Comments: 21

1. 2011-02-16 в 14:53:24 | Друг
   

   Зараз буде чутно аромат укрправди.

   Якщо такі системи впроваджуються, то вони дуже потрібні тим, хто впроваджує. Невігласами легко маніпулювати і ще вони дають високі надої у банки.Та впроваджувальники добре розуміють, що для обслуговування їхніх захмарних потреб потрібні розумники-спеціалісти - знайдуть за кордоном. Впроваджувальники знайдуть, а нам що робити? Як-як? Правильно! Хіба ж ми настільки безсилі, щоб загинути?

   Оповідання сподобалося (але зауваження були) - бали за нього хочеться нарахувати. Тільки ще рано, поки не прийдуть всі оповідання, визначатися із кількістю тих балів.

2. 2011-02-16 в 17:12:41 | Gulia-Mulia
   

   Гострезна соціалка, вправно написана. Тут без "хі-хі", куди вже там. Як на мене, просто необхідно публікувати.

3. 2011-02-17 в 02:25:45 | skaerman
   

   Кажуть, що ідею не критикують. Але висновок, який робить з ідеї автор, відлунюється у голові словами "Не вірю!".

   Справа от у чому.

   В нас модняво лаяти демократію. Мовляв, недолуга система управління, при неї ми погано живемо. Але справа у тому, що усі без виключення наші "демократи" - старанно зрощені радянською керівною номенклатурою зомбаки. В інших країнах демократія, яка вже відфільтрувалася кількома поколіннями, досить непогано реалізується на практиці.

   Болонська система, яку так старанно і вправно бомбить автор, досить непогано працює у західній Європі. Її намагаються впровадити у нашу освіту, але цим займаються радянські номенклатурні освітні зомбаки.

   То може справа не в системі? То може Пан Ректор - самодур, то може керівний склад ВУЗу - пенсіонери, в яких гайки не крутяться, і залякані тітонькі без власної думки? То може справа - десь у іншому?

   Саме тому я не вірю у картину апокаліпсису. Тобто, вірю, що з наших ВУЗів лише дивом виходять справжні фахівці. Але то ж не весь світ.

4. 2011-02-17 в 18:00:26 | Gulia-Mulia
   

   Так у оповіданні ж і йдеться про викривлення не звиклими до свободи людьми чудової системи, вільними людьми створеної, пане Скаю! І справа саме в особистостях, тільки в них і лише в них. Як на мене оповідання про розгубленого Гаррі Поттера, що прийшов викладати чудеса у школу директорки Амбрідж, що здатна лише вивішувати нові правила на дошках.

5. 2011-02-17 в 18:27:25 | skaerman
   

   Пані Гулю, та я з вами згоден!

   Але! Головний "меседж" (якщо підкажете добрий українській аналог терміну - буду вдячний)... так от, головний меседж оповідання - "О'болонська система погана". Не "директорка Амбрідж - закореніла бюрократка", не те, що може бути спаплюжена будь-яка добра ідея, а саме постійне підкреслення огидності системи. Одна репліка турагента, мовляв, то була взагалі-то непогана ідея вже нічого не вирішує.

6. 2011-02-18 в 18:19:27 | марко
   

   а що, непогане оповіданнячко, складається враження, що автор твору працює зі мною на сусідній кафедрі Оскільки це напевно не так, то все одно можу підтвердити - саме так ця система і побудована! Скай пише про основну спрямованість твору - то я скажу так воно і є. Може десь вона і працює, але не в нас однозначно. Не хотів би заглиблюватися у філософію та психологію цієї Системи, але однозначно - вона побудована на стимул-реактивній формулі, про яку ефективність може йтися? Вона готує людину-гвинтика. Ото таке. Можна було більше розгорнути атмосферу цієї Системи, є деякі неточності (скажімо людей на кафедрі збирає завідувач, а не Навчальний Відділ, чи то пак пан Ректор - до речі лінія пана Ректора мені здалося -не дуже, якраз особливості цієї системи у тому, що вона, у першу чергу, Система (маразматична, абсурдна, але система), себто у ній все взаємоповязане, структуровано - сказав би пан фон Берталанфі). Я про що кажу, наявність такого собі деміурга, лідера, керівника не є актуальною, актуальною є сама система. Прочитав із задоволенням, поважаю соціалку.

   Щиро, Марко

7. 2011-02-18 в 18:56:56 | skaerman
   

   Ну от, саме те, про що кажу: "система демократія" та "болонська система" - то погано, а результат, отриманий в Екселі, слід перевірити на рахівниці...

