Вернуться на страницу

Comments: 8

  1. 2015-02-03 в 03:50:37 | Альтаїрченко

    От Ви класно пишете. Але оповідання не те щоб просто не закінчене - воно обірване десь на середині. Це якби історія про трьох поросят зупинилася на моменті, коли старше поросятко тільки почало будувати цегляну хату smile

    Добре прописано внутрішній монолог героїні. Зрозуміло, у якому вона світі живе і у яку халепу потрапила.

    Початок дуже сподобався (п'ять з плюсом!). Середина токож. Потім казковий світ став занадто рожевим навіть для мене smile Навіть злякався, що зараз буде якийсь жахливий кінець: або принц виявиться вампіром, або дівчину просто підставлять, використають, задушать і все таке. Ну або вона посваритбся з принцем і втече назад до космосу. Ну - і це найймовірніше - прокинеться у лікарні і з'ясує, що все це була галюцинація викликана ліками, що вприснув чудо-скафандр.

    Взагалі, треба було, щоб героїня у казковому світі потрапила у серйозну халепу, але потім усе закінчилося хепі ендом. А тут головна халепа - що дипломатка косо подивилася smile

  2. Класно! Схоже на частину чогось більшого.

    Обірваність не на користь, бо тільки розпалила уяву. Читач в моїй особі виявився обманутим long face Йому показали цукерочку, навіть дали спробувати і відібрали.sick

    Трапляються очіпятки.

    І дракони... Моя слабкість... Після Маккефрі...

    Я пойорзала, а що – зручно.

    у скафандрі звісно зручноcheese

  3. Альтаїрченко дякую за коментар.

    А коли рожевості стало занадто?

    Мені здавалось, що халеп у ГГ достатньо було wink

    Ліандра дякую за коментар.

    Я пойорзала, а що – зручно.
    у скафандрі звісно зручноcheese

    Малося на увазі зручність більше в символічному ніж у фізичному плані wink

    Зручно на шиї в "нареченого" grin

  4. Малося на увазі зручність більше в символічному ніж у фізичному плані wink
    Зручно на шиї в "нареченого" grin

    Приймається! grin

  5. 2015-02-05 в 04:20:17 | Альтаїрченко

    Ну, рожевість наростала поступово, від першого діалогу з драконом. Але зашкалювати вона стала приблизно На цьому абзаці:

    "Ми мовчали до самої зупинки карети. На вході до палацу нас зустрічала ціла делегація парадно вдягнених людей, хвала глибокому космосу, що не драконів. Тут були: жінки й чоловіки у білому одязі, військові у червоних латах зі плащами такого ж кольору. Я ловила зацікавлені погляди присутніх. На мій подив, майже, всі очі, що витріщалися на мене, були карі, тільки, дуже рідко, серед військових зустрічалися яскраво червоні."

    Є ще такий цікавий момент: напочатку героїня - сувора і цинічна. Але потрапивши у казку швидко перетворюється на маленьку дівчинку, що грається яскравими ляльками. Звідси можна заключити, що суворість і цинізм - зовнішня маска, під якою ховалася досить ніжна істота, що мріє про принців і казкові палаці. А це - чудова тема!

    Остання халепа, що спіткала героїню - падіння крізь атмосферу. Після зустрічі з принцем "халепи" були приблизно як в принцеси на горошині smile

  6. Дякую Альтаїрченко

    Принцеса на горошині в чудо скафандрі smile цікаво.

  7. 2015-02-15 в 12:51:24 | ДонькаДонКіхота

    дуже симпатично. хочеться читати далі. звісно, це виглядає не як оповідання, а як частина більшої речі - повісті чи роману. це перший твір, який мені реально сподобався. так тримати. героїня виглядає живою, людиною, а не лялькою із штучним мовленням, нав’язаним автором. гарно.

    а от мову треба трошки підучити.. місцями трапляються і коми не до речі, і стилістичні грішки. але небагато. редагування все виправить.

  8. ДонькаДонКіхота дякую за коментар

    а от мову треба трошки підучити.. місцями трапляються і коми не до речі, і стилістичні грішки. але небагато. редагування все виправить.

    Над цим працюю, але не все виходить як бажається, red face

Вернуться на страницу