Вернуться на страницу

Comments: 14

  1. Авторе, а ви напишете ще два таких оповідання? Якраз напрошуються. І за правилами дозволяється три штуки від одного автора. wink

  2. Дякую за пропозицію. Можливо і спробую)

  3. Не люблю такого стилю написання. Скрипів зубами в намаганні прорватися крізь потік свідомості автора в "Хроніках Амбера" Роджера Желязни, коли траплялись подібні розділи. Та тут, як не дивно, зуби залишались нерухомими, хоча в деяких місцях ледь не зривалися. Загалом сподобалось.

  4. Авторе, а ви напишете ще два таких оповідання? Якраз напрошуються.

    L.L., а чому напрошуються ще два такі оповідання? І що ви мали на увазі під такі?

    Тепер по опвіданню.

    Масивні неоковирні двері з грюкотом зачинилися, випустили із бетонної коробки тендітного юнака із зовнішністю ельфа. Той, очевидно, був чимось розлючений і його довгі світлі пасма розвіяв вітер.

    Цей абзац перечитував кілька разів. Спершу подумав, що герой справді вийшов із бетонної коробки, а не будинку. Потім подумав, що головний герой ельф. Лише в середині зрозумів, що ні. Може просто описати персонаж, замість тієї ельфійської зовнішності. А найгірше в абзаці

    пасма розвіяв вітер
    . Я спершу подумав, що його волосся вітер відніс у сторону і він залишився лисий.

    Не сподобалось, що немає сюжету, персонажів, діалогів. Хоча я і розумію, що це авторська задумка.

  5. Твір, де авторський екзинціалізм грає домінуючу роль над чітко визначеною ідеєю теми "Варвари", над фантскладовою, над динамікою, над самим сюжетом.

    Автор просто виписав певні переживання, утримуючи перед собою яскраву картинку хлопця із зовнішністю ельфа, його душевної боротьбі і руйнівної сили. Автору добре - він у темі.

    А що я маю як читач? Я абсолютно нічого не знаю про героя, про те, звідки він і хто ж його деспот-батько (а може, і не деспот, а нормальний собі чолов"яга, а сам герой - неврівноважений підліток, який, як і усі підлітки, пре проти батькової волі), про світ, у якому живе, про причини обраності героя до рівня деміурга. Невже суперечка з батьком - це шлях до Сили? Так просто? Це - мрія кожного підлітка! winkАле насправді шлях до Сили завжди буває значно довшим і значно драматичнішим, інколи до повного самозречення, до повної переоцінки себе. А ваш герой отримав Силу, одразу знищив Світ і сам помер... Нечесно. За таке треба нести покарання на рівні богів, які тисячоліттями творили світобудову.

    Таки нема відповідності теми. Де варвари? Хіба лише в згадці про ворогів і про місячного варвара, яким і виявився наш герой?

    Оте вимальовування ельфійського образу зайве.Ельф-варвар?..

    Драматизм... Не можу позбутися думки, що кожна людина у віці так 14-15 років переживала подібні думки і подібну трагедію самовизначення і самостановлення...

    Місцями шкутильгає сама реалізація. Тобто деякі речення видаються дуже неоковирними. Наприклад, процитоване Інтером вище. Чи це:

    Тепер ніхто б не наважився зупинити машину руйнування, в яку перетворилося його тіло.
    голівудщина

    Душевний біль заглушив біль тіла, що давно забуло свою справжню Батьківщину.
    тіло пам"ятає батьківщину? Може, душа краще?

    і т.д.

    Місцями погублено коми. І дуже багато зайвих крапок:

    Спогади про дивний місячний край. Який так несподівано і раптово було вкрадено у нього.

    Мабуть, я занадто критично. Не ображайтеся, Авторе. Це - всього лиш конкурс назагал і персонально для кожного з нас - приватна школа. Тут усі критикують один одного. Навіть найкращим оповіданням дістається. grin

    Успіху!

  6. екзинціалізм

    екзистенціалізм*

  7. дивний місячний край. Який

    отам, де й, й-акий, певно, варто б повтору й уникнути -- заодно й речення докупи зліпити cheese

    який можна на що замінити, або на що хочете cheese

  8. задля зліпити я й виділила, бо у автора багато таких розірваних скланопідрядних речень.

  9. Як читача, не вражає зовсім. Рубані речення рвуть "слух", дратують очі. Після прочитання залишається післясмак "підлітковості" героя. Саме підлітки ділять світ на біле і чорне, при чому чорного вбачають іноді більше, саме підлітки так боляче реагують на глузування та образи, саме вони здатні здійснити егоїстичний, необдуманий вчинок, що все нищить, не допускаючи навіть думки, як це побачити з іншого боку, під іншим кутом, з точки зору іншого.

    сподобалося, що автор видно корпів, трудився над твором. підбирав слова. я навіть одне нове для себе зустріла: "сопух". Треба запамятати wink.

  10. Анічогісьнько не зрозумів.

    А шкода.

    Думав, що головний герой ельф аж поки не прочитав коментар пана інтер1

    А, навіть, те сіре небо

    Здається, тут зайві коми.