8. 2011-02-18 в 22:05:11 | Gulia-Mulia
   

   Ідеальних соціальних систем, панове, не буває взагалі. Кожна несе внутрішню суперечність, це я вам як спеціаліст з ідеологій кажу. Як колишня студентка Могилянки можу додати, що болонська ситема там фуричила пречудово, такої внутрішньої свободи й особистісного розвитку, які там я отримала свого часу, можна дістати хіба що в Сорбонні... Пощастило нам із Гендальфом, знаєте. Отож, наголошую, величезне значення має особистість в системі, особливо в системі освіти. Як науковцеві мені довелося тісно ознайомитися з британо-американською системою освіти, що значно відрізняється від того, що ми називаємо "європейською". Усе починається іще від садочка. Є загальноосвітні заклади (тихий жах, по 40-50 дітей у групах на одну забембану виховательку) і приватні заклади, де на десяток дітей - 3-4 спеціалісти. Після приватного садка дитя немогано розмовляє іноземною мовою, пише, читає, рахує... І уже в 6 років є невитправним снобом, чітко знаючи, що є такий собі "плебс" і ми, обрані. Далі йдуть загальноосвітні й приватні школи, що є привельми відмінними. Університети: Гарвард, Йєль - захмарна височина, але й державні вузи є непоганими, хоча вступити туди опісля загальноосвітньої школи є майже нереальним, хіба що дитина буде справжнісіньким самородком...

   Як мама, обтяжена правом вибору, ламаю голову, куди віддавати своїх дітей...

9. 2011-02-20 в 12:26:47 | John Smith
   

   Охохо, в недобрий час розпочав я читати фортецю, або, принаймні, не з того оповідання.

   Скажіть, шановні панове викладачі, з якого дива ви вважаєте, що всі кругом знають, що воно за болоньска система? Чому ви думаєте, що вона всіх хвилює? Одне з двох - або у вас всіх (ну, майже всіх) дуже сильна профдеформація й ви просто не знаєте, що є й інший світ, або ж у цій галузі й справді щось дуже сильно негаразд, і вас забагато.

   Та ще й предмет вибрали - педа, тьху, гогіка! Оце вже точно наука наук, особливо методика. Якщо я правильн зрозумів, що це таке, то учать там, як правильно стояти біля дошки тощо. Дуже, дуже важлива наука! Без неї точно цивілізація гигне, що й казати.

   Знаєте, що? Сім років мак не родив, а голоду не було. Ну, ви зрозуміли.

   Це були ідеологічні зауваження. Маю ще трохи літературних, але чесно кажу - вони вам не допоможуть. Дуже вже вузькоспеціалізоване оповідання, навіть не оповідання, а памфлет з недбало прикрученою фантастичною кінцівкою. Але про всяк випадок даю, може знайдете такого ж профдеформованого укладача-викладача.

   Проскоче, правий, за захист, я як, одурілі, дзвоник. Та й німецький архаїзм "Ви з великої літери" теж, здається, вже потроху виводиться з обігу.

10. 2011-02-20 в 15:17:37 | марко
    

    Охохо, пане John Smith, читаю Ваш відгук і сумно мені. А що у фантастиці мало, як ви кажете "вузькоспеціалізованих" оповідань? Це смішно. Автор мусить писати про те, що всі знають? Охохо. На мій погляд,твір зображає деформацію будь-якої Системи. Потім, а до чого тут педагогіка? Може,щось пропустив, але педагогіка у творі якось особливо не фігурує, тай й методика може бути у різних науках. Ну, а за профдеформацію дякую, посміхнулося

    Цікаво, а що думає автор?

11. 2011-02-23 в 00:22:41 | samnasam
    

    Справжня фантастика змушує читача повірити, принаймні на час читання, у написане, тобто захоплює читача. До Вашого твору два зауваження. Прочитав і чомусь на думку прийшов Салтиков-Щедрін. Може тому, що в частині поневірянь ГГ в Університеті надто відчувається гіперболізація подій. Поясню - гіперболізація притаманна соціальній сатирі Щедріна, а тому і "не вірю". Друге зауваження - практичні наслідки "О"болонської системи" не переконують мене зовсім, бо тут двічі а раз принцип гіперболізації не спрацьовує. Неможливо хоч на мить повірити, що таке може статися і тому цікаве закінчення оповідання - "введення реформи освіти" спрацьовує лише, як холостий постріл. Пробачте, але Ваш твір - це гостросоціальна усучаснена сатира а-ля Салтиков-Щедрін, дуже по своєму цікава і повчальна, і навіть з конче необхідними для такої сатири елементами фантастики.

