перекажу, які були зауваження по конкретних синопсисах.

    Тетяна Плихневич. Всі синопсиси дуже великі за обсягом. Також зробили зауваження, що автор надто полюбила використовувати три крапки (…).

    Ольга Кай. Вклалася в обсяг, але надмірно деталізувала. Дуже багато імен і в них швидко заплутуєшся. Замість цього можна було казати «його брат», «її чоловік» тощо. Не було «шапки».

    Наталка Ліщинська. Так само немає шапки і контактів. Крім цього спробувала інтригувати редактора , наприклад: «Можно ли в шестнадцать не влюбляться? Конечно, читатели, задерживая дыхание, будут переживать, потому что Вера влюбилась в мерзавца». Так робити не можна. Крім цього не було вказано, деякі важливі речі, зокрема, чому головна героїня стало охороняти портали, хто її призначив.

    Синапсис. Перше і найочевидніше – помилка в слові «синопсис» вже в назві документу, друге – відсутність імені автора і контактів. Крім того цей текст не являється синопсисом, це, швидше, розширена анотація.

    Ярослав Веров. Книга «Господин Чичиков», на яку написано синопсис вже кілька разів перевидавалась. Синопсис написано професійно і претензій до нього не було. Єдине, автор вказує, що готовий змінити місце дії роману на вимогу видавця. У даному конкретному випадку, це було доречно, але в цілому так робити недоречно. Не можна написати роман про ельфів і додати, що на вимогу видавництва готовий замінити їх на вампірів.

  • Учасники семінару з синопсисів
    2013-04-12 16:43:34

    Сьогодні напишу огляд по семінару, але викладу пізніше. Вдома немає інтернету(

  • Нагадування учасникам МК Олді
    2013-04-10 17:37:14

    Потрібна допомога небайдужих, якщо в когось є синопсиси, які завтра розглядатимуть на майстеркласі скиньте будь-ласка на мило alex-pysarew@ukr.net

    Наперед дякую

  • Учасники семінару з синопсисів
    2013-04-10 17:28:06

    Тільки хотів роздрукувати синопсиси, а їх вже немає(((

    Якщо мене хтось чує, скиньте будь-ласка тексти на моє мило alex-pysarew@ukr.net

  • Погоничі вітру
    2013-02-21 00:08:58

    Я побачив 2 оповідання. Перше — блискуче. Воно розповідає про життя кочівників, звертаючи увагу на устрій їхнього життя, традиції, культуру. Цьому віриш. Героям співпереживаєш. Особливо сподобався початок, коли автор знайомить нас із другорядними героями, тимчасово залишаючи поза увагою основну героїню. Дуже вдало написано. Єдине зауваження до цієї частини слова ампутація, кінцівки і протези. Як вже казали, треба підібрати синоніми, слова вибиваються із загального ритму.

    А потім наче удар по голові і починається друге оповідання. Воно майже повністю складається з великого монологу, у якому справжня кочівниця не зрозуміла б і половини слів. Цю частину, напевно, слід повністю переробляти. Можливо, вона писалась поспіхом напередодні дедлайну.

    Тому бажаю автору успіху і сподіваюсь на вихід оповідання до другого туру. Для мене вона наразі третє в групі (хоча ще 6 не прочитав)

  • Інше життя
    2013-02-21 00:04:58
    я постараюсь не оминути жодного оповідання.
    Оце самопожертваexcaim Мен аби свою групу перечитати і відкоментувати хоча б половину sick.

    Сподіваюсь на відгук і бажаю швидкого одужання!

  • Зефір для Дженні (Знято на прохання автора)
    2013-02-20 23:50:54
    З мінусів - я так і не зрозумів, що там сталось, з чого почався отой жах. Ну й неоригінальність, твір губиться серед інших містично-постапокаліптичного напрямку.

    На конкурсі скльки слабких творів, а критикують чомусь хорошийoh oh

    Оповідання справді сильне. Вдало використані флешбеки по-троху розкривають світ. Гарно написано, автор незважаючи на помилки (див. вище) відчуває мову інтуїтивно, читається легко.

    З приводу того, що незрозуміло, що сталось у світі. А й не повинно бути зрозуміло. Щось сталось і зараз у світі нечисть. Історія не про глобальну катастрофу, а про конкретну людину і її боротьбу за себе і спробу хоч трохи помститись.

    Крім цього твір не губиться, бо сильних від початку і до кінця творів, де витримано високий клас тут не багато. І губитись немає де.

    Буде шкода, якщо твір не вийде з групи лише через автоматизовані переноси і деякі русизми.

  • Інше життя
    2013-02-20 23:37:47

    Шановні критики, вибачте, що я до вас звертаюсь. Склалась така ситуація, що на деякі оповідання у третій групі майже немає відгуків. А вилітати з конкурсу навіть не дізнашись за що, не хочеться. Якщо не складно, покритикуйте будь-ласка.

