Лауреатка спецвідзнаки «Українське сучасне фентезі» конкурсу "Коронація слова-2020"

Лауреатка спецвідзнаки «Українське сучасне фентезі» конкурсу "Коронація слова-2020"

Friday, 3 July 2020 г.
Rubric: ФантСвітUA -> Новини української фантастики
Tags: | |
Viewed: 630
Subscribe on comments to RSS
bagryana1 липня 2020 року Міжнародний літературний конкурс «Коронація слова» оголосив переможців. Для багатьох нині відомих авторів фентезі цей конкурс був проривом, а видавці давно полюють на переможців та видивляються там нові імена. Особливо це стосується спецвідзнаки від Дари Корній і Тали Владмирової «Українське сучасне фентезі». В різні роки її отримували Ярина Каторож (2015 рік), Марина Смагина (2016 рік), Любов Відута (2017), Івахнов Антон (2018), Ольга Фира (2019).Цього року спецвідзнаку отримала вже визнана авторка Анна Багряна за рукопис «Вітряна гора», проте шанувальникам жанру її ім’я може бути не дуже знайоме. «Зоряна фортеця» спробувала дізнатися про що ж цей твір та познайомити читачів із авторкою.

Анна Багряна - українська поетеса, авторка прози, драматургиня, перекладачка. У її доробку понад 26 виданих в Україні та Європі книжок. Перекладає з польської, болгарської, македонської та російської мов. Лауреатка конкурсів «Коронація слова» та «Смолоскип», Міжнародної україно-німецької премії ім. О.Гончара.

 

Ви вже були лауреаткою багатьох премій, "Коронації слова" також, але спецвідзнака "Сучасне українське фентезі" - це перша жанрова нагорода, якщо не помиляюся. А цей роман - теж перший досвід роботи у жанрі фентезі, чи у попередніх творах є фантастичні елементи?

 bagryana

Так, це моя перша відзнака в номінації «Сучасне українське фентезі». І перший роман, написаний у цьому жанрі. В попередніх моїх творах можна знайти елементи фантастики, містики, міфології, чогось таємничого і незвіданого. Але саме до жанру фентезі, певно, найбільше тяжіє моя повість для дітей «Читотинь», яка, до речі, теж отримала відзнаку на «Коронації слова», ще в 2014 році. Там розповідається про країну Чинічляндію та різних вигаданих химерних істот. Така собі казка-фентезі для наймолодших. Роман «Вітряна гора» я написала минулого року. Свідомо вирішила спробувати себе в жанрі фентезі, розширивши вікову аудиторію – для підлітків і дорослих. Але мені хотілося, щоб це було суто українське фентезі, яке б ґрунтувалося на давніх віруваннях українців і одночасно – на реаліях сучасної України.
 

Класичне питання: про що ваш роман?

 

Це роман про пам’ять, що зберігається в кожному з нас, про зв’язок між людьми та стихіями природи. Про минуле, теперішнє і майбутнє. Про підлітка на ім’я Дейв, канадійця з українським корінням, який народився і людиною, і вітром водночас. Про вітряні млини і ще про багато чого іншого. Сюжет не переказуватиму, щоб тримати інтригу. Скажу лише, що закінчується твір досить оптимістично. Тому дуже хочеться, щоб він виявився пророчим для України.
 

Ви вже отримали Пропозиції від видавців?

 

Поки ні, але після того, як Дара Корній зробила на ФБ рекламу моєму роману-переможцю, читачі буквально засипали мене коментарями та приватними повідомленнями – запитують, коли і де можна буде придбати книжку. Тому, хочеться сподіватися, що виникне цікавість і з боку видавців. Принаймні, я чекаю пропозицій і готова до співпраці.

 

Важко бути включеною в український літературний процес, коли мешкаєш в іншій країні?

 

 Я звикла щороку приїжджати в Україну, зазвичай живу там десь із середини травня до середини вересня. За цей час встигаю провести купу презентацій і творчих зустрічей зі своїми читачами – в різних куточках України, беру участь у всіх можливих літературних фестивалях, долучаюся до роботи журі кількох літературних конкурсів, також читаю лекції для письменників-початківців на Арт-семінарі «КУСТ», що проводиться щоліта на Рівненщині.
bagryana

 

 Винятком став цей рік, у зв’язку з пандемією. Але за час карантину я теж встигла провести чимало онлайн-зустрічей, найбільше – на запрошення тих українських бібліотек, де щороку проводжу живі зустрічі. Крім того, постійно перебуваю на зв’язку зі своїми українськими колегами, друзями, читачами. Намагаюся не випадати з літературного процесу України, навіть перебуваючи за її межами. Ну, а в Болгарії, як можу, популяризую українське слово і українську культуру.

 

 Можна очікувати на інші фантастичні романи, чи це був експеримент?
 

Дара Корній мене дуже підбадьорила, написавши, що фентезі – мій жанр. Мені, і справді, було дуже цікаво працювати в ньому. Поки писала роман, відчувала в собі якусь дивну силу, відкрилися нові творчі можливості... Але, чи писатиму інші твори в цьому жанрі, це вже, певно, залежить від видавців і від читачів. Відзнака на «Коронації слова» - це дуже приємно і радісно для мене, але не хочеться писати лише для відзнак. Якщо я пересвідчуся, що до мого роману є інтерес, що людям це потрібно, то, звісно, продовжу писати в цьому жанрі.