12. 2011-02-24 в 09:20:23 | Zipa
    

    Загалом лаж по формі в оповіданні, як на мене, немає. Досить рівно і якісно написано. Але... особисто мені здалось, що цікавий задум міг би мати кращу реалізацію. В оповіданні, в тому вигляді в якому воно є, сатира на особливості впровадження болонської системи, на мою думку, б"є в повітря, вище цілі. Адже замість особливостей впровадження піддається критиці сама система. І отут вже виходить концептуальна невідповідність задуму і реалізації. Тобто якщо мета - критика особливостей національного впровадження, то не варто говорити що система погана (погоджуюсь із Скаєм). З іншого боку, якщо автор саме це і хотів показати - сама болонська система погана - то не варто було ілюструвати це прикладами, які, як мені здається, є чисто нашим пострадянським ноу-хау.

13. 2011-02-27 в 12:51:26 | автор
    

    Спробую відповісти, хоч, здається, вже без мене розібралися.

    Спасибі всім, хто залишив свої коментарі та зауваження. Написала про те, що болить.Питання, хто винен - Система чи люди, які її впроваджують, створюють та спотворюють - залишаю на розсуд читача. Хто як прочитав і що побачив...

    Зачепила репліка Джона Сміта. Йому -особисте побажання: спробуйте написати "вузькоспеціальний" твір про те, що непокоїть Вас, здається Вам огидним. Буде справді цікаво прочитати.

    Автор

14. 2011-02-27 в 13:04:33 | Аноним
    

    Здаєця... Знаю автора цього творєнія...може і ошибаюсь. Новсодно. Написав... Не скажу шо прямо таки понравилось, но каждому фрукту своє время, хотя з цими парниками і оранжерєями... А може комусь така сістєма і нравиця.вона рпозрахована вирощувати еліту... а дляостального стада є друге. Нова людина повинна і мислити інакше...

    Автор Пачамачі

15. 2011-02-28 в 10:26:41 | John Smith
    

    Якраз недавно писав статтю про альтернативну історію (ви будете сміятись, але якраз для педагогічного журналу). Тему - вузькоспеціалізована, видання - теж. Тому я

    а) написав коротенький вступ, де розповів, що воно взагалі таке, ця альтернативна історія

    б) не робив висновків, що без альтернативної історії цивілізація гигне.

16. 2011-03-09 в 10:37:55 | Вадим
    

    Браво! Я ваш прихильник. Наболіло. Та й просто сподобалося.

17. 2011-03-09 в 17:34:17 | Chajka
    

    Аааааа!!!!! Це геніальне оповідання!!! Слово в слово - все правда!!! І як гарно описано, читається на одному диханні!

    Хоч і сумно, але сміялася як ніколи )) Автору респект!

    Шановний авторе, дякую Вам за цей твір!

18. 2011-03-12 в 11:27:36 | автор Уйгурстанської історії
    

    мова чудова, написано енергійно і динамічно. при цьому - це ніби стріляння з гармати... ні, із найновішої снайперської гвинтівки по горобцям, у яких і з рогатки можна поцілити. однак у цьому випадку це викликає радше захоплення майстерністю, питання "а нащо?" десь на задньому плані.

    виконання мені дуже сподобалося, однак ідея... тільки з поваги до інших точок зору та їх прийняття я спокійно до неї поставився. як би криво не намагалися утілити у нас Болонський процес (саме процес, а не систему), якими побічними ефектами це б не супроводжувалося - але людство поки що не вигадало кращої моделі освіти! не можна чіплятися за 19 сторіччя із його освітніми принципами. світ рухається вперед, все дуже динамічне. якщо колись інформації не вистачало і її слід було шукати, то зараз інформації аж занадто багато, й освіта має полягати більше у тому, як захиститися від непотрібної інформації, і як у тому океані знайти потрібну.

    власне, протестувати проти Болонського процесу, це те саме, що протестувати проти демократі, чи свободи слова, чи правової держави... це на мою думку.

    цікаво було б почитати оповідання автора на більш глибокі чи фантастичні теми.

19. 2011-03-16 в 13:58:56 | Chernidar
    

    маячня. ще одна гумореска замаскована під фантастику.

    пробачте, сатира.

    в кошик

20. 2011-03-16 в 15:02:07 | Chajka
    

    маячня. ще одна гумореска замаскована під фантастику

    Не згодна. Нема нічого спільного з гуморескою. Описана дійсність через призму майбутнього. Дуже цікаво, незвично, непедбачуваний кінець. Можливо, головна ідея не фантастична, але саме оповідання явно підпадає під категорію "фантастика".