Вернуться на страницу

Comments: 36

  1. 2018-12-09 в 11:26:18 | Коментаторка

    > Непрофесійно - це писати "оповідання погане" і не казати, чому саме, не наводити прикладів та мотивації. Я витратив час на те, щоб продемонструвати, чому саме епітети відчуваються як зайві, а там вже справа автора, чи прислуховуватись. Я сам би подякував за подібний фідбек.

    >> Виглядало, наче Ви вичепили три рандомні речення з контексту і вирішили продемонструвати на них "а от я б!". Не думаю, що на це потрібно витратити справді багато часу.

    >А взагалі цікаво подивитися, як пані Коментаторка буде своєму редактору так само казати про його правки та рекомендації

    >> Пані Коментаторка вважає, що Ви - не її редактор, більш того, Ви - не редактор авторки Дзеркала. Отож, що каже пані Коментаторка своїм редакторам стосується тільки них самих.

    Не забуваю подякувати за Ваш витрачений час і фідбек на мій коментар. Якщо будете відповідати ще, не забудьте згадати "Браму" і "Північу лихоманку" у своєму дописі, це вже стає доброю традицією.

  2. У мене питання до Птиці Сірін, якщо можна.

    Якщо критерій розмежування містики і фентезі - немає дверей, куди подіти фентезі про потраплянців та, скажімо, "Хроніки Нарнії"?

    Мені просто цікаво.

    Авторе, дякую за відповідь. І за текст - ще раз.

  3. Якщо критерій розмежування містики і фентезі - немає дверей, куди подіти фентезі про потраплянців та, скажімо, "Хроніки Нарнії"?

    Із задоволенням )))

    Про потраплянців - залежить від того світу, до якого потрапляють. До магічного - значить, фентезі. До реального - звичайна фантастика.

    "Хроніки Нарнії" - не фентезі, це казка. Герої перетинають умовну межу між світами, яка первісно являла собою межу світа живих і мертвих. Та шафа в Нарнії - теж саме, що річка Смородина. Світ Нарнії - потойбічній світ.

  4. Преамбула: Як автор теми, запрошую усіх уважніше прочитати її розшифровку cool hmm

    Якою бути фантастиці саме українській? Що наш фантаст може розказати світові такого, чого не розкажуть автори інших країн?

    Розказати світові містичну історію про українські Карпати за мотивами гуцульского фолклору? Ну так же повністю відповідає об'явленій темі! smile

    А якщо, хтось бачить лише "глобалізацію" у заголовку - то це вже питання, хто як читає і хто як розуміє rolleyes

    Тепер про саме оповідання smile

    Налякати воно мене не налякало (ну майже), але дуже порадувало LOL

    Закінчена сюжетна історія з розвитком і виразним фіналом. Розвиток героїні і її баланс з антигероїнею. Довершена (крім пари моментів) мова. Чудові описи й атмосфера. Глибоке проникнення як у гуцульський фольклор, так і влучне відтворення діалекту. Все на місці! LOL

    За що б полаяти?.. Ну з епітетами, як на мій смак, таки місцями перебір, але не можу сказати, що це мене якось відволікало під час читання. Вовк-Боронець таки трошки deus ex machina, але ж про цього прибуло аж 3 попередження до його появи, так що ні, це також не "рояль") Хіба що мені захотілося трошки більше взнати про його передісторію і властивості)

    Ну що, а загалом - тверда заявка на вихід у фінал! Бажаю успіхів!cool smirk

  5. ЛєнцЕв. Дякую.

    Щодо "підручника для 3 класу", можу тільки розвести руками: більш лаконічний стиль зовсім не означає, що він стане менш образним. Але то вже внутрішня кухня й теріторія смаковщини, я поважаю бачення автора. Взагалі-то на тлі багатьох інших оповідання дійсно сильніше, з цим не посперечаєшся.

  6. Птице Сірін, не можу сказати, що ваші пояснення мені здаються цілком переконливими, але цікава думка, дякую.

  7. ЛєнцЕв. Дякую.

    Так, вибачте, я помітила вже потім.

    Дякую за визнання!

    трошки більше взнати про його передісторію і властивості

    із задоволенням, але хіба що в коментарях. В оповіданні приблизно 29980 знаків grin

    Дякую за коментар і за роз'яснення теми! Власне, я і не намагалася писати щось жахливе, бо сама хорор не люблю, але люблю містику, сподіваюся, мені вдалося.

  8. 2018-12-10 в 12:28:19 | Сторонній

    Той дивовижний момент, коли оповідання прочитав, а коменти не осилив wink

    Що ж, з недоліків:

    1) Персонажі не виглядають живими. Коли вони міняють свою думку щодо чогось (мама вирішує розказати, гг вирішує не віддавати силу), ці рішення здаються не дуже мотивованими. Внутрішні роздуми гг дуже навіть живі, а от її репліки та дії виглядають так, ніби вона маріотнетка в руках автора, але не жива людина. Інші персонажі - тим паче (хоча діалектизми в розмовах з бабцею таки класні).

