Вернуться на страницу

Comments: 9

  1. як на мене, цікавий гумористичний твір, твір-навпаки, себто реальність описується інша (деякі речі абсолютно протилежні до нашого світу), разом з тим у цьому іншому відображаються НАША реальність і це дуже гарно. Атож, з гумором у автора - клас! про кундаліні, про чоловіків -егоїстів, що зростають в родині і таке всяке. Тепер про слабкі сторони. Трохи не вистачає історії, в сенсі пригоди. Ну там, зав'язки, кульмінації, фіналу. Звідси фінал провалився, бо автор, на мою думку, захопився описом іншого. Такий собі описовий твір. Разом з тим (як кажуть науковці), зазначені недоліки не зменшують значення роботи ))

  2. ВСІМ! ВСІМ! ВСІМ!

    Прочитайте оповідання - дещо особливе!

    Перш ніж почну аналізувати твір хочу навести цитати, які викликали хвилю доброзичливого сміху.

    Приходиш додому, а дитина кричить! І чоловіки біля неї втомлені, нервові... Ледь що - плачуть, сваряться. Хоч на роботі ночуй!
    Марина відразу ж відчула, що подобається секретареві. Петрусь - так його звали - завжди червонів, коли Марина до нього говорила. І сором'язливо опускав очі, коли жінка його розглядала. І Марина точно знала: це для неї Петрусь одягає усі ці короткі шорти, для неї робить зачіски у дорогих салонах... І саме для неї носить занадто вузьку футболку, що підкреслює кожен м'яз атлетичного торса.
    І тривало це кілька років. А потім Марина випадково завагітніла. І тоді вже, як чесній жінці, довелося одружуватися втретє. Інша б на її місці відкупилася від секретаря: дала б гроші, щоб не базікав - і йди звідси; решта - твої проблеми. Але Марина так не могла. Порядність пересилила!
    Люди кажуть: коли супруг один - він може вирости егоїстом. Так воно й є. От навіть Всеволод: як він важко звикав до Миколи! Навіть билися на початку! Зате тепер - найкращі друзі. Петрусеві було важко адаптуватися. Його, щоправда, не били - занадто вже молоденький. Але сварили увесь час: не так готуєш, не так прибираєш! Він, біднятко, плакав, але терпів. Така ж бо чоловіча доля...
    "І що я роблю не так?! - переживала тоді Марина. - Ніби й гроші заробляю, і чоловіків не б'ю, не ґвалтую, і не напиваюся... А все одно вдома ладу нема!"

    мабуть досить. Так можна весь твір на цитати розібрати - він того вартий.

    Головна героїня - сучасна султанша, котра має три чоловіки.

    Єдине , що пропустив автор створюючи свій світ навпаки - повернення Марини з роботи: сиділа б собі з пультом перед телевізором на м"якому диваньчику й бурчала б на чоловіків, коли хтось із дітей заважав їй дивитися футбол.

    Я б не сказала, що фінал провалився. Просто тут не потрібно було наукової фантастики ( на основі цього фіналу можна написати інше оповідання). Устрій навпаки - це вже фантастика. Розумію, що автор прагнув відповідати темі, але недооцінив своєї задумки й причепив ще й наукову фантастику. Авторе, хоч свій топ уже відправила( ваше оповідання є у тому топі), але хочеться знову і знову повертатися до вашого твору.

  3. Типа спектакля "Фараоны"?

  4. Прочитайте. Для чоловіків буде корисно це прочитати.

  5. Прочитайте. Для чоловіків буде корисно це прочитати.

    Я не засиживаюсь в барах, то есть, ни разу в жизни не был, так как спиртного не употребляю. Любовниц не завожу. Футбол не смотрю, за компьютером сижу – каюсь. И не готовлю. Разве что роллы. Квартиру ремонтирую сам, вплоть до укладки шпатлевки и установки дверей.

    Марина не втрималась - хоч і заміжня жінка.

    Я витримаю – семья дороже.

    І тоді вже, як чесній жінці, довелося одружуватися втретє. Порядність пересилила!

    Я не вижу порядности в принципе. Тем более

    Вже думає Марина, чи не завести коханця?
    Принесла от якось еротичний фільм, а чоловіки як зговорилися.

    Не тот фильм принесла, не умеет выбирать.

    Вони йдуть квітучим лугом, на обрії - гори, а праворуч - море і сосновий ліс...

    Угу – а секса все равно нет, как и любви, семья не складывается, и все повторяется вновь.

    Я понимаю, что многим данный рассказ понравится, поэтому желаю автору удачи. Но для меня здесь вторично и жевано-пережевано все. Даже фантастическая идея попадания в придуманный мир. Сочувствия героям рассказа нет, как и переживаний.

  6. а я полностью согласна с паном Мишиусом

    аж нечего добавить

  7. Сочувствия героям рассказа нет, как и переживаний.

    сумніваюся, що автор хотів викликати до героїв співчуття, а у читачів переживаня.

    Просто посміхніться.

  8. Капитошка, юмор - он разный, всем не угодишь. Одним нравится дебильные передачи по тв, где ржут за кадром и юмор ниже пояса. Мне очень нравится Жванецкий. Над спектаклем "Фараоны" смеялся от души. Здесь смешно не было совсем, даже не скажу почему. Это уже личное дело каждого.

  9. ну, я теж не люблю дебильних передач по ТВ. І по барах не вештаюся. Але гумор у цьому творі є, можливо не такий як у Жванецкого, але цілком нормальний, слава богу не камеді клабівський. Про інше я сказав раніше.

Вернуться на страницу