    Є безліч речей і подій, з яким не можливо змиритися.

    Мабуть з якими і неможливо разом.

    Потік думок може бути захоплюючим, але мені особисто як читачу хотілося би знати більше про те, що відбувається навколо.

    А ще, як уже згадували, повна невідповідність темі. Та це дрібниці, як на мене.

    Успіхів у творчості!

  11. Накинулись на автора, аж його шкода стає. Спробую заступитись - раптом це недарма? smile

    L.L., а чому напрошуються ще два такі оповідання? І що ви мали на увазі під такі?

    Просто мені дуже знайомим видався фендом. І якщо я визначила його правильно, то автор зрозумів, що я мала на увазі під ще двома такими оповіданнями.

    Якщо я вірно визначила фендом, то дійсно, хто не в темі, тут мало що зрозуміє. smile

    Якщо я вірно визначила фендом, то тут мова зовсім не про підлітка - тут зображено цілий життєвий шлях. Просто автор ще молодий і, захопившись філософськими питаннями, забув зобразити поступове дорослішання героя. smile

    Але якщо я вірно визначила фендом, то теж не розумію, чому герой схожий на ельфа. mad

    Якщо ж я помилилась із фендомом, тоді щиро не розумію, що це за дивний збіг, що вийшло так схоже? Звідки тоді стільки знайомих штрихів?

    Але в будь-якому випадку, авторе, критика - не причина відмовлятись від літературної творчості. (Критики, не відбивайте в людини бажання писатиgrin )

  12. 2014-10-05 в 14:44:50 | Аноним

    Дякую LL за розуміння і підтримку!

  13. 2014-10-13 в 14:16:21 | Сновида

    Ну, авторе, навіть і не знаю, що вам сказати. Фантастику, як і відповідність темі, ви добре закопали у екзистенціях підліткової свідомості.

    В основі - конфлікт особистості і суспільства. В сухому залишку попіл і прах констатація, що все погано, безглуздо і марно. Отже, вирішення конфлікту, як такого, нема. Правда, є натяк, що можливо саме в цьому була таємнича місія ГГ (читай - злі завойовники спеціально лишили собі недобитків-переможців, щоб забезпечити їм реванш у відповідь на завоювання, бо ж ясно, що рано чи пізно таке б сталося. А от якби вони захопили їх із конкретною ціллю - використовувати як рабсилу чи неабияку схильність до аналітики, там, чи культурні надбання... Тобто, я не зрозуміла, чому вони їх взагалі адаптували, якщо вони їм ні до чого, окрім кпинів?). Але для цього надто розмитий сюжет, і надто мало ми про ті світи знаємо. Коротше, виглядає як вишукане самогубство - руками вбивці, але все ж самогубство - цивілізації завойовників.

    Мінус - не показали жодної конкретики щодо батькового відношення до ГГ. З чого ми знаємо, що ваш ГГ добрий, окрім його слів? Він, звісно, милується собою, якщо думає про себе в такому ключі (який він добрий/гарний/світлий, і постава в нього гордовита, яка чомусь дратує інших), тому я якось сумніваюсь в його чеснотах. Звідки ми знаємо, що весь світ налаштований проти ГГ, окрім його слів? Тут, знову ж, напрошується думка про юнацький максималізм. Ви вирішуєте сюжет радикально - влаштовуєте всім криндець. Причому, так і не розруливши внутрішні проблеми ГГ.

    Пунктуаційні і орфографічні помилки заважають читати (особливо, якщо повторюються систематично). Але працюйте, як маєте натхнення, бажання і трохи вільного часу - вода камінь точить.

    Наснаги.

  14. Я начал писать расширенный комментарий, так как мимо многих перлов пройти просто не могу, но потом прочитал из рассказа фразы про самоубийство и подумал, что автору лучше взять себя в руки и не воспринимать жизнь такой уж плохой. Вы интроверт? Как интроверт интроверту скажу, возьмите себя в руки и кончайте слезы в рассказах. Пишите жизнерадостные вещи. Тут можно все разбирать на цитаты.

    Вчитайтесь

    Той, очевидно, був чимось розлючений і його довгі світлі пасма розвіяв вітер.

    Получается, что ветер развевал волосы героя, потому что герой был в ярости. Ну бред же.

    И так далее. Возьмите в руки себя и своего героя. У него же внешность красавца. Познакомьте его с эльфийкой, устройте свадьбу. Не хандрите.

Вернуться на страницу
Прокоментуйте!

grin LOL cheese smile wink smirk rolleyes confused surprised big surprise tongue laugh tongue rolleye tongue wink raspberry blank stare long face ohh grrr gulp oh oh downer red face sick shut eye hmmm mad angry zipper kiss shock cool smile cool smirk cool grin cool hmm cool mad cool cheese vampire snake excaim question

Коментувати без реєстрації

(войти без комментирования)

Имя и сайт используются только при регистрации

Якщо ви вже зареєстровані як коментатор або прагнете зареєструватися, вкажіть пароль і свій актуальний email.

(requried)