Comments: 3

1. 2015-09-30 в 15:56:33 | Аноним
   

   Така назва, що ніхто не наважується коментувати.

2. 2015-09-30 в 16:43:45 | Конструктор
   

   ахаха...ну чому ж не наважується)) це не через назву...це тому що твір повний брєд)) єлє-єлє читалось...дофіга незрозумілих слів...імен...все наплутно....а ще авторе, вчіться правильно будувати речення і використовувати в ньому один час, а бажаніше - в абзаці. А то у вас оповідання - олів'є!

3. 2015-10-01 в 21:18:56 | L.L.
   

   Був претендент на місце в топі, але жереб випав на інше оповідання.

   А це я читала за дуже цікавих обставин, і результат теж виявився цікавим.

   Було це вночі; я чекала нічну радіопрограму, де мав давати інтерв'ю мій кумир. Початок - о першій ночі та ще й між робочими днями. Спати хочеться неймовірно. І водночас - страшенна нетерплячка почути кумира. А тут ще треба читати конкурсні оповідання, щоб встигнути проголосувати.

   Я й почала читати, щоб згаяти час - черга якраз дійшла до цього твору. Читала й думала: ну й маячня! Взагалі, жанр явно не мій, і такі твори зазвичай не справляють на мене враження. Однак я сама не помітила, як воно мене захопило. Збагнула це я лише на ранок, коли на превелике здивування виявилось, що я пам'ятаю і оповідання теж, а не лише інтерв'ю з кумиром.

   Значить, автор зумів так написати навіть в "не моєму" жанрі, що захопив. Це варто місця в топі; вирішила, що візьму на двійку, якщо не трапиться конкурентів. А конкурент трапився, і жереб вирішив долю моєї двійки... Може, це й правильно - чи варто керуватися в виборі пристрастю до кумира, який до того ж не має жодного стосунку до літератури?..