  • Ліквідатор міфічного зла
    2013-02-20 23:35:10

    Спершу про хороше. Сподобалась ідея. Існують паралельні світи і спеціальний відділ поліції, який слідкує відловлює злочинців, які до них проникають. Супер! Не забувайте про цю ідею, вона дуже благодатна і дозволяє писати хоч серію романів про роботу цього відділу. Якщо постараєтесь зможете все життя писати лише про цих поліцейських і продавати книжки мільйонними накладами.

    Тепер про це конкретне оповідання. І тут як на мене хорошого практично немає.

    Загальне враження псує перше ж речення. «одягнутий в чорний бронекостюм з екзоскелетом, з платиновим жетоном з геральдикою служби міжвимірної поліції СМВП» В цьому уривку тричі підряд використовується «з». Не знаю, може ви зробили це навмисно для оригінальності мови, але більше так не робіть.

    «По коридорам корабля к блоку» Я не філолог і майже ніколи не звертаю уваги на подібні помилки, але це «к» наміть мені ріже очі. До блоку! Не знаю, як ви спромоглись на таку помилку тим паче вона повторюється неодноразово.

    Далі претензії по сюжету. Надто простий. 1) Сказали що втік злочинець. 2) Поговорив з тими, хто міг його бачити 3) Отримав інформацію про те, де він 4) Затримав

    Вам самому не здається, що це надто лінійно?

    Наступна претензія — не вважайте читача ідіотом, не треба йому все розжовувати. Наприклад: «В домі і під домом була замаскована регіональна база служби прихованого поліцейського спостереження за кримінальним світом планети». Навіщо пояснювати, що стежать саме за кримінальним світом? Ми вже знаємо, що головний герой поліцейський, за ким йому ще стежити? «В домі була замаскована регіональна база служби прихованого поліцейського спостереження». Все, цього достатньо. Все зрозуміло.

    Так само перевантажені діалоги. «Розпитаю у своїх міських знайомих по темі, яка тебе цікавить. У мене велика клієнтська база. Я знаю всіх магів і чаклунів у місті. Дізнаюсь все, що зможу, про усіх магів, які прибули в місто кілька днів тому» Ви чули, щоб хтось так говорив? «Я розпитаю своїх знайомих про чаклунів, які прибули у місто. Може вони зустрічали когось незвичного». Я б написав так, смисл той самий, а слів менше.

    «Якщо ти шукаєш троля Чіліно, то він не в місті. В складі групи найманців він вирушив в Південний кленовий ліс. Він не скоро повернеться. А друїд Сантьяго має бути в своєму Древньому лісі. У друїдів сьогодні якесь свято» А це мені взагалі навіщо знати? Якийсь друїд, якийсь троль… Їх немає в оповіданні, вони ніяк не впливають на сюжет. Навіщо їх згадувати взагалі?

    Ось ви згадуєте про турнір і в цьому є сенс. Це вдалий хід. Через нього у місті багато магів і знайти потрібного стає складніше. Цей факт безпосередньо впливає на сюжет. А як на нього впливає свято друїдів? Ніяк. Значить і згадувати не варто.

    Є претензії і по вчинках героїв. На базі ціла купа поліцейських, яких інструктують щодо втікача. Але на штурм башти герой іде сам, він навіть нікого не повідомляє про те, що знайшов «чаклуна». Чому його не можна оточити? Швидко зібрати сотню поліцейських? Тим більше через самостійність героя злочинець ледь не тікає.

    І останнє. Кінцівка лишня. Її не треба переробляти чи редагувати. Її треба просто видалити. Оповідання про пошуки злочинця. Воно не про особисте життя поліцейського. Хочете напишіть ще одне оповідання про нього. Але не варто з двох оповідань складати одне.

    І бонус. Колись давно я читав ранні оповідання Желязни, написані ще до Хронік Амберу, хоча на подібну тему. По суті це були різні варіанти початку роману. Ці оповідання були дуже слабкі, відчувалось, що желязни просто набивав руку і шукав свою тему. Тому, якщо будете працювати, то можливо, хтось колись прочитає це оповідання і подумає: «навіть не віриться, що такий відомий автор міг написати таке оповідання». Тема у вас вже є. Працюйте і удачі.

  • Ринок пропащих душ
    2013-01-24 13:00:26

    Вибачайте за офтоп, але вчора прочитав анекдот і не можу стриматись:

    Китаєць продав душу Дияволу. Через тиждень вона зламалась

  • Нежата
    2013-01-24 12:24:53

    *коментар, звичайноsick

  • Нежата
    2013-01-24 12:05:50

    Оповідання про те, що було б, якби німці перемогли у другій світовій, а одну українську дівчинку визнали б фольксдойче і племінницею рейхскомісара

    Найкращий коментарій)))