Вернуться на страницу

Comments: 5

  1. Справжня фантастика, яку пам'ятаю з дитинства. Але кінець доволі передбачуваний, хоча і логічний.

    Успіхів на конкурсі!

  2. Нагадує сагу про Термінатора - нескінченну боротьбу людства із "Скайнетом".

    По формі - вступ задовгий і незрозумілий, потім довжелезне пояснення історії - для оповідання не годиться (для роману ще можна). Кінцівка неоднозначна - тут це скоріше мінус. Але загальна ідея непогана - це плюс.

    Успіху на конкурсі.

  3. С: Третина тексту на початку просто нечитабельна. Їй-бо, для створення атмосфери машинності вистачило би двох абзаців. Що там сталося, окрім повстання ШІ, я все одно не зрозумів, зокрема, у чому був сенс посилати сигнал у космос. Чесно, навіть розбиратися не хочеться після такої зневати до читача.

    В: Починаю процес анігіляції балів, анігіляторна пушка заряджена на 8%.

  4. 2019-05-18 в 15:55:12 | карась

    Спочатку було складно, незрозуміло і дуже довго.

    Потім стало емоційніше, і я думала, що це з гг вступили в переговори люди, але виявилося, що це ШІ. Я була здивована.

    Потім почався довгий фрагмент у дусі "раніше в серіалі", але значно нудніше, бо замість нарізки - розлогий переказ.

    Потім сталось ось це:

    "Але і тут ШІ не був всесильним, бо при тотальному знищені програми почали б вибухати енергією і шкодити жорсткі диски та кабелі".

    Е-е, ну-у, я, звичайно, гуманітарій, тому я прочитала айтішнику. Він теж сміявся.

    Фінальний твіст мені, насправді, сподобався - розгадка того, хто ці двоє, яких зустрів гг. Це було найкраще. Мені подобаються дзеркальні моменти у такій реалізації.

    Але вся лінія із посиланням сигналу в космос, особливо пояснення, чому раптом прибульці не захочуть нас колонізувати, - оце вже ні, жодної довіри не викликало.

  5. 2019-05-18 в 22:11:43 | Олесь М.Гоцак

    задовгий вступ, гадаю варто було скоротити. Стилістично виділяється серез іншого тексту

Вернуться на страницу