Вернуться на страницу

Comments: 6

  1. 2008-09-16 в 19:12:10 | Влада Черліх

    Дуже цікаве і вдале оповідання. Люблю читати щось зі смаком приречення, це змушує замислитись над змістом та ціною твого життя...

  2. А мені не сподобалося. На тему замкненого часу писали вже стільки, що в ній важко вигадати щось нове. Важко і перевершити тих, хто писав на цю тему раніше, адже серед них батьки-засновники фантастики.

  3. 2008-09-18 в 16:51:57 | Таміла

    Важко взагалі знайти тему, на яку батьки-засновники не писали, і, звісно, важко їх перевершити. А оповідання написане досить майстерно.

  4. 2008-09-24 в 13:03:03 | Читанка

    Не сподобалось. Набридло читати про смерть.

  5. 2008-09-24 в 23:40:06 | Наталя

    Взагалі, обговорювати варто художню цінність оповідань і фантастичний елемент в них, а не те, кому чого набридло. Оповідання дійсно вдале, принаймні, читається на одному диханні, і тема, якою б затертою вона не була, висвітлена досить майстерно.

  6. Насамперед, дякую за увагу до твору. Хотілось би відповісти на певні думки в коментарях. По-перше, важко сперечатися на рахунок оригінальності ідеї замкнутого часу. Для мене ж важливим було питання знання-незнання перебування у колі. Адже одне усвідомлення власного перебування у "колі" є надто тяжким тягарем. Щодо інших людей, то вони, не підозрюючи нічого, живуть звичним для них життям і переконані у наступній годині, дні, тижні і навіть році. Це нмсд піднімає питання миті, усвідомлення життя як такого, а не чогось абстрактного як майбутнє чи минуле. І навіть такі думки знання-незнання перебування у замкнутому вимірі піднімали вперше не фантасти, а буддисти чи індуїсти кілька тисячоліть тому. Адже ідея реінкарнації, якою б вона привабливою не була для сучасної західної людини, для азіата є нестерпною. Він усвідомлює свою приреченість знову і знову перероджуватись і зазнавати страждань... От такі думки.

    З повагою, Автор

Вернуться на страницу