Меланхолійний такий твір. Не в поганому розумінні, навпаки. В міру популяризаторський - прочитавши дізнався про акварелі хоч щось
Не динамічний. Мені до душі екшн, проте повільний перебіг твору - явно свідомий вибір автора, тож це його справа.
Із конструктивних порад - кожна частина починається описом техніки, можливо цей опис варто виділяти, наприклад - курсивом.
Назва... ну можна було б придумати кращу. В ідеалі назва повинна доповнювати твір, тут же вона тільки констатує.
Кінцівка очікувана, щоправда я до останнього чекав відповіді: "чому ж?". Ну, не отримав, доведеться додумувати. Тут явно відображений перебіг ентропійних процесів, що унеможливлюють подальше існування складних інформаційних структур (як люди) в полотні реальності
2Chernidar - дякую за відгук! Вибачте, що так і не дочекалися відповіді. Автор навмисне залишив її на розсуд читача. Кожен може додати сюди свою акварель. Звісно ж, якщо критки зауважать, що це необхідно, я введу пояснення. Але мені, особисто, дуже подобаєтья взаємний процесс роздумів та фантазій. Таким чином, ми маємо припущення про ентропійні процесси та фантазми про акваГелі. Вражає та захоплює.
2George - те, що вдалось вас надихнути на такі поетичні порівняння та образи для мене подарунок. Дякую. І окрема подяка за роз"яснення про гелі.
А згадаю я що-небудь з твору через кілька годин? Крапельку. А через добу? Невиразний настрій проминання всього сущого. Через місяць? Нічого не залишиться. Акварельна вишуканість марноти безслідно розтане. Емоції краще лягають у вірші, де слів менше, вища концентрація, а толку більше.
2Бабуся Зима - дякую за коментар і вашу увагу! Шкода, що не вдалося вас зацікавити хоча б настільки, щоб могли згадати через декілька годин. Ну що ж, у кожного свої вподобання. Успіхів!
Дякую, Зіркоходе! Ваші зауваження, як завжди, слушні і корисні. Обов"язково прийму до уваги. Схоже, спроба написання меланхолічної оповідки прийшлася не до смаку читачеві.
Comments: 9
Суміш живопису,витонченої гри на флейті й фантастики - гарно.
"гончарне коло неба" - написано доладно.
Дещо велемовно, але коли почати скорочувати то
навряд чи вийде щось краще.
Це така тема.
НМСД про акварель треба було б дещо додати.
Найкращі акварелі - це гелі, де має бути додано
желатин або агар-агар, формалін, палену магнезію і т.д.
Грунтування також не така проста річ - коли "мочити" папір він брижиться,
його треба спеціально приготувати...(такого не прочитати у сучасних книжках
із худо(від слова погано?) - жництва.
Так от веду далі свої фантазми -
акваГелі...це все колоїди - органіка з якої все сталося))))))
Тому картини починають оживати...
несподівано у автора з акварелі зникає пташечка, раптом викочується на стіл яблучко,
коротше,
автор малює Windows до Творця - і бачить самотню фігуру з мольбертом на фоні
зоряної величі Всесвіту...
Меланхолійний такий твір. Не в поганому розумінні, навпаки. В міру популяризаторський - прочитавши дізнався про акварелі хоч щось
Не динамічний. Мені до душі екшн, проте повільний перебіг твору - явно свідомий вибір автора, тож це його справа.
Із конструктивних порад - кожна частина починається описом техніки, можливо цей опис варто виділяти, наприклад - курсивом.
Назва... ну можна було б придумати кращу. В ідеалі назва повинна доповнювати твір, тут же вона тільки констатує.
Кінцівка очікувана, щоправда я до останнього чекав відповіді: "чому ж?". Ну, не отримав, доведеться додумувати. Тут явно відображений перебіг ентропійних процесів, що унеможливлюють подальше існування складних інформаційних структур (як люди) в полотні реальності
Успіхів!
2Chernidar - дякую за відгук! Вибачте, що так і не дочекалися відповіді. Автор навмисне залишив її на розсуд читача. Кожен може додати сюди свою акварель. Звісно ж, якщо критки зауважать, що це необхідно, я введу пояснення. Але мені, особисто, дуже подобаєтья взаємний процесс роздумів та фантазій. Таким чином, ми маємо припущення про ентропійні процесси та фантазми про акваГелі. Вражає та захоплює.
2George - те, що вдалось вас надихнути на такі поетичні порівняння та образи для мене подарунок. Дякую. І окрема подяка за роз"яснення про гелі.
2Капітошка - дякую!
А згадаю я що-небудь з твору через кілька годин? Крапельку. А через добу? Невиразний настрій проминання всього сущого. Через місяць? Нічого не залишиться. Акварельна вишуканість марноти безслідно розтане. Емоції краще лягають у вірші, де слів менше, вища концентрація, а толку більше.
2Бабуся Зима - дякую за коментар і вашу увагу! Шкода, що не вдалося вас зацікавити хоча б настільки, щоб могли згадати через декілька годин. Ну що ж, у кожного свої вподобання. Успіхів!
Авжеж, це замальовка настрою. Написано гарно, поетично. Та, як на мене, надто химерно. Динаміки практично нема. Втім, це на любителя
.
Ложка чогось там
:
Відсирілий – відвологлий
раз по раз - раз-по-раз
сполохне – сполохає
співбесідники – співрозмовники
людських фігур – постатей
безхитрісне – нехитре, нелукаве
дверцята шафи, петлі – завіси, завіски
я чаю заварю. Чи чогось міцнішого? – чефіру
?
на фоні – на тлі
пусті квартири – порожні
поперхнувся – похлинувся
скоріш за все – найпевніше
Лессіровка – лесування
на сухому паперові – папері
за попередній – від попереднього
хриплий – хрипкий
Прочитав. Як на мене, доволі монотонно. Але це моя суб'єктивна думка. Успіхів вам, авторе!
Дякую, Зіркоходе! Ваші зауваження, як завжди, слушні і корисні. Обов"язково прийму до уваги. Схоже, спроба написання меланхолічної оповідки прийшлася не до смаку читачеві.
2скайуокер - дякую!