Вернуться на страницу

Comments: 13

  1. О, ТАААК! Деяких сусідів хочеться не те щоб до чортів послати, а ще й кудись подалі)))) Легка симпатична річ, з гарним гумором. Одним словом – сподобалось.

    Бісеня - молодць, здорово проблему вирішило – це з тим, щоб повернутися? Одного гуцула забрав, а завтра хазяїн нового приведе, а бабці знов чортихатися! Втім, все логічно – на то воно і бісеня, врешті решт.

    Окремо дякую, автор, за те, що ваш герой не прокинувся з похмілля. І що взагалі він прокинувся не в першому реченні))

    Ну, а тепер буду прискіпуватися.

    Реакція людей.

    Як я розумію, Домна бачить біса не вперше, так? Вона кличе до себе Олега, потім заглядає у шафи, нарешті вона спокійно сприймає, гм, трохи дивне створіння у себе в кімнаті. Тобто, не спокійно, звичайно, я маю на увазі, що вона не дивується, не запідозрює себе у божевіллі, а реагує так, ніби до квартири заліз звичайний злодій, а не чорт з копитами. З цього робимо висновок – вона очікувала на появу бісеня, вона його вже бачила, а може, й перекинулась парою слів. То може, б це в тексті більш ясно показати?

    Бо пояснення: «Мені після війни вже нічого не страшно», - якось... Вона ж жива людина, а не машина. Не боятися людей, і не боятися чогось геть незрозумілого – трохи різні речі.

    Втім, з Домною більш-менш зрозуміло, мене більш турбує Олег...

    «Олег тільки покачав головою, надмірний пафос та спроби шуткувати над Домною, ще ніколи не доводили до добра». – і це все, що він подумав, побачивши біса? Ну, подумаєш, до нас тут кожного дня чорти забігають... Ні, я добре розумію, що жанр оповідання – ГУМОР, що граничить з абсурдом (в хорошому сенсі), але все ж таки... Хоч яку-небудь мале-е-есеньку емоцію додати. Бо не герой, а статуя якась. Всі думки – лише про зґвалтування. о_О (а хоча, це теж гарний момент – ґвалтування страшніше за чорта! м-дя, здається, не в той степ думки полізли...)

    До речі:

    У Олега на якусь мить промайнула думка, що бабуся веде себе так, наче збирається його згвалтувати. – ггггг! Здається мені, якби вона справді цього хотіла, то все ж таки дозволила б йому роззутися)) Тобто, герой міг би звернути на це увагу.

  2. 2009-03-17 в 09:22:11 | аффтар

    А шо робити, шо робити ))))

    Благодарю за критику )))

    Если бы он проснулся утром с похмелья - это была бы автобиографическая проза ))))

    мысли о об изнасиловании... мне просто заметили что судя по поведению бабки - она похожа на сексуальную маньячку. И тут мелькнула мысль: - а почему бы и нет? очень часто люди заморачиваются по поводу того что сами себе надумывают ))

    "после войны ничего не боюсь - реальная фраза живого человека. костлявой старушенции которая прошла войну.

    А что касается эмоций Олега - гм. тут да. хотя и нет. )))

    Отчего бы человеку абсолютно спокойно не воспринимать чертенка который пьет водку, жеманничает и ведет себя как Галкин на концерте Дроботенко ))))

  3. Спасибо за разъяснения)

    "после войны ничего не боюсь" - реальная фраза живого человека. костлявой старушенции которая прошла войну. - *в сторону* и почему я ожидала подобного ответа? Никто ж не спорит с тем, что фраза - реальная. Я, вообще-то, немного о другом говорила... ))

    Отчего бы человеку абсолютно спокойно не воспринимать чертенка который пьет водку, жеманничает и ведет себя как Галкин на концерте Дроботенко - ага, то есть чертей, которые пьют водку и жеманничают, мы воспринимаем нормально. А трезвых и серьезных - надо бояться. Так? Постараюсь запомнить))

    мне просто заметили что судя по поведению бабки - она похожа на сексуальную маньячку - да я ж непротив! Просто у меня сложилось впечатление, что он ни о чем другом думать вообще не может))

  4. Домна готова увидеть все что угодно. и когда она видит наглую морду - ей намного спокойнее на душе. ведь не нужно думать что ты сошел с ума, и все такое ))))

    ******

    Да, трезвых и серьезных нужно бояться, ибо если челове И трезвый, И серьезный - значит он что-то замышляет.

    "Кто не курит и не пьет,

    Трезвость жизни кто блюдет.

    Грустен тот и безутешен,

    У него тоска и скука.

    Либо он серьезно болен...

    Либо редкая падлюка!

    (Б. Барский)

    ***

    Это нужно у него спрашивать )))

  5. 2009-03-17 в 11:48:52 | аффтар

    очень точно подмечено.

  6. Либо он серьезно болен...

    Либо редкая падлюка!

    Ггг!

    Да уж, знала я одну дамочку-трезвенницу... Лучше б она пила)))

  7. Дуже добре smile

    Обилие русизмов сойдёт за сучасну розмовну українську мову.

  8. 2009-03-17 в 13:50:17 | аффтар

    спасибо на добром слове.

    а обилие русизмов (ну звиняйте) если верить малой энциклопедии киевской старины, были животрепещущей проблемой "сучасної розмовної української мови" ще на початку ХХ сторічча.

  9. 2009-03-17 в 14:23:38 | Аноним

    Не треба підмінювати елементарні помилки за сучасну (суржикову, я так розумію) українську мову. якби русизми чи суржик були ввдені у твір свідомо, то і стиль був би інакшим. Це не той випадок. У нас випадок: автор, мабуть, зі словником перекладав кожне речення, часто не змінюючи його побудови. Принаймні, так видається. А це для мене паскудить твір.

  10. 2009-03-17 в 14:48:14 | аффтар

    Анониму:

    Увы и ах, в последний раз я пытался писать сочинения на украинском языке довольно таки давно, в школе.

    вынужден разочаровать - словаря у меня нет.

    естественно, не пытался ввести русизмы или суржик. Это либо есть, либо нет, и намеренно вводить подобные вещи в рассказ - это лишнее.

    Да, и я готов нести ответсвенность за ошибки. А слова из языка которым практически не пользуешься - имеют тенденцию забываться. вот вам и русизмы wink

    Прием...

  11. Обилие русизмов сойдёт за сучасну розмовну українську мову.

    АААААА!!!

    Ржунимагу!

    Классная формулировка))))

  12. намана )))

    в восьмидесятых был стишок который начинался словами:

    "прошу ослобоніть синка,

    бо нє совсєм здоровий.

    От ізученья язика української мови..." ))))

  13. Прикольный расск. А главное - актуальный.

    Вона, оказывается, чем и кем надо спасаться, а мы и не знали smile

Вернуться на страницу