    2) Оповідання подається ривками, тому виглядає порубаним. Стандартна проблема на конкурсах, де є обмеження по максимальній кількості символів.

    3) Є легкий дизбаланс між описами й кількістю подій. Можливо якби більше уваги приділялось саме подіям оповідання, а не роздумам та описам, можна було б позбавитись недоліку з пункту 2.

    4) Далеко від теми. Це про Україну, але не у глобальному світі.

    Тепер з плюсів:

    1) Мова у автора приємна. Репліки бабці, описи, роздуми - претензій до мови не виникає. Це головне.

    2) Атмосфера. Справді класна містична атмосфера, ніби Ніл Ґейман знову пише про Джона Константина, але при цьому події си розгортають в карпатах. Особливо красиву атмосферу навіюють сни.

    Назагал доволі непогане оповідання, але надто далеке від теми, щоб я міг поставити хорошу оцінку... Втім, авторові дякую за цікаве читання!

  9. 2018-12-10 в 12:30:43 | Сторонній

    З іншого боку, якщо автор теми каже, що на його думку темі відповідає, то чому б ні.

  10. Дякую за відгук, пане Сторонній!

    В коментарях є все - від гендерного срачику до визначення, що є фентезі, я сама такого не читала smile Насправді, я сама не в захваті від того, що вийшло, і не люблю ривків і нерозкритих персонажів, тому я більше по великій формі, ніж по оповіданнях.

    Дякую також за наводку на Ніла Геймана, Джон Константин мій улюблений персонаж, дуже цікаво smile

  11. Персонажі не виглядають живими

    Дивне зауваження до твору, де більшість героїв - упирі та мерці))) snake

  12. Дуже сподобалось це оповідання! Я насправді отримав мурашки на шкірі! Я дійсно уявляв і відчував, що відбувається! Особливо органічно виглядає діалект бабусі. Це круто!

    Мій лідер! При тому, що я не любитель містики!

  13. Оу smile Дуже дякую! Бажаю успіхів у грі!

  14. 2018-12-13 в 23:29:22 | Крампус

    Оповідання дійсно непогане, проте

    Власне, я більше орієнтувалася на те, якою може бути українська фантастика і що вона може дати світу, ніж на саме явище глобалізації, але так, оповідання виглядає білою вороною на тлі кіберпанку

    Авторе,справа не в жанрі. На цьому конкурсі є багато достойних оповідань абсолютно різних жанрів, які при цьому хоч якось відображають тему. Коли Ви кажете, що орієнтувались на одне речення з розшифровки, а не на саму назву конкурсу, то це виглядає досить притягнуто і якось негарно по відношенню до інших учасників. За такою логікою на конкурс можна було подати будь-яке оповідання, дія якого відбувається в Україні. Без образ, просто намагаюсь пояснити свою позицію.

    Тепер щодо самого тексту. Читалось добре, без провисань. Тут, бачу, виникла дискусія щодо великої кількості описів. Мені здалось, що вони не заважають, а радше підкреслюють своєрідний стиль тексту. Трохи шкода бабусю, яка наробила тої біди ненароком.

    Є деякі моменти, які не зрозумів.

    Це була вона, та, що могла стати моєю половинкою у цьому світі, найліпшою подругою, найріднішою людиною. Але віддала життя за мене і мій дурний дар.

    Як би озерна сестра стала подругою героїні, якби героїня залишилась мертвою після народження?

    Також не вловив, навіщо озерній сестрі дар.

    Про необгрунтовану різку зміну думки героїні у рішучий момент вже писали. Я б порадив як варіант додати якійсь спогад тощо.

    Із побажань, оскільки протистояння вампірів та вовків вже стало класичним (до речі, чим не приклад глобалізації wink ), хотілось би побачити якогось неочікуваного рятівника.

  15. За такою логікою на конкурс можна було подати будь-яке оповідання, дія якого відбувається в Україні

    Саме так і є! І навіть не обов'язково в Україні, але пов'язано з нею. А в чому проблема? smile

  16. Крампусе, дякую за коментар.

    Я ніколи не була на цьому конкурсі і не факт, що знову буду, і про тему мені казали в кожному з коментарів, проте моє оповідання не єдине, де тему можна притягнути за вуха. Тут і горрор про роботів, і про іншопланетне тв-шоу, і це теж якось поганенько із явищем глобалізації пов'язується, бо це, власне, просто замальовки з майбутнього.

    Щодо нелогічності - приймається, я планувала трохи інший фінал. Той вовк не був перевертнем. Це дух гір.

Вернуться